Справа № 307/4335/21
Провадження № 1-м/307/36/21
17 грудня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря с/з ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України щодо засудженого ОСОБА_6 ,
26 листопада 2021 року до Тячівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України, в якому особа, яка діє від імені Міністерства юстиції України, ОСОБА_7 , з урахування уточненого клопотання, просить визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнано винним вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року, за частиною першою та пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_6 згідно з Кримінальним кодексом України.
Відповідно до клопотання та доданих матеріалів, вбачається, що 14 вересня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 3264/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком чеського суду громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 КПК України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року за № 2599/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2019 року за № 956/33927, та на підставі запиту Міністерства юстиції Чеської Республіки від 01 червня 2020 року за № МSР-1646/2019-МОТ-Т/12. ОСОБА_6 засуджено вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, з урахуванням судового наказу Районного суду в м. Зноймо від 10 січня 2019 року до покарання у вигляді 17 років 6 місяців позбавлення волі, з депортацією з Чехії на невизначений строк. Згідно з рішенням Крайового суду в Усті-на-Лабі від 02 грудня 2019 року засудженому ОСОБА_6 зараховано у строк відбування покарання період перебування під вартою з 17 грудня 2018 року по 12 листопада 2019 року, кінець відбування строку покарання - 17 червня 2036 року. Відповідно до цих судових рішень ОСОБА_6 засуджено судовим наказом Районного суду в м. Зноймо від 10 січня 2019 року за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 274 (створення загрози життю або здоров'ю людей, зокрема шляхом керування транспортним засобом під впливом алкогольного сп'яніння) КК Чеської Республіки, що в Україні утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі від 16 серпня 2019 року, зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі від 12 листопада 2019 року за вчинення злочинів, передбачених частиною першою статті 358 (хуліганство), частиною першою, пунктами «і», «J» частини третьої статті 140 (вбивство) КК Чеської Республіки, що також є каранними діяннями відповідно до статей 115 (санкція у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі) та 296 (санкція у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців) КК України. ОСОБА_6 зараховано у строк відбування покарання період тримання під вартою з 17 грудня 2018 року до 12 листопада 2019 року. ОСОБА_6 відбуває покарання у ОСОБА_8 , адміністративне відділення Пенітенціарної служби Чеської Республіки; кінець відбуття строку покарання 17 червня 2036 року. ОСОБА_6 висловив бажання бути переданим в Україну (заява засудженого від 17 січня 2020 року). Відповідно до листа Тарасівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 05 серпня 2020 року за № 126/02-29 (додається) громадянин ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_6 в Україну, просить враховувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком чеського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_6 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на розгляд клопотання не з'явилася, позаяк подала суду клопотання про розгляд клопотання без участі представника Міністерства юстиції України, а тому суд розглянув клопотання у її відсутності на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах клопотання.
Суд, заслухавши думку прокурора, яка не заперечила щодо задоволення клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали клопотання в їх сукупності, вважає за необхідне привести вирок суду Чеської Республіки відносно ОСОБА_6 у відповідність із законодавством України з наступних підстав.
Так, у відповідності до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України "Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік" встановлено, що компетентні органи держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.
Статтею 11 цієї Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зараховувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку за закінчення цієї процедури.
Виходячи з положень ст. 10 Конвенції "Про передачу засуджених осіб" від 21 березня 1983 року, в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.
Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у частині 4 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 602 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладений обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК України, відмічає, що чинним на території України є Закон України "Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік".
Зазначена Європейська Конвенція згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КК України громадяни України, які вчинили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 КПК України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.
При цьому, суд, як це зазначено у частині 3 статті 603 Кримінального процесуального кодексу України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.
Судом встановлено, що до клопотання Міністерства юстиції України надані всі необхідні документи, вказані у ст. 6 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року і ч. 2 ст. 610 КПК України,
Також встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 17 січня 2020 року.
Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, ОСОБА_6 засуджено за кримінальне правопорушення - «Порушення громадського порядку - хуліганство, тобто у загальнодоступному місці вчинив грубу непристойність та хуліганство тим, що напав на іншого», відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 358 КК Чеської Республіки, а також за кримінальне правопорушення - «Особливо тяжкий злочин - вбивство, тобто іншого навмисно позбавив життя, діяння скоїв у особливо жорстокий спосіб та в намаганні приховати інше злочинне діяння», відповідальність за яке передбачена частиною першою та пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки.
Кримінальне правопорушення - «Порушення громадського порядку - хуліганство, тобто у загальнодоступному місці вчинив грубу непристойність та хуліганство тим, що напав на іншого», передбачене частиною першою статті 358 КК Чеської Республіки також є кримінально-караним за законодавством України про кримінальну відповідальність та його кваліфікація відповідає частині 1 статті 296 КК України за кваліфікуючими ознаками «хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю».
Кримінальне правопорушення - «Особливо тяжкий злочин - вбивство, тобто іншого навмисно позбавив життя, діяння скоїв у особливо жорстокий спосіб та в намаганні приховати інше злочинне діяння», передбачене частиною першою, пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки також є кримінально-караним за законодавством України про кримінальну відповідальність та його кваліфікація відповідає пункту 4 та пункту 9 частини 2 статті 115 КК України за кваліфікуючи ознаками «Умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю та з метою приховати інше кримінальне правопорушення».
ОСОБА_6 призначено покарання за частиною першою статті 358 КК Чеської Республіки, за частиною першою та пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки, із застосуванням частини другої статті 43 КК Чеської Республіки до сумарного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 17 (Сімнадцять) років та 6 (Шість місяців).
