і
17 грудня 2021 року Справа №160/15183/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/15183/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови.
Рішенням суду від 05.11.2021 року, позовні вимоги задоволені повністю. Цим же рішенням вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору. Позивач також просив стягнути на його користь понесені судові витрати на правничу допомогу, проте це питання під час прийняття рішення вирішено не було.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із такого, що відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов'язані із прибуттям до суду.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, частиною 5 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною третьою статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частиною четвертою статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Судом встановлено, що в межах цієї справи позивач на підставі додаткової угоди від 17.05.2021 року до договору № 01/2019 від 07.12.2018 року користується правовою допомогою адвоката Бичкова В.В., яким складено та надіслано до суду позовну заяву, письмові пояснення, а також клопотання про долучення додаткових документів.
Розмір гонорару адвоката за вказаний обсяг правової допомоги складає 2000,00 грн, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копію додаткової угоди від 17.05.2021 року до договору № 01/2019 від 07.12.2018 року, акт прийому-передачі адвокатських послуг, а також платіжного доручення від 20.09.2021 року.
Усі ці документи підтверджують факт отримання позивачем послуг адвоката та саме при розгляді цієї справи. При цьому, з відповідним клопотання з приводу зменшення їх розміру відповідач не звертався.
З підстав викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення та стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. 139,43, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Держмитслужби судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Л.Є. Букіна