Справа № 209/3889/21
Провадження № 2/209/1396/21
(заочне)
14 грудня 2021 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Замкової Я.В.
за участі секретаря - Погрібної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", треті особи: приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни №2245 від 16.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості за кредитним договором №003-03509-180215 від 18.02.2015 року та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на її робочому місті в КЗ «Середня загальноосвітня школа № 29» Кам'янської міської ради перебуває на виконанні виконавче провадження № 59979704 відкрите приватним виконавцем Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною, щодо стягнення з неї коштів в розмірі 15837,69 грн. на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна". Після ознайомлення з виконавчим написом № 2245 позивач вважає, що нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису у зв'язку з тим, що ТОВ ««Росвен Інвест Україна» не надало нотаріусу доказів безспірності суми заборгованості, яка з неї стягується, відсутні детальні розрахунки заборгованості, відсутні докази того, що відповідач отримав право вимоги стягнення з неї боргу, який виник перед ПАТ «Дельта Банк», пропущено строк позовної давності, а тому вважає, що виконавчий написом № 18253, який виданий приватним нотаріусом Гамзатова А.А. має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.Порушення її прав полягає в тому, що на підставі виконавчого напису № 2245 від 16.08.2019, який виданий з порушеннями процедури вчинення виконавчих написів нотаріусами, з неї стягується борг, якого фактично не існує.
Сторони у судове засідання не з'явилися, представник позивача адвокат Жежель С.С. до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило.
Третя особа - приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що 16 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна було вчинено виконавчий напис №2245, згідно якого звернено стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором003-03509-180215 від 18.02.2015 року укладеним з ПАТ «Дельта Банк» правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі договору Факторингу 193/К від 09.02.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 09/02/2018 від 09.02.2018 року є Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна". Стягнення заборгованості проводилось за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року у загальному розмірі 15337,69 грн., що складається з: 13692,49 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1645,20 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 500,00 грн.- плата за вчинений виконавчий напис (а.с. 9).
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною 06.09.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59979704 (а.с. 13).
18.10.2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 15-16).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору № 003-03509-180215 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 18 лютого 2015 року Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 з відновлювальною відкличною кредитною лінією в загальному розмірі 30000,00 грн. та на день укладення договору з кредитним лімітом в сумі 13710,40 грн., кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів, обслуговування клієнта здійснюється на умовах викладених в тарифному пакеті Лояльна пропозиція (а.с. 6-8).
Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, із змінами, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за нотаріально посвідченими договорами.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
У виконавчому написі від 16 серпня 2019 року № 2245 зазначено, що приватний нотаріус Гамзатова А.А. при вчиненні нотаріальної дії керувалась статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було внесено зміни до вказаного Переліку, зокрема щодо можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: «п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Зважаючи на те, що договір № 003-03509-180215 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 18 лютого 2015 року не був нотаріально посвідчений, а у виконавчому написі вказано, що він вчинений на підставі пункту 1 Переліку №1172, суд приходить до висновку, що в момент вчинення виконавчого напису 16.08.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №910/13233/17.
Окрім того, правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 червня 2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, матеріали справи не містять підтвердження повідомлення боржника ОСОБА_1 про наявність заборгованості та її розмір, що також зазначалось позивачем у позовній заяві, тому така заборгованість не може вважатися безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Судом перевірено додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів та встановлено порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса, а саме: виконавчий напис вчинено не на нотаріально посвідченому договорі. Також до суду не надано належних доказів для підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1 , відповідачем не було подано відзиву на позов з відповідними доказами, відповідно до листа Міністерства юстиції України свідоцтво про право на зайняття нотаріальної діяльності видане на ім'я ОСОБА_2 - анульовано (а.с. 19), тому суд позбавлений можливості перевірити безспірність вимог ТОВ "Росвен Інвест Україна", до позивача, а тому вважає, що відповідачем не доведено цих обставин.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Гамзатова А.А. не врахувала та не перевірила факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушила вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, належних доказів протилежного останньою суду не надано.
Крім того, до матеріалів заяви на вчинення виконавчого напису не долучено доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, тому невідомими є підстави визнання нотаріусом кредитного боргу безспірним.
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, кредитний договір не був нотаріально посвідчений, суд доходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 908 грн. 00 копійок та за подання заяви про забезпечення позову 454 гривні.
Керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", ЄДРПОУ 37616221, адреса реєстрації: бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126, треті особи: приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна, юридична адреса: вул. Златоусівська, 55, оф. 61, 62, м. Київ, 01135, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, юридична адреса: вул. Шевченко, 13, оф. 7, м. Бровари, Київська область, 07400, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни №2245 від 16.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості за кредитним договором №003-03509-180215 від 18.02.2015 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", ЄДРПОУ 37616221 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 908,00 гривень за подану позивачем позовну заяву та 454,00 гривні за подання заяви про забезпечення позову, а всього на загальну суму 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 14 грудня 2021 року.
Суддя Я.В. Замкова