Санкція частини першої статті 358 КК Чеської Республіки передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, санкція частини першої статті 140 КК Чеської Республіки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до вісімнадцяти років, а санкція пунктів «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти до двадцяти років або виняткову міру покарання.
Санкція частині 1 статті 296 КК України, за якою слід кваліфікувати дії ОСОБА_6 відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність на час вчинення кримінального правопорушення станом на 11 грудня 2018 року, передбачає покарання у виді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Санкція пункту 4 та пункту 9 частини 2 статті 115 КК України, за якою слід кваліфікувати дії ОСОБА_6 відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність на час вчинення кримінального правопорушення станом на 11 -12 грудня 2018 року, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення.
При цьому, відповідно до частини другої статті 63 КК України позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.
Суд враховує, що покарання у державі виконання вироку не може бути більш тривалим або суворішим ніж покарання призначене у державі винесення вироку.
Відповідно до пункту 1, пункту 2 частини 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Ураховуючи вимоги пункту 1 частини 4 статті 610 КПК України та ті обставини, що законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене пунктом 4 та пунктом 9 частини 2 статті 115 КК України максимальний строк п'ятнадцять років позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, то суд визначає ОСОБА_6 максимальний строк покарання за пунктом 4 та пунктом 9 частини 2 статті 115 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років, що підлягає відбуванню на підставі вироку Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року.
Відповідно до частини 3 статті 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Також вироком Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, ОСОБА_6 засуджено за кримінальний проступок - «Створення загрози під впливом речовини, що викликає залежність, за який його було визнано винним судовим наказом Районного суду м. Зноймо від 10 січня 2019 року, відповідальність за який передбачена частиною першою статті 274 КК Чехії, та призначено покарання у вигляді заборони діяльності, що полягає в забороні керування механічними транспортними засобами всіх видів на строк 18 (Вісімнадцять) місяців, однак, такі дії ОСОБА_6 не є кримінально-караними за законодавством України про кримінальну відповідальність та відповідальність за їх вчинення передбачена частиною першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже відповідно до вимог частини 3 статті 610 КПК України в цій частині покарання вирок Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року не може бути виконаний в Україні за положеннями Кримінального кодексу України та не підлягає приведенню у відповідність із законодавством з тих підстав, що за таке правопорушення, вчинене ОСОБА_6 , за законодавством України не передбачена кримінальна відповідальність та відповідно визначити статті закону України про кримінальну відповідальність не можливо.
Також відповідно до частини 6 статті 610 КПК України підлягає виконанню вирок Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, в частині призначеного ОСОБА_6 покарання у вигляді видворення на невизначений строк та в частині зобов'язання ОСОБА_6 відшкодувати потерпілій неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає На Вишінє 493, Усті-на-Лабі, представленій товариством для сім'ї «Просапіа», з.у. Фігнерова, 355/16, м. Дєчин, немайновий збиток в сумі 200 000,00 чеських крон, а також підлягає виконанню обов'язок, визначеній в Ухвалі Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 02 грудня 2019 року про відшкодування державі видатків, пов'язаних з кримінальним провадженням 13 000, 00 чеських крон.
Згідно з п.1 ч.4 ст.603 КПК України за результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому суд визначає, яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким ухвалений вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.
Ухвалі Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 02 грудня 2019 року засудженому ОСОБА_6 зараховано тримання під вартою з 17 грудня 2018 року з 19 год. 20 хв. по 12 листопада 2019 року, а тому на підставі частини 5 статті ст. 72 КК України ОСОБА_6 слід зарахувати в строк відбування призначеного покарання увесь строк попереднього ув'язнення під вартою до ухвалення вироку, а саме :період з 17 грудня 2018 року з 19 год. 20 хв. по 12 листопада 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
При цьому, визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.
На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 9-11 Конвенції "Про передачу засуджених осіб" від 21 березня 1983 року, статтями 602, 606, 609, 610 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України щодо засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, який набрав законної сили 12 листопада 2019 року, яким громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК Чеської Республіки, та кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою та пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки, та засуджено за частиною першою та пунктами «і», «j» частини третьої статті 140 КК Чеської Республіки, із застосуванням частини другої статті 43 КК Чеської Республіки до сумарного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 17 (Сімнадцять) років та 6 (Шість місяців).
Визначити, що кримінальна відповідальність за вчинені ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, передбачена частиною першою статті 296 КК України та пунктом 4 і пунктом 9 частини 2 статті 115 КК України.
Визначити засудженому ОСОБА_6 строк покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років, що підлягає відбуванню на підставі вироку Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року за пунктом 4 та пунктом 9 частини 2 статті 115 КК України на підставі ст. 70 КК України.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з дня ухвалення вироку Крайового суду в Усті-на-Лабі Чеської Республіки від 16 серпня 2019 року зі змінами, внесеними вироком Вищого суду в Празі Чеської Республіки від 12 листопада 2019 року, а саме - з 12 листопада 2019 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати час його затримання та перебування під вартою з 17 грудня 2018 року по 12 листопада 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає На Вишінє 493, Усті-на-Лабі, представленій товариством для сім'ї «Просапіа», з.у. Фігнерова, 355/16, м. Дєчин, 200 000,00 (Двісті тисяч) чеських крон на відшкодування немайнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 13 000, 00 (Тринадцять тисяч) чеських крон на відшкодування державі Чеській Республіці видатків, пов'язаних з кримінальним провадженням.
Визначити ОСОБА_6 додаткове покарання у вигляді видворення з Чеської Республіки на невизначений строк.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали надіслати Міністерству юстиції України та центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя : ОСОБА_3