17 грудня 2021 року Справа № 160/19821/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
22.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та скасувати рішення № 912160197192 від 02.09.2021 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання з 10.08.1998 року по 18.09.1998 року в учбово-курсовому комбінаті за професією « гірник підземний» в стаж роботи за провідною професією «гірник підземний з повним робочим днем в шахті»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період знаходження на інвалідності з 06.01.2015 року по 27.08.2021 року до пільгового стажу ОСОБА_1 для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності відповідно до роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 року №8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період роботи за професією «гірничий очисного забою» з повним робочим днем під землею з 28.03.2005 року по 09.01.2015 року до пільгового стажу ОСОБА_1 для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності відповідно до роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 року №8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ч.3 статті 114 та ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви від 27.08.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу період навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за провідною професією з 10 серпня 1998 року по 18 вересня 1998 рік; відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу, період знаходження на інвалідності, яка отримана внаслідок травмування на виробництві з 06.01.2015 року по 27.08.2021 року у пільгових розмірах, з урахуванням кратності відповідно до роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8; відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу період роботи за професією «гірничий очисного забою» з повним робочим днем під землею з 28.03.2005 року по 09.01.2015 року для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності відповідно до роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8. Відтак, як наслідок, позивач вказує на неправомірність відмови пенсійного органу у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою суду від 26.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
16.11.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що розглянувши документи, що наявні в пенсійній справі, управлінням з'ясовано, що з 03.08.1998 року гр. ОСОБА_1 працював у ВСП “Шахтоуправління Тернівське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (шахті ''Самарська”) учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 10.08.1998 року по 18.09.1998 рік навчалися на курсах за професією гірник підземний, з 19.09.1998 року по 12.05.2003 рік гірником підземним з повним робочим днем у шахті. З 29.05.2003 року у ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (шахті ім. Н.І. Сташкова) гірником підземним з повним робочим днем в шахті; з 29.11.2004 року учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті (виробнича практика); з 29.01.2005 року гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 28.03.2005 року по 09.01.2015 рік гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті.
Отже, для розрахунку права на пенсію загальний стаж гр. ОСОБА_1 становить 26 років 09 місяців 29 днів, в тому числі пільговий стаж становить 16 років 02 місяця, навчання за фахом- 1 місяць 9 днів; період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва - 06 років 07 місяці 20 дні, що становить 22 рік 11 місяців 29 день, що менше ніж передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 25 років.
16.11.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що для розрахунку права на пенсію загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 9 місяців 29 днів, в тому числі пільговий стаж - 22 роки 11 місяців 29 днів, що складається з: періоду роботи в підземних умовах за не провідними професіями (Ст. 14-20Шахт)і;- 9 років 11 місяців 12 днів, періоду роботи в підземних умовах за провідними професіями (Ст.14-25Шахт) - 6 років 3 місяці 18 днів, навчання за фахом - 1 місяць 9 днів та періоду знаходження на інвалідності - 6 років 7 місяців 20 днів, що недостатньо для перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058.
Період навчання Позивача з 10.08.1998 по 18.09.1998 в “Учбово-курсовому комбінаті” ДХК “Павлоградвугілля” з відривом від виробництва за професією “Гірник підземний” зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 (підземні, не провідні професії).
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058 та роз'яснення Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, професія гірника підземного не відноситься до провідних професій, отже відсутні підстави для зарахування періоду навчання до пільгового підземного стажу роботи за провідною професією.
Період перебування на інвалідності зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 (підземні, не провідні професії), оскільки позивач не виконував роботи в особливо шкідливих умовах.
Період роботи за професією “Гірничий очисного забою” з повним робочим днем під землею з 28.03.2005 по 09.01.2015 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 (підземні, провідні професії).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності II групи від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання згідно п. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.08.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком, на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням вимог ст. 45 Закону України № 1058.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.09.2021 року № 0400-010226-8/116936 позивачу повідомлено про відмову в переведенні на пільгову пенсію за віком, та надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 912160197192 від 02.09.2021 року, в якому зазначено, що розглянувши документи, що наявні в пенсійній справі, управлінням з'ясовано, що з 03.08.1998 року позивач працював у ВСП “Шахтоуправління Тернівське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (шахті “Самарська”) учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 10.08.1998 року по 18.09.1998 рік навчався на курсах за професією гірник підземний, з 19.09.1998 року по 12.05.2003 рік - гірником підземним з повним робочим днем у шахті. З 29.05.2003 року - у ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (шахті ім. Н.1. Сташкова) гірником підземним з повним робочим днем в шахті; з 29.11.2004 року - учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті (виробнича практика); з 29.01.2005 року - гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 28.03.2005 року по 09.01.2015 рік - гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті.
З 06.01.2015 року отримуєте пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Згідно ст.24 Закону час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, для розрахунку права на пенсію загальний стаж становить 26 років 09 місяців 29 днів, в тому числі пільговий стаж по ст. 14-20 Закону становить 9 років 11 місяців 12 днів, по ст. 14-25 Закону становить 6 років З місяці 18 днів, навчання за фахом- 1 місяць 9 днів; період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва - 06 років 07 місяці 20 дні, що становить 22 рік 11 місяців 29 день, що менше ніж передбачено Законом (25 років).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Постановами Кабінету Міністрів України від № 162 від 11.03.1994 року, № 202 від 31.03.1994 року та № 36 від 16.01.2003 року затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах .
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач на звернення позивача щодо переведення на пенсію за віком на пільгових умовах рішенням № 912160197192 від 02.09.2021 року, вказав, що для розрахунку права на пенсію загальний стаж становить 26 років 09 місяців 29 днів, в тому числі пільговий стаж по ст. 14-20 Закону становить 9 років 11 місяців 12 днів, по ст. 14-25 Закону становить 6 років 3 місяці 18 днів, навчання за фахом- 1 місяць 9 днів; період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва - 06 років 07 місяці 20 дні, що становить 22 рік 11 місяців 29 день, що менше ніж передбачено Законом (25 років).
При цьому, як зазначається відповідачем, та не спростовано позивачем, період навчання позивача з 10.08.1998 року по 18.09.1998 року в “Учбово-курсовому комбінаті” ДХК “Павлоградвугілля” з відривом від виробництва за професією “Гірник підземний” зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058 та роз'яснення Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення", професія гірника підземного не відноситься до провідних професій, отже відсутні підстави для зарахування періоду навчання до пільгового підземного стажу роботи за провідною професією.
Період перебування на інвалідності також зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 (підземні, не провідні професії).
Період роботи за професією “Гірничий очисного забою” з повним робочим днем під землею з 28.03.2005 по 09.01.2015 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 (підземні, провідні професії).
Означене, також підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відтак, як встановлено судом, зазначенч позивачем у своїй позовних вимогах спірні періоди трудового стаж зараховано відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №1.
Втім, як видно зі змісту позовних вимог, спірним питанням у цій справі є саме обрахування спірного трудового стажу позивача, з урахуванням кратності відповідно до роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 року №8.
Враховуюче вказане, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Згідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (ст.ст. 13 і 14).
Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, зокрема, абз. 2 ч. 1 Закону визначено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону визначено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Таким чином, Закон не містить вимог, щодо зарахування кожного року часу знаходження на інвалідності, як 1 рік 3 місяці. Тому, даний період рахується за принципом 1 рік знаходження на інвалідності - 1 рік пільгового стажу.
Як вбачається з вказаних нормативних законодавчих актів, жодним з них не визначено зарахування стажу кратно (кожного повного року роботи - за 1 рік 3 місяці), як зазначено у роз'ясненні, на яке, як на основу незаконності розрахунку стажу відповідачем - посилається позивач у позовній заяві.
На підтвердження зазначеного, суд також вказує на наступне.
Щодо вимоги позивача застосовувати при розрахунку пільгового стажу Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок нарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Між тим, зміст положень статті 14 та частини шостої статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 18 липня 2019 року справа №826/2426/16 листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Таким чином, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер, й до того ж, в цьому роз'ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 викладено Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а.
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є нормативно-правовими актами і не можуть підміняти і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, суд приходить висновку що відповідач правомірно не прийняв до уваги зазначене роз'яснення при розрахунку пільгового стажу позивача.
При цьому, суд враховує, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 стосувалося порядку врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в той час як позивач порушує питання щодо перерахунку йому пенсії по інвалідності за положеннями статті 30 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, позовні вимоги про застосування кратності при обчисленні пільгового стажу задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення № 912160197192 від 02.09.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено обґрунтовано, а пенсійний орган діяв добросовісно та у межах, наданих йому повноважень.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський