Справа № 305/1832/21
Номер провадження 1-кп/305/494/21
17.12.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів кримінальне провадження, відомості про яке 28.09.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071140000288 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білин, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, сезонного робітника, неодруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.2 ст.353 КК України, -
ОСОБА_4 , раніше вчинивши злочини, передбачені ч.ч.1, 2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, за що притягнутий як обвинувачений до кримінальної відповідальності і обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за скоєння цих злочинів перебувають на розгляді у Рахівському районному суді, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову повторно вчинив нові, умисні, корисливі тяжкі злочини за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 10 вересня 2021 року, близько 16 години в м. Рахів Закарпатської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, одягнувши камуфляжний одяг та, таким чином за допомогою форменного одягу, вдаючи із себе працівника державної лісової охорони, тобто працівника правоохоронного органу, проходив по вул. Довбуша, де познайомився із ОСОБА_6 , у розмові з яким представився ім'ям ОСОБА_7 та за посадою лісником ДП «Рахівське лісодослідне господарство», тобто службовою особою, до владних повноважень якої входить розпорядження лісопродукцією. Таким чином ОСОБА_4 , ввівши ОСОБА_6 в оману, запропонував останньому придбати дров'яну деревину листяних порід у такій кількості, щоб завантажити повний кузов вантажного автомобіля, за ціною 7700 гривень, за умови надання йому передплати у розмірі 1200 гривень, хоча насправді жодної дров'яної деревини у власності ОСОБА_4 не було та він не мав можливості її отримати і взагалі не збирався виконувати зобов'язання по її продажі, а отримавши грошові кошти у сумі 1200 гривень, заволодів ними, використавши на власні потреби, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 10 вересня 2021 року, близько 16 години, в м. Рахів Закарпатської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, вдягнуши камуфляжний одяг тим самим за допомогою форменого одягу вдаючи із себе працівника державної лісової охорони, тобто працівника правоохоронного органу, проходив по вулиці Довбуша, де познайомився із ОСОБА_6 , в розмові з яким представився ім'ям ОСОБА_7 та за посадою лісником ДП «Рахівське лісодослідне господарство», тобто службовою особою, до владних повноважень якої входить розпорядження лісопродукцією, ввівши ОСОБА_6 в оману, та отримав від останнього грошові кошти в сумі 1 200 гривень у якості передплати за придбання дров'яної деревини, яку насправді не мав на меті поставляти, та заволодів указаними коштами, таким чином самовільно присвоїв владні повноваження з метою вчинення злочину.
Також, ОСОБА_4 , який підозрюється та обвинувачується вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст.186, ч.2 ст 190 КК України, 28 вересня 2021 року, близько 10 години 30 хвилин, знаходячись на проїжджій частині вулиці Хресто-Воздвиженська в м.Рахів Закарпатської області, на відстані близько 30 метрів від будинку АДРЕСА_2 , підійшов до ОСОБА_6 , з яким познайомився напередодні та домовився про продаж дров'яної деревини і тому вважаючи, що останній має при собі грошові кошти на оплату вказаної деревини, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, завдавши потерпілому одного удару коліном у пах та поваливши його на землю, всупереч волі потерпілого, відкрито викрав грошові кошти в сумі 6 400 гривень, які знаходилися в кишені сорочки, після чого з місця пригоди втік, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, зазначені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що у вересні 2021 року, він йшов по вул. Довженка,в м. Рахів, де зустрів потерпілого. Познайомившись з потерпілим, він представився ім'ям ОСОБА_7 та сказав, що є лісником Рахівського держлісгоспу. Після цього запропонував потерпілому машину дров за ціною 7700 гривень, при умові сплати авансу у сумі 1200 гривень. На що потерпілий погодився та добровільно надав йому 1200 гривень. Пізніше, десь через тиждень-два, він знову зустрів потерпілого. Коли вони зустрілись, він вдарив потерпілого у пах, від чого той впав на землю. Після цього, він витягнув із кишені сорочки потерпілого грошові кошти у сумі 6400 гривень. Вказав, що у той день вживав алкогольні напої. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, у заяві зазначив, що ніяких претензій до обвинуваченого не має, та просить суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Окрім наведеного, за ініціативою сторін кримінального провадження в судовому засіданні досліджено письмові докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно вимоги про судимість від 28.09.2021 ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
З довідки про склад сім'ї, виданої старостою села Білин ОСОБА_8 вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_4 зареєстровані також ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно довідок, виданих КНП «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради ОСОБА_4 на обліках при психіатричному, фтизіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.
Згідно характеристики, виданої старостою села Білин ОСОБА_8 , ОСОБА_4 зареєстрований за адресою, АДРЕСА_1 . Скарг з боку сусідів не надходило. У громадському житті села участі не приймає. Серед односельчан характеризується позитивно, має хороші навички, здібності до праці, яку виконує. Характер урівноважений, тактовний, трудолюбивий.
З досудової доповіді, складеної фахівцем Рахівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Закарпатській області ОСОБА_13 , стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що згідно зібраної інформації на обвинуваченого, його способу життя, історії правопорушень, а також середньої оцінки ризику ймовірного вчинення повторного правопорушення, його виправлення можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих громадян. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів у межах визначених законодавством.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 за обставин, зазначених органом досудового розслідування, в обвинувальному акті.
Дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно; ч.2 ст.190 КК України, як шахрайство, вчинене повторно та ч.2 ст.353 КК України, як самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, пов'язане з використанням форменого одягу працівника правоохоронного органу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Дослідивши матеріали справи, суд на підставі вимог ст.66 КК України, визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.
Обставин, які у відповідності до вимог ст.67 КК України, обтяжували б покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Водночас, у ході судового розгляду встановлено, що під час вчинення кримінального правопорушення, за епізодом від 28.09.2021 ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Наведене підтверджується показанням обвинуваченого ОСОБА_4 та висновком.
Так, у відповідності до вимог ст.67 КК України вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння є обставиною, яка обтяжує покарання.
Разом з тим, орган досудового розслідування не зазначив в обвинувальному акті, як обтяжуючу винуватість обставину те, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, отже суд не може самостійно визнати таку обставину обтяжуючою покарання, оскільки у такому разі вийде за межі пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення.
Дослідженням наданих прокурором доказів, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено наступне.
ОСОБА_4 на обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах Рахівської районної лікарні не перебуває, позитивно характеризується за місцем свого проживання, згідно вимоги про судимість раніше не судимий, проте судом розглядаються обвинувальних актів стосовно нього. При цьому, вимога про судимість не містить відомостей щодо результатів розгляду цих обвинувальних актів, а прокурором не надано суду доказів того, що на даний час будь-який з них розглянуто із постановленням обвинувального вироку.
З досудової доповіді слідує, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, а ризик небезпеки для суспільства та окремих громадян не становить високої небезпеки.
Таким чином, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, віднесеного законом до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачене санкціями інкримінованих йому статей із застосуванням положень ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України буде відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.
На думку суду, перебування на розгляді суду інших обвинувальних актів стосовно особи, не може бути вирішальною підставою для неможливості застосування стосовно цієї особи положень ст.75 КК України, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Аналогічні за змістом вимоги містяться і у ч.1 ст.17 КПК України.
При цьому, ч.5 ст.17 КПК України регламентовано, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Окрім наведеного, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши покарання за кожне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Стосовно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27.11.2021, включно. У подальшому ухвалою суду від 22.11.2021 ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу по 20 січня 2022 року, включно.
Оскільки даним вироком суду ОСОБА_4 засуджено до покарання, яке не пов'язане з ізоляцією від суспільства, суд вважає за можливе змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби, оскільки на даний час ризики, визначені слідчим суддею відпали. При цьому, на думку суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби буде необхідним та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Таким чином, ОСОБА_4 необхідно звільнити з-під варти у залі суду.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 у період з 28.09.2021 по 10.12.2021 утримувався під вартою, зазначений період йому необхідно зарахувати у строк відбуття покарання.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, ч.2 ст.190 КК України та ч.2 ст.353 КК України, призначивши йому покарання:
за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ч.2 ст.353 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити до відбуття покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, з тримання під вартою змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, звільнивши його з-під варти негайно, у залі суду.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язок, передбачений пунктом 1 ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за першою вимогою до суду.
Після вступу вироку в законну силу - запобіжний захід скасувати.
У відбутий термін покарання ОСОБА_4 , зарахувати час знаходження під вартою з 28.09.2021 по 17.12.2021.
Копію вироку в частині запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 направити для виконання до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.
Головуюча: ОСОБА_1