Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18 «А», тел. 722-00-76
№ 201/12303/21
провадження 3/201/6101/2021
17 грудня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , громадянин України, генеральний директор ДП «Дніпровський державний цирк», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
Посадовою особою головним ревізором-інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 30747/04-36-04-04-10/02174187 від 18 листопада 2021 р., відповідно до якого останній вчинив правопорушення, несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на сплату земельного податку з юридичних осіб по строку сплати 30.08.2021 року, що спричинило виникнення податкового боргу, який погашено 21.10.2021 р. платіжним дорученням № 853 на суму 102 125,08 грн., та вчинив правопорушення неподання до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум земельного полатку з юридичних осіб по строку сплати 30.09.2021, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 163-2 КпАП та чим порушено п.п. 287.3 ст. 287, Податкового кодексу України, що підтверджено актом перевірки № 26292/04-36-04-04/02174187 від 21.10.2021.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заява про розгляд адміністративної справи за його відсутності та письмові пояснення.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як свідчать матеріали справи протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності правопорушника, в матеріалах справи відсутні належні повідомлення особи про дату та час складення протоколу, наявна лише копія акту про результати камеральної перевірки, копія корінець повідомлення, акт неявки для підписання протоколу адміністративного правопорушення. Копія акту, що надана суду про результати камеральної перевірки не є підписана керівником підприємства чи головним бухгалтером. Наданий до матеріалів справи акт про неявку посадової особи для підписання протоколу та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 інкриміновано йому правопорушення.
Також зазначу, що правопорушник в своїх поясненнях посилається на те, що протокол був складений з порушенням строків та посилається на те, що минув тримісячний строк на притягнення особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, у судовому засіданні не було доведено, у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, як вказано в протоколі 30 серпня та 30 вересня 2021 року, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 надійшли вперше 01 грудня 2021 року справу призначено до розгляду на 17 грудня 2021 року, таким чином на момент розгляду справи передбачений законом строк для накладення адміністративного стягнення минув, в зв'язку з чим у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення неможливо, а провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст.ст. 283, 274, 284, 285 КУпАП ,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності - закрити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Антонюк