Справа № 201/6430/21
Провадження № 2/201/2764/2021
17 грудня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого- судді Ткаченко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива,
30.06.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (а.с.№3-5).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 28.07.2021р. було відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Одночасно, було задоволено клопотання представника позивача та витребувані докази (а.с.№36).
13.09.2021р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог ( а.с.№41-42).
В обґрунтування позовних вимог в редакції від 13.09.2021р. позивач у посилався на те, що на підставі заяви від 19.10.2015р., рішенням суб'єкта владних повноважень від 08.02.2016., відповідачу на період з жовтня 2015р. по вересень 2016р. була призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, були зазначені зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 дві особи - відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В подальшому, житлова субсидія була автоматично перерахована відповідачу без його звернення на нові опалювальні та неопалювальні періоди. Кабінетом Міністрів України була винесена постанова «Про внесення змін до деяких постанову Кабінету Міністрів України та визнання також, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016р. № 1022» від 27.04.2018р. № 329 було встановлено, що з 01.05.2018р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. В квітні 2021р. в ході відбіркової перевірки було встановлено, що відповідачем не були подані відомості про дружину, в результаті чого, йому надмірно виплатили житлову субсидію за період з травня 2018р. по жовтень 2020р. Просив стягнути з відповідача надміру нараховану субсидію, з урахуванням зменшення суми позовних вимог, у розмірі 15 517грн. 69коп. разом із судовими витратами у розмірі 2 270грн.
09.11.2021р. суду надійшла заява відповідача, в якій він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що з 01.05.2018р. він не звертався із заявою про нарахування житлової субсидії та позивач проводив нарахування самостійно. Також відповідач зазначив, що позивач повинен нести відповідальність за переплачену суму житлової субсидії (а.с.№47).
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін у сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», якою затверджене Положення про порядок призначення житлової субсидії, в редакції від 23.09.2015р., яка набрала чинності 01.10.2015р., для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням; договір найму (оренди) житла (за наявності).
Відповідно до положень п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995р. після закінчення терміну отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період (12 місяців, календарний рік) для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян.
Громадянин, якому призначено субсидію, зобов'язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендарі - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів.
Згідно п. 20 Постанови надання раніше призначеної субсидії припиняється у разі якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.10.2015р. Управлінням праці та соціального захисту населення Соборної районної в м. Дніпрі ради відповідачу була призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.№7,9).
Подаючи заяву, відповідачем надані декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії та довідка № 1498 від 19.01.2016р. про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с.№8).
У заяві від 19.10.2015р. відповідача було ознайомлено з тим, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зокрема, зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають) придбання майна, товарів або оплата послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн. вона зобов'язана протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
На виконання рішення Соборної районної у місті Дніпрі ради від 15.02.2019р. № 206 «Про припинення юридичної особи - Управління соціального захисту Соборної районної у місті Дніпрі ради», враховуючи рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2019р. № 40/40 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради припинило свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (а.с.№28-31).
Позивачем була автоматично перерахована субсидія без звернення відповідача на новий строк, що підтверджується наданими позивачем розрахунками с убсидії (а.с.№9-12, 14, 16-22).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018р. № 329 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 807 від 14.08.2019р.) встановлено, що з 01.05.2018р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Доказів звернення відповідача з новою заяву з 01.05.2018р. про призначення житлової субсидії на виконання вищевказаної Постанови КМУ № 329 позивачем суду не надано, та позивач в позовній заяві зазначає, що перерахування житлової субсидії за період з 01.05.2018р. по квітень 2021р. відбулося автоматично, без звернення позивача.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила, якщо виплата відповідних грошових сум є добровільною та є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату та у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019р. у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011р. Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р., «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008р., «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009р.).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010р. і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р. та «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р.). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що після 01.05.2018р. і до квітня 2021р. нарахування житлової субсидії проводилось відповідачу автоматично, без подачі ним відповідної заяви та необхідних документів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018р. № 329 та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
На це також посилався і відповідач у своїй заяві до суду від 09.11.2021р. ( а.с.№47).
Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів проведення перевірки інформації, необхідної для призначення житлової субсидії та проведення перевірки достовірності даних, отриманих від відповідача, що передбачено Положенням про порядок призначення житлової субсидії.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позивачем не наведено обов'язкових умов повернення надмірно нарахованих сум субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, не доведено навмисного подання відповідачем недостовірних відомостей або їх приховування, що в свою чергу могло вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, а отже не доведена недобросовісність відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по справі по сплаті судового збору (а.с.№2) покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1212, 1215 ЦК України, Положенням про порядок призначення житлової субсидії, затвердженого Постановою КМУ від. 21.10.1995р. № 848, постановою Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі № 332/2805/18, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постановою Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18), ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.