16 грудня 2021 року Справа № 160/4851/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
30.03.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658, далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 524 104,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 станом на теперішній час обліковується податковий боргу сумі 524 104,81 грн., внаслідок чого контролюючий орган набуває права відповідно до приписів Податкового кодексу України звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі № 160/4851/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на зареєстровану адресу відповідача, поштою, однак поштовий конверт повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, ухвала суду від 04.10.2021 року, направлена відповідачу, вважається врученою належним чином.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник земельного податку з фізичних осіб.
В інтегрованих картках станом на теперішній час у платника податків, згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має податковий борг по земельному податку з фізичних осіб (18010700) у загальній сумі 524 104,58 грн.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб (18010700) у загальній сумі 524 104,58 грн. виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, на підставі:
- податкового повідомлення - рішення (форма Ф) №340-1301/16 від 13.12.2017 року на суму 125383,64 грн. (термін сплати по 30.03.2018 року);
- податкового повідомлення - рішення (форма Ф) №214178/1310-0463 від 18.05.2018 року на загальну суму 132906,98 грн. (термін сплати 17.07.2018 року);
- податкового повідомлення - рішення (форма Ф) №476832-5250-0463 від 19.07.2019 року на суму 132 906,98 грн. (термін сплати 17.09.2019 року);
- податкового повідомлення - рішення (форма Ф) №27480-5140-0463 від 27.04.2020 року на суму 132 906,98 грн. (термін сплати 04.09.2020 року).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, проте на адресу податкового органу повернулись конверти з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями конвертів.
На момент вирішення спору в суді, доказів сплати суми заборгованості або доказів оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень-рішень суду не надано.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 42, 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу від 16.02.2016 року №220-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 16.02.2016 року №5443/10-04-63-23-28. Податкова вимога направлена засобами поштового зв'язку та повернута 16.04.2016 на адресу контролюючого органу з причин закінчення строку зберігання.
Згідно п.2 ст. 89 ПК України податковим керуючим складено акт опису майна №43432/10/04-52-60 від 11.04.2019, в якому зазначено «Інше рухоме майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, в межах суми податкового боргу».
Оскільки дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п.1 ст. 1 Податкового кодексу України)
За приписами п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п 16.1.3 та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
За приписами 54.3.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними, зокрема, у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення (пункт 58.3 ПКУ).
За приписами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, суми податкового зобов'язання, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.
Таким чином, узгоджена сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службовою відповідно до закону про виконавче провадження.
Так, судом встановлено, що відповідач має заборгованість на загальну суму 524104,81 грн., яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 524104,81 грн. на користь Державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна