14.12.2021м. СумиСправа № 920/238/20
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши скаргу №39/3-6292-21 від 23.09.2021 (вх.№3535 від 27.09.2021) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії та рішення органу державної виконавчої служби, посадової особи по справі №920/238/20
за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія
“Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6,
код 20077720)
до відповідача: Комунального підприємства “ТЕПЛОГАРАНТ” (41600, Сумська
область, м. Конотоп, вул. Садова, буд. 39А , код 32325215)
про стягнення 4681089 грн 11 коп. заборгованості на підставі договору №6109/1718-ТЕ-29 від 19.09.2017 постачання природного газу, -
за участі представників сторін:
позивача (скаржника): не прибув
відповідача: Лазаренко О.О.,
від ДВС: не прибув,
27.09.2021 позивачем - Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надіслано до суду скаргу №39/3-6292-21 від 23.09.2021 (вх.№3535 від 27.09.2021) на дії та рішення органу державної виконавчої служби, посадової особи, відповідно до якої просить суд: 1. прийняти до розгляду скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії та рішення заступника начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Олени Валеріївни; 2. Скаргу задовольнити в повному обсязі, визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Олени Валеріївни щодо закінчення виконавчого провадження ВП №63846170; 3. Зобов'язати заступника начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Олену Валеріївну усунути порушення (поновити порушене право Стягувача) - скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63846170.
Ухвалою суду від 23.11.2021 призначено розгляд скарги на 30.11.2021, 12:30.
В судовому засіданні 30.11.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву по розгляду скарги до 14.12.2021, 11:20.
14.12.2021 позивачем надано додаткові пояснення від 07.12.2021 № 39/10-7441-21.
Представник позивача (скаржника) в судове засідання 14.12.2021 не прибув.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.12.2021 надав усні пояснення в обґрунтування своєї позиції щодо скарги.
Розглянувши доводи та аргументи разом з матеріалами скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, у судовому засіданні 14.12.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/238/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, стягнуто з Комунального підприємства “Теплогарант” (боржник) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України” (стягував) 1 150 032 грн 86 когі. пені, 780916 грн. 33 коп. 3 % річних, 1 600 107 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 70 216 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору, відстрочивши виконання рішення суду на 3 місяці до ; 1.2020.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Сумської області видано наказ від 25.09.2020 № 920/238/20, який стягувачем пред'явлено для примусового виконання до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
За вказаним наказом Господарського суду Сумської області від 25.09.2020 № 920/238/20 заступником начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Оленою Валеріївною 08.12.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 63846170.
Як зазначає скаржник, на адресу НАК “Нафтогаз України” від органу ДВС 17.09.2021 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2021 ВП № 63846170.
Згідно з мотивувальною частиною вказаної постанови виконавцем встановлено таке: «Відповідно до ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону. 1150032,86 грн. пені, 780916,33 грн. 3%річних , 1600107,07 грн. інфляційних втрат, які підлягають стягненню згідно з виконавчим документом, який перебуває на примусовому виконанні, нараховані у зв'язку з несвоєчасною оплатою за переданий газ та невиконання зобов'язання за Договором постачання природнього газу від 19.09.2017 № 6109/1718-ТЕ-29. Заборгованість за Договором постачання природного газу від 19.09.2017 № 6109/1718-ТЕ-29 була повністю погашена КП "Теплогарант" 23.03.2018, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду № 920/238/20 від 22.04.2021. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 70216,34 грн. були сплачені 07.09.2021 згідно з платіжним дорученням № 1179. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.16 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено закінчити виконавче провадження”.
Стягувач вважає, що дії виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є неправомірними, а постанова в межах виконавчого провадження ВП № 63846170 від 10.09.2021 про закінчення винесена з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, тому стягував і звернувся до суду з даною скаргою.
Розглядаючи подану скаргу та надаючи оцінку діям державного виконавця, суд керується наступним:
Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Закону України “Про виконавче провадження” (далі також - Закон № 1404)
Пунктом 5 ч. І ст.2 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до вимог ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Крім цього, згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з оскаржуваної постанови підставу для закінчення виконавчого провадження виконавець обґрунтовує тим, що штрафні санкції, які є предметом стягнення відповідно до наказу Господарського суду Сумської області від 25.09.2020 № 920/238/20, підлягають списанню у відповідності до ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” від 03.11.2016 № 1730- Ш.
Проте, Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 № 1639-ІХ (Закон № 1639), який набрав чинності 29.08.2021, внесено велику кількість суттєвих змін до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон № 1730).
Законодавцем в Законі № 1730 (в редакції Закону № 1639) передбачено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу, оператор газотранспортної системи та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, оператори газорозподільних систем, електропостачальники або оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Статтею 1 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) визначено, що процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Статтею 3 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) встановлено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.
Так, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - Реєстр), який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
При цьому законодавцем доповнено частину 1 статті 3 абзацом, який передбачає, що участь у процедурі врегулювання заборгованості не потребує обов'язкового включення до реєстру лише за умов визначених у статті 4 цього Закону, яка передбачає взаєморозрахунки щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах.
Тобто, в новій редакції Закону № 1730 законодавцем акцентовано увагу та передбачено, що учасником процедури врегулювання заборгованості в межах вказаного закону може бути лише підприємство, яке включено до Реєстру за кожним кредитором окремо.
Так, пунктом 2 частини 3 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) визначено, що для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву до якої додаються:
- копії установчих документів;
- копії ліцензій (за наявності) або рішень про видачу ліцензій, прийнятих органами ліцензування, на провадження видів господарської діяльності, що діяли на момент виникнення заборгованості, або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із записом про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб'єкту господарювання (для підприємств та організацій, діяльність яких підлягає ліцензуванню згідно із законодавством);
- довідки, складені підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської заборгованості (із зазначенням категорії споживачів) станом на 1 червня 2021 року та кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно то вимог цього Закону (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), із зазначенням кредиторів, величини заборгованості, розміру неустойки штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягає врегулюванню, станом на 1 червня 2021 року, а також обсягів заборгованості, реструктуризованої станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом;
- копія акта звіряння взаєморозрахунків станом на 1 червня 2021 року із зазначенням договорів, заборгованість за якими реструктуризована станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом;
- розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах або довідки про відсутність такої заборгованості, підписані керівником.
Отже, оновлено та визначено чіткий перелік документів, які додаються до заяви про включення до Реєстру, чи уточнення наявних у ньому даних.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на фіційному веб-сайті цього органу.
Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості, які подають відповідні документи.
Відповідно до п. 3 частини 3 Закону України № 1730 виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з реєстру здійснюється за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженої ним посадової особи за кожним кредитором окремо.
Рішення про виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою у десятиденний строк з дня надходження обґрунтованого звернення постачальника природного газу, оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, електропостачальника, оператора системи розподілу (як правонаступника в частині прав та обов'язків за договорами на постачання - електричної енергії та про користування електричною енергією).
Отже, слід зазначити, що з системного аналізу вищевказаних норм та за змістом змін до положень Закону № 1730, внесених Законом № 1639, змінено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості, а саме на сьогодні передбачено обов'язкове включення підприємств-учасників у процедурі врегулювання заборгованості до Реєстру, при чому включення до Реєстру здійснюється за кожним кредитором окремо.
Крім того, з наведених вище норм вбачається, що лише центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а на сьогодні це - Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) має повноваження приймати рішення про включення Підприємства до Реєстру, а відповідно вирішує питання про можливість врегулювання заборгованості відповідно до положень Закону № 1730.
З огляду на наведене, врегулювання/списання заборгованості КП“Теплогарант” перед НАК "Нафтогаз України” можливе у разі включення Боржника до Реєстру за кредитором (НАК “Нафтогаз України”), який є стягувачем у даній справі.
Разом з тим, сторонами на день розгляду справи не надано доказів того що боржник включений до Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону адреса: https://www.minregion.gov.ua/) щодо врегулювання заборгованості саме перед НАК “Нафтогаз України”, тобто за Стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 63846170.
Статтею 7 Закону №1730, передбачено, що нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
Слід зазначити, що відповідно до положень п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” (з урахуванням змін внесених Законом № 1639) виконавче провадження підлягає закінченню “у разі врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, її дочірньою компанією “Газ України”, публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили”.
Отже, враховуючи зміни внесені до Закону № 1730, виконавче провадження підлягає закінченню згідно п.16 ч.І ст.39 Закону України “Про виконавче провадження” у разі врегулювання/проведення відповідного списання заборгованості, згідно з Законом №1730, при чому за умов документального оформлення такого списання в бухобліку стягувача та боржника, оформлення відповідних актів звірки, підписаних боржником та стувачем тощо, після включення боржника до Реєстру за кожним кредитором окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Тобто, для відображення в бухгалтерському обліку операцій з врегулювання/списання заборгованості, відбувається за умови складання первинних документів.
З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржником на підставі платіжного доручення № 1179 від 07.09.2021 сплачено судовий збір в сумі 70216,34 грн, який постановлений до стягнення рішенням господарського суду Сумської області від27.08.2020 та наказом суду від 25.09.2020.
Станом на день розгляду справи, заборгованість щодо стягнення штрафних санкцій КП “Теплогарант” за судовим рішенням у справі № 920/238/20 в бухгалтерському обліку Компанії не списана.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що дії виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є неправомірними, а постанова в межах виконавчого провадження ВП №63846170 від 10.09.2021 про закінчення виконавчого провадження винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» підлягає скасування та враховуючи, що сума судового збору в розмірі 70216,34 грн., що підлягала стягненню за рішенням суду від 27.08.2020 та наказу від 25.09.2020 у справі № 920/238/20 сплачена боржником, скарга Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії та рішення органу державної виконавчої служби №39/3-6292-21 від 23.09.2021 (вх.№3535 від 27.09.2021) підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 4, 18, 234, 339, 340, 341, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії та рішення органу державної виконавчої служби №39/3-6292-21 від 23.09.2021 (вх.№3535 від 27.09.2021) задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Олени Валеріївни щодо закінчення виконавчого провадження ВП №63846170;
3. Зобов'язати заступника начальника відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Громико Олену Валеріївну усунути порушення (поновити порушене право Стягувача) - скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63846170 в частині стягнення штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних нарахувань).
4. В інший частині скарги відмовити.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 14 грудня 2021 року.
6. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повну ухвалу складено та підписано суддею 17 грудня 2021 року.
Суддя С.В. Заєць