Справа № 201/9294/21
Провадження № 2/201/3459/2021
08 грудня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
13 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог, позивач у позовній заяві посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла його матір ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на ј частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 вересня 1997 року. Після її смерті він залишився єдиним спадкоємцем першої черги, а спадкоємцем другої черги була рідна сестра ОСОБА_2 - відповідач по справі, яка вчасно прийняла спадщину, адже була зареєстрована разом зі спадкодавцем. Він не встиг вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері, а зробив це через 2 тижні після закінчення строків, 04 серпня 2021 року. Адже після смерті його матері її сестра ОСОБА_2 захворіла на COVID-19, жодних родичів окрім позивача в неї не було тому він доглядав за хворою 84 річною тіткою. Після цього в позивача на ґрунті, смерті матері, хвороби 84 річної тітки та постійних нервових переживань в тому числі й побоювань, щоб він не захворів від неї на COVID-19, почали розвиватися хронічні хвороби, він переніс мікроінсульт, було діагностовано «атеросклероз». Та 04 вересня 2021 року постановою державного нотаріуса Четвертої ДДНК йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Тому позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав адже позбавлений можливості це зробити в позасудовому порядку.
Представник позивача надав до суду заяву в якій просив розглядати справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач надала суду заяву в якій позовні вимоги визнала та просила розглядати справу за її відсутності.
Третя особа подала до суду заяву в які просила розглядати справу за відсутності представника нотаріальної контори та винести рішення на розсуд суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла матір позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на ј частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 вересня 1997 року.
Після її смерті єдиним спадкоємцем першої черги був позивач по справі, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Спадкоємцем другої черги є сестра спадкодавця ОСОБА_2 - відповідач по справі, яка прийняла спадщину в силу положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як була зареєстрована разом зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою ДМР від 06 серпня 2021 року.
04 вересня 2021 року постановою державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивач у шестимісячний період для прийняття спадщини після смерті матері переніс мікроінсульт, було діагностовано «атеросклероз» в різних проявах «стенозуючий та нестенозуючий», наслідками якого є порушення функції пам'яті, проблеми с короткотривалою пам'яттю, головний біль, втрата зору, що підтверджується доданою до позовної заяви медичною документацією.
Строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері позивача був пропущений ним на 17 днів, що підтверджується поданою позивачем заявою про прийняття спадщини від 04 серпня 2021 року після смерті ОСОБА_3 - померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься в матеріалах спадкової справи.
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі 6-167цс12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийнята спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Згідно п. 24 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року N 7, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
У постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року у справі N 6-85цс-12 зазначається, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі N 681/203/17-ц.
Отже позивач не міг подати заяву про прийняття спадщини з об'єктивних причин та пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, а тому слід дійти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк в один місяць для подання заяви до нотаріальної контори (нотаріуса) про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев