Справа № 234/6088/21
Провадження № 2/234/4035/21
13 грудня 2021 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
в складі: головуючого-судді Бакуменко А.В.
з участю секретаря Кісточка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Обставини справи
ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтував тим, що з 2007 року по 2013 рік вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дитина - донька ОСОБА_3 . Доньку позивач визнавати не став, з приводу чого вона набула статусу матері-одиначки. Після народження дитини відносини між нею та відповідачем почали погіршуватися. Відповідача донька не цікавила. Він не приділяв їй жодної уваги. Крім того, відповідач вживав наркотичні засобі, дозволяв собі не приходити додому. В такій обстановці не можливо було виховувати дитину, тому вона у 2013 році зібравши речи пішла разом із донькою від відповідача. Оскільки жодної допомоги на утримання доньки відповідач не надавав вона вирішила стягнути з нього аліменти на утримання доньки, для чого змусила відповідача визнати доньку, про що було внесено відповідні зміни в свідоцтво про народження дитини. Рішенням Краматорського суду від 07.05.2015 року з відповідача на утримання дитини були стягнуті аліменти. Однак, рішення суду відповідач не виконує та аліменти не сплачує. Від виховання дитини відповідач самоусунувся з моменту припинення сімейних відносин, тобто з 2013 року. Таким чином, з 2013 року вона самостійно займається вихованням дитини, її розвитком та навчанням. На даний час, через роботу її нинішнього чоловіка вони мешкають на два міста: Краматорськ та Дніпро. Відповідач долею доньки не цікавиться, жодного разу не відвідував її, не цікавився життям дитини, не вітав її з днем народження, не дарував подарунки. ОСОБА_3 свого батько не пам'ятає, бачити його не бажає, ніколи про нього не питає. Такі обставини змушують її звернутися до суду з даним позовом. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно їхньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка в судове засідання не з'явився, від її представника - адвоката Гур'євої Л.М. надійшла заява в якій вони просила розглянути справу за її відсутності, просила вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання з'явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції.
Від представника третьої особи - органу опіки та піклування Краматорської міської ради - Козякіної І. надійшла заява про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що 30.06.2009 року було внесено відповідний запис № 910, батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , 21 липня 2015 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Згідно до довідки про склад сім'ї № 11212 від 12.03.2021 року виданої начальником відділу територіальної громади Краматорської міської ради Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру, в квартирі АДРЕСА_1 разом з іншими членами сім'ї, зареєстровані позивачка ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки № 34 Комунального закладу освіти «Середня Загальноосвітня школа№ 31» Дніпровської міської ради, учениця 6-Г класу, ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини, ОСОБА_1 , спілкується з педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям дитини. Дитину до школи приводить мати. Батько, ОСОБА_2 , контакту із школою, де навчається донька, не підтримує, із вчителем не спілкується.
З довідки виданої завідувачем АЗПСМ № 12 КНП «ДЦПМСД № 7» видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , під час відвідування дільничного педіатра в АЗПСМ № 12 КНП «ДЦПСД № 7» ДМР дитину завжди супроводжує мати ОСОБА_1 . Дитина доглянута, одягнена охайно. Спілкування з мамою дружнє та близьке.
З довідок виданих начальником Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби згідно з матеріалами виконавчого провадження № 47502371, відкритого 12.05.2015 року, щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частки від усіх видів його доходу, який пред'явлено до примусового виконання 12.05.2015 року наявна заборгованість зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Проте, жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує.
Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 150 СК України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У силу положень Закону і роз'яснень, даних у п.15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з п.17 зазначеної постанови, не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
Проаналізувавши надані сторонами в силу ст. 81 ЦПК України докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, завідомо, навмисно ухиляється від їх виконання у відношенні своєї неповнолітньої дитини. Тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги.
Компенсації судових витрат позивач не вимагає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 263-265 ЦПК України, ст. 19, 141, 150, 157, 164,165,Сімейного кодексу України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.
Суддя Краматорського міського суду А. В. Бакуменко