Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2021 р. Справа№200/7113/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.11.2020 №914290870893 в частині перерахунку пенсії у розмірі 60% заробітку з урахуванням довідки Донецької обласної прокуратури від 27.10.2020, а також в частині встановлення місяця підвищення з 01.10.2020; зобов'язання здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії, призначеної на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки Донецької обласної прокуратури від 27.10.2020 в розмірі 90% від заробітку, та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування зазначено, що пенсія за вислугу років призначена з 01.04.2011 згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ІІ від 05.11.1991 в розмірі 90% від середнього заробітку посади старшого помічника прокурора відповідно довідки. Постановою КМУ від 30.08.2017 №657 внесено зміни до постанови КМУ №505 від 31.05.2012 в частині зміни посадових окладів. Згідно рішень Конституційного Суду України 3-209/2018 (2413/18,2807/19), №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 застосуванню підлягає ч.2 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» в первинній редакції. За результатом звернення (від 12.11.2020) управлінням здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 27.10.2020, однак відсоток зменшено з 90 до 60 всупереч вимог, які діяли станом на час призначення пенсії. Крім того, перерахунок здійснено з 01.10.2020 замість 01.10.2017. Вважає, що застосування до перерахованої пенсії обмежень максимальним розміром, визначеним ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII є протиправним, оскільки такі обмеження застосовуються лише до пенсій призначених після 1 січня 2017 року.
16 серпня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив (з урахуванням пояснень від 30.11.2021), в якому зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Повідомлено, що згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.08.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697 та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій. Враховуючи вищезазначене перерахунок пенсії прокурорам здійснюється з 01.10.2020 на підставі довідок про заробітну плату. Надана для перерахунку довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 27.10.2020 № 21-85-79 видана Донецькою обласною прокуратурою станом на 06.09.2017, а не станом на 11.09.2020, тому прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. Рішення від 16.03.2021 № 50 зареєстровано в Підсистемі «Електронний документообіг» за № 0567-03- 8/6902. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
06 жовтня 2021 року ухвалою суду призначено підготовче засідання.
20 жовтня 2021 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 16 листопада 2021 року.
16 листопада 2021 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 01 грудня 2021 року.
01 грудня 2021 року ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання призначене на 14 грудня 2021 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд визнав за можливе провести засідання в порядку письмового провадження.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 01 квітня 2011 року перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 у розмірі 90% від заробітної плати.
27 жовтня 2020 року Донецькою обласною прокуратурою видано довідку №21-85-79 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, щодо оплати праці працівників прокуратури", за нормами станом на 06.09.2017 розмір заробітної плати працюючого працівника, з якої прокуратурою Донецької області сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури Слов'янського району складає 28298,60 грн.
12 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою №9642 про перерахунок пенсії, до якої додана довідка Донецької обласної прокуратури про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії від 27.10.2020 №21-85-79.
16 березня 2021 року (вих.№0567-03-8/6902 від 16.03.2021) головою комісії з припинення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №50 про відмову в перерахунку пенсії. Зазначено, що згідно наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур. З зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру» та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії. Право на перерахунок пенсії з 01.10.2020 наступе при наданні довідки про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020. Зазначене вище є підставою для відмови у здійснені перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії від 27.10.2020 №21-85-79.
Не погоджуючись із відмовою у здійсненні перерахунку пенсії за заявою від 12 листопада 2020 року №9642 з урахуванням довідки від 27.10.2020 №21-85-79 позивач звернулася до суду.
Вирішуючи спір, суд враховує таке.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України",
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №560/2120/20 про право на перерахунок пенсії у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Рішенням Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.03.2020 №12 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Верховним Судом обумовлено, що рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є: вимога зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ або статті 86 Закону №1697-VII; звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію у 2011 році на підставі статті 50-1 Закону №1789-VII, 12.11.2020 (після ухвалення Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019) позивач звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, у задоволенні якої відмовлено.
З огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/8049/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №560/2120/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у зразковій справі №560/2120/20, Велика Палата Верховного Суду сформувала такі правові висновки:
"доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ №7-р(ІІ)/2019, тобто після 13.12.2019, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати працівників прокуратури.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та підтримує висновок про те, що з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019".
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої на виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, відповідно до Постанови №657, за нормами чинними станом на 06.09.2017 з посиланням на те, що для перерахунку пенсії позивача необхідно надати довідку про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020 з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур", оскільки в силу положень статті 86 Закону №1697-VІІ підставою для перерахунку пенсії є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, при цьому Постанова №657 на підставі якої Донецькою обласною прокуратурою видано довідку від 27 жовтня 2020 року №21-85-79 і є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам", що свідчить про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі вказаної довідки про розмір заробітної плати станом на 06.09.2017 (набрання чинності Постановою №657) з 13.12.2019 (а не з 01.10.2017 як помилково зазначає позивач).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи з розміру 90% від заробітної плати та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зауважує, що відповідач рішенням від 16.03.2021 №50 відмовив у перерахунку пенсії з мотивів видання Донецькою обласною прокуратурою довідки про заробітну плату станом на «06.09.2017», замість «11.09.2020» (тобто до дня початку роботи обласних прокуратур - до 11.09.2020). При цьому, ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, а також у постановах від 20.05.2021 у справі №420/2884/20 та від 17.06.2021 у справі №340/137/20.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що за результатом розгляду заяви від 12.11.2020 №9642 управлінням прийнято рішення від 16 березня 2021 року №50 про відмову в перерахунку пенсії, суд вважає, що у даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав у спірних правовідносинах, а належним є визнання протиправним та скасування рішення від 16 березня 2021 року №50 та зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13.12.2019 за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21-85-79, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення прийняте за результатом розгляду заяви визнано протиправним, а зобов'язання вчинити певні дії є похідними вимогами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статями 9, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 16 березня 2021 року №50 Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 13 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21-85-79, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Кошкош