Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" червня 2007 р. Справа № АС-42/215-07
вх. № 5654/1-42
Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.
за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.
представників сторін :
позивача - Давидченко К.М. (дов.), Черняк Л.О. (дов.), Попович В.М. (дов.), Золочевська Л.П. (дов.)
1-відповідача - Нерозя О.А. (дов.), Пархоменко В.В. (дов.), Крігер Я.В. (дов.)
2-відповідача - Літвінцева О.О. (дов.), Єрьоменко А.В. (дов.)
по справі за позовом Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків
до ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ
ПФ "Орнатус" м.Харків
про зобов'язання вчинити дії
Позивач після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить суд зобов*язати Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ПФ "Орнатус" оплатити 338 податкових векселів на загальну суму 11444137,13грн., виданих при імпорті товарів на митну територію України, обгрунтовуючи тим, що ПФ "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України в грудні 2006 року та лютому 2007 року оформлено 338 податкових векселя по податку на додану вартість на загальну суму 11444137,13 грн., які підтверджені авалем ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Згідно з п.п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
Так, всі вищезазначені векселі були відповідно до вимог закону авальовані в ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та по одному з примірників векселів були митним органом надіслані до ДПІ у Червонозаводському р-ні м.Харкова (до 01.01.2007 р.), на обліку в якій знаходилась ПФ "Орнатус" та до позивача після 01.01.07р..
Положення пункту 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють окремий порядок погашення податкових векселів в залежності від дати видачі податкового векселя і від наявності підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, а саме:
-якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;
-якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;
-якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
По всім вищезазначеним векселям термін сплати зобов'язань виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за відповідний звітний (податковий) період, у яких відбулася їх поставка органу митного контролю (тобто до 20.01.2007р. та до 20.03.2007р.), отже платник податку повинен погасити векселі шляхом перерахування коштів до бюджету.
Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до ПФ "Орнатус" з вимогою щодо погашення вищезазначених податкових векселів, але на теперішній час вони є непогашеними.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість та "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. № 1104, банк - аваліст зобов'язаний оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк, оскільки аваль - це вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем.
Виходячи з вимог діючого законодавства ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" бере на себе відповідальність за оплату податкових векселів ПФ "Орнатус", які не сплачені підприємством у строк.
Крім того, позивач зазначає, що згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року ПФ "Орнатус" не включено 4 податкових векселя на суму 165013,61грн. №№ АА0277667, АА0277665, АА0277664, АА0277820. Вказана інформація підтверджена і додатком до такої декларації "Реєстр емітованих та погашених векселів за лютий 2007 року", який підписано директором 2-відповідача.
Таким чином, до складу податкових зобов*язань згідно декларації з ПДВ за лютий ПФ "Орнатус" не включено 4 податкові векселі на суму 165013,61грн.
Вказані податкові векселі грошовими коштами не погашались.
Також позивач вказує, що у ПФ "Орнатус" згідно особового рахунку підприємства рахувалась підтверджена сума бюджетного відшкодування з ПДВ станом з 01.12.06р. по 27.12.06р. в розмірі 1827740,86грн., та станом з 28.12.06р. по 19.02.07р. в розмірі 1937408,86грн.
1-Відповідач, ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" проти позову заперечує повністю, обгрунтовуючи тим, що для виконання вимог законодавства по авалюванню податкових векселів, між ним та ПФ "Орнатус" було укладено Генеральний договір № А-3\05 від 19.04.2005 року, згідно з пп. 2.1.9 якого Векселедавець зобов'язаний безумовно оплатити векселі в зазначений у векселях строк та надати письмове підтвердження податкових органів України про погашення авальованих Банком за цим Договором векселів.
Як визначено в Законі України "Про ПДВ", сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку та відображається в податковій декларації окремим рядком, при цьому податковий вексель вважається погашеним. Оскільки ніяких додаткових документів для підтвердження сплати зобов'язань по податковому векселю діючим законодавством не передбачено, Банк контролює сплату авальованих ним векселів шляхом одержання від клієнта копій зданих в ДПІ декларацій по ПДВ з додатками, які містять вичерпну інформацію щодо погашених в поточному місяці векселів. Згідно з наданими ПФ "Орнатус" деклараціями з ПДВ, всі авальовані Банком в грудні 2006 - березні 2007 року векселі погашені.
Крім того надані копії декларацій по ПДВ за період грудень 2006 - березень 2007 року свідчать, що зазначені декларації прийняті без зауважень, в т.ч. по рядку 6. Дані саме цього рядка декларації та наведені до нього розшифровки засвідчують для Банка-аваліста факт погашення податкових векселів, тому, на його думку, у нього відсутній обов*язок по погашенню таких авальованих векселів.
2-Відповідач, ПФ "Орнатус" проти позову також заперечує повністю, в обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що видані в грудні 2006р, лютому 2007 року податкові векселі відповідають критеріям, встановленим саме абз.7 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ, а не абз.5 або абз. 6 як вказує позивач, оскільки на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролю підприємство мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 3665931,39грн., і ні один з виданих податкових векселів цю суму не перевищив.
Згідно абз.4 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ платник податків може по самостійному рішенню достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
Таким чином, за наявності у підприємства на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому податковому векселю, платник податків або може прийняти рішення про дострокове погашення векселя грошовими коштами, або згідно абз.7 п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ, повинен включити суму, що підлягає оплаті в Декларацію з ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий ДМС.
При цьому вексель вважатиметься погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникне право на податковий кредит, незалежно від того, заповнений в такій Декларації рядок 27 «ПДВ до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду» або 26 «Залишок від'ємного значення».
2-Відповідач зазначає, що ним неухильно виконувались всі законодавчо встановлені процедури, пов'язані як з видачею, так і з погашенням податкових векселів, а саме:
кожен податковий вексель (далі ПВ) оформлений і авальований на суму ПДВ в рамках суми бюджетного відшкодування, підтвердженого ДПІ, і в даному випадку кожен із 338 виданих податкових векселів, окремо не перевищує підтверджену ДПІ суму бюджетного відшкодування;
у Деклараціях з ПДВ суми ПВ, виписаних в звітному місяці, і по яких не прийняте рішення про дострокове погашення, відображаються в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов'язань);
до Декларацій оформлені додатки з повним переліком погашених таким чином векселів за грудень 2006 року, лютий 2007 року.
2-Відповідач зазначає, що правомірність дій його підприємства з аналогічних питань оподаткування підтверджена постановою господарського суду Харківської області від 08.11.06р. по справі № АС-27/716-06, яка вступила в закону силу.
Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, на його думку, вимоги позивача є безпідставними оскільки зазначені в додатках до адміністративного позову податкові векселі, що видані ПФ «Орнатус» за період грудень 2006 року, лютий 2007 року на загальну суму 11444137,13 грн. та авальовані ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» погашені у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Стосовно невключення до податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р. податкових зобов*язань по 4 векселям на суму 165013,61грн., 2-відповідач зазначає, що дійсно ним помилково не було включено вказані векселі, але він до прийняття рішення по даній справі подав до СДПІ уточнену декларацію з ПДВ за лютий 2007р. зі сплатою відповідного штрафу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платником податку на додану вартість є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п.п.3.1.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.
Зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Згідно з п.п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
ПФ "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України грудні 2006 року та лютому 2007 року оформлено 338 податкових векселя по податку на додану вартість на загальну суму 11444137,13 грн., які підтверджені авалем ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та по одному з примірників векселів були митним органом надіслані до ДПІ у Червонозаводському р-ні м.Харкова (до 01.01.2007 р.), на обліку в якій знаходилась ПФ "Орнатус" та до позивача після 01.01.07р.
Положення пункту 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють окремий порядок погашення податкових векселів в залежності від дати видачі податкового векселя і від наявності підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, а саме:
-якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;
-якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;
-якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
По всім вищезазначеним векселям термін сплати зобов'язань виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за відповідний звітний (податковий) період, у яких відбулася їх поставка органу митного контролю (тобто до 20.01.2007 р. та до 20.03.2007р.).
Листом позивача №7721/10/10-026 від 14.06.07р. зазначено, що в особовій картці ПФ "Орнатус" станом на час видачі спірних податкових векселів обліковувався залишок бюджетного відшкодування з ПДВ станом з 01.12.06р. по 27.12.06р. в розмірі 1827740,86грн., та станом з 28.12.06р. по 19.02.07р. в розмірі 1937408,86грн.
Таким чином, 2-відповідач при наявності підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1937408,86грн. мав право при погашенні податкових векселів застосувати положення абз 7 п.11.5 ст.11 Закона України "Про ПДВ" в частині погашення виданих податкових векселів, але тільки в сумі, що не перевищує суму підтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1937408,86 грн. шляхом заліку цієї суми підтвердженого бюджетного відшкодування, а решту суми податкових зобов*язань за такими векселями в розмірі 9506728,27грн. (11444137,13 - 1937408,86 =9506728,27 ) погасити шляхом перерахування коштів до бюджету у відповідності до вимог абз.5 п.11.5 ст.11 Закона України "Про ПДВ", а не як вважає 2-відповідач, що наявність суми підтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ дозволяє йому видавати необмежену кількість податкових векселів за умови, що кожен окремий такий вексель не буде перевищувати суму підтвердженого бюджетного відшкодування, а погашати зобов*язання по сплаті таких податкових векселів він може за рахунок суми податкового кредиту, що формується в цей же податковий період у порядку встановленому п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ", при цьому не погашаючи наявну суму підтвердженого бюджетного відшкодування, оскільки в такому випадку нівелюється саме призначення податкового векселю, як письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом.
Оскільки призначення податкового векселю, який видається при імпорті товарів, це відстрочення сплати ПДВ на 30 календарних днів, і його погашення є безумовний обов*язок такого платника податку, то погашення такого векселя може відбуватись грошовими коштами, або як виняток, за рахунок підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування з ПДВ, і тільки у сумі, що не перевищує таку суму бюджетного відшкодування, а 2-відповідач, навпаки, не погасивши податкові векселі ні грошовими коштами, ні заліком наявної суми бюджетного відшкодування, суму зобов*язань по таким векселям включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тим самим увесь час збільшуючи свій податковий кредит з ПДВ без сплати такого податку до бюджету.
Позивач неодноразово звертався до 2-відповідача про необхідність погашення таких векселів, але останній не погасив їх ні грошовими коштами, ні надавши заяву про погашення шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
За таких обставин у 2-відповідача не можливе виникнення позитивного значення ПДВ та, як наслідок, відсутність зобов*язання по сплаті такого податку до бюджету, що суперечить ст.67 Конституції України, якою встановлено, що кожен зобов*язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Абзацами 2, 3 п.11.5 ст.11 Закона України "Про ПДВ" передбачено, що податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю, та те що комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
Відповідно до "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. № 1104, банк - аваліст зобов'язаний оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк, оскільки аваль - це вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем.
Оскільки ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" підтвердив видані ПФ"Орнатус" податкові векселі на загальну суму 11444137,13грн. шляхом авалю, а ПФ "Орнатус" не погасила такі векселі у встановлений законом термін та спосіб, то на ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» покладається обов*язок по сплаті таких податкових векселів до держбюджету відповідно до вищенаведених вимог Закону України "Про ПДВ" та "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. № 1104, не залежно від причин непогашення таких векселів ПФ "Орнатус".
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині зобов"язання саме ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" оплатити податкові векселі, видані ПФ "Орнатус" в грудні 2006р., лютому 2007р. при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 11444137,13 грн.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов*язати Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119 м.Київ, вул.Зоологічна, 5, код 26283047) оплатити авальовані ним 338 податкових векселів на загальну суму 11444137,13грн., виданих ПФ "Орнатус", код 241362245, при імпорті товарів на митну територію України, в грудні 2006 року та лютому 2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 02.07.2007 р.
Суддя Яризько В.О.