17 грудня 2021 року Справа № 915/1715/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РПОКПП НОМЕР_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -
встановив:
Від громадянки ОСОБА_1 25.11.2021 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 24.11.2021 (вх. № 17703/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій вона просить суд прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність, визнати її неплатоспроможною, прийняти запропонований план реструктуризації.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1715/21 та визначено головуючим у справі суддю Ткаченка О.В.
Ухвалою суду від 30.11.2021 заяву боржника залишено без руху з підстав недотримання приписів ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
1. до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
2. до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в обов?язковому порядку додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Разом з тим, наданий боржником конкретизований список кредиторів не містить зазначення складу грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
3. до заяви не додано доказів здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі. Зокрема матеріали заяви містять квитанцію від 13.11.2021 на загальну суму проведеного авансування 1785,00 грн.
Натомість, у своїй заяві гр. ОСОБА_1 з посиланням на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 зазначає про укладення з арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем (кандидатуру якого заявлено в порядку п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу) угоди від 11.11.2021 щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність.
Також судом зазначалось, що згідно з ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов?язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Таких доказів до заяви не додано, що не відповідає вимогам п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Ухвалою від 30.11.2021 судом встановлено боржнику 10-денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
14.12.2021 до суду через систему «Електронний суд» від гр. ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої заявником повідомлено:
1. Заявницею вказано, що вона надала ті кредитні договори, які були у неї наявні. Незначна частина кредитних договорів відсутня, оскільки вони знаходяться у кредиторів і жодних договорів або інакших підтверджень виникнення зобов'язання вона не отримувала.
2. Подана заява містить у якості додатка - конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, загальної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із договором.
3. Посилаючись на п. 37 постанови Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, заявниця вважає наданий договір з арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем (кандидатуру якого заявлено в порядку п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу) від 11.11.2021 саме мирним врегулюванням правовідносин щодо оплати його послуг. Крім того, щодо джерел та наявності доказів, з яких буде здійснюватись відповідна виплата основної грошової винагороди, ОСОБА_1 повідомляє суд, що отримує заробітну плату, а отже шляхом жорсткої економії зуміє виплатити основну винагороду арбітражному керуючому.
Розглянувши подану заяву про усунення недоліків, суд доходить до висновку щодо наявності підстав для повернення заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 з огляду на наступне.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Ухвалою суду від 30.11.2021 одним із недоліків було встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в обов?язковому порядку додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Як встановлено судом, у відповідності до поданого заявницею конкретизованого списку кредиторів по деяким кредиторам (порядкові номери 1, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13) вказано поточну заборгованість без визначення заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо. Крім того по кредитору під номером 14 - АТ «Альфа-Банк» при наявному визначенні суми кредиту взагалі не вказано розміру заборгованості. Вказані обставини свідчать про невиконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, в підтвердження доказів здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією до заяви додано копію укладеного з арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем (кандидатуру якого заявлено в порядку п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу) договору від 11.11.2021 щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність, за змістом якого передбачено оплату послуг керуючого реструктуризацією у розмірі 17842,50 грн (п. 3.1. договору), яка вноситься (перераховується) заявницею рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1784,25 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. (п. 3.3. договору).
Відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, нормами Кодексу про банкрутство встановлено фіксований розмір основної грошової винагороди.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Відтак держава виконує свій обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
З огляду на зазначене, Верховний Суд встановив наявність умов на укладення угоди з арбітражним керуючим, а саме: укладається на умовах відстрочення оплати та наявності майна боржника для погашення грошової винагороди у розмірі, який підлягає авансуванню боржником.
У даному випадку договір арбітражний керуючий уклав с боржником на умовах розстрочення оплати його праці (1784,25 грн протягом 10 місяців), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це визначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
При цьому суд зауважує, що заявником самостійно визначено строк процедури реструктуризації 10 місяців, що має уявний характер.
Крім того, у вищезазначеній постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 (п. 40) Верховний Суд звернув увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією не може становити менше ніж п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Заявницею надано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.11.2021, укладеного з арбітражним керуючим Білявським В.В., згідно умов якого оплата послуг розпорядника майна становить 17 842,50 грн (п.3.1).
Таким чином договір укладено не на всю суму винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником у розмірі 37 215,00 грн, що є порушенням норм Кодексу про банкрутство та не відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка не передбачає можливості зменшення розміру грошової винагороди керуючого реструктуризацією, сплата (авансування) якої у будь-якому випадку покладається на боржника у розмірі, встановленому Кодексом про банкрутство.
За змістом п. 3.4. Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.11.2021 розрахунки проводяться шляхом оплати грошових коштів за умови (надсилання поточних звітів), що протирічить приписам Кодекс України з процедур банкрутства щодо обов'язковості та безумовності проведення авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
За вимогами ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов?язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно заяви Моял О.Л. про усунення недоліків та плану реструктуризації боргів, заявником зазначено про те, що відповідно до поданої заяви, вона працює та отримує заробітну плату та шляхом жорсткої економії зуміє виплатити основну винагороду арбітражному керуючому.
Так, згідно плану реструктуризації загальні доходи боржника (в місяць) - 8787,32 грн.
Загальні витрати боржника (в місяць) - 9555,13 грн.
Отже, сума витрат на 767,81 грн перевищує суму загальних доходів боржника (в місяць).
Кошти на погашення вимог кредиторів відсутні (заявником припинено сплату кредиторської заборгованості, розмір якої, як зазначає заявник, складає - 233323,48 грн перед 6 банками та 8 фінансовими установами) і при цьому заявник має намір взяти на себе додаткові зобов'язання з розстрочення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності засобів для її погашення.
Суду не надано належних доказів, в розумінні ст. 79 ГПК України, за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму яка підлягає авансуванню боржником (37 215,00 грн) та можливості її подальшої сплати.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд не вважає Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.11.2021 достатнім доказом авансування боржником оплати винагороди керуючого реструктуризацією.
Приписами ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Відтак суд констатує, що заявником вимоги ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2021 не виконано, недоліки не усунуто у встановлений судом строк.
З урахуванням зазначеного, заява підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву гр. ОСОБА_1 від 24.11.2021 про відкриття провадження у справі повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.12.2021.
Суддя О.В. Ткаченко