Справа № 211/7307/21
Провадження № 2/211/3463/21
17 грудня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
без участі сторін, розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем та вони мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач в добровільному порядку не виділяє належних коштів на утримання сина, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 2100 гривень, щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність: позивач на позові наполягає, відповідач проти позову не заперечує.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та інші докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6 - копія свідоцтва про народження, а.с. 5 - довідка).
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 статті 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічні обставини викладені в п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до частин 1,2 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Виходячи з наведеного, батьки зобов'язані забезпечити такий рівень життя своїх дітей, який є необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей на рівні, що визначений законодавством.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим , ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи зібрані по справі докази, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи вік та потреби дитини, інших аліментних зобов'язань відповідач не має, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, та з врахуванням вищезазначеного вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2100,00 гривень на утримання сина до його повноліття, на користь позивача, що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.
Відповідно до ст.. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 12 листопада 2021 р.
Оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі положень ст.. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, яка становить 2100 (дві тисячі сто ) гривень 00 копійок, що підлягає індексації згідно Закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення судового рішення.
Суддя: Н. О. Сарат