17 грудня 2021 року Справа № 915/1506/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» (52064, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Сурсько-Литовське, провулок Парковий, буд. 1, кв. 14; адреса електронної пошти: inna@dgl.com.ua; ідентифікаційний код 35681503)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, буд 51; адреса електронної пошти: office.tradenikelectro@gmail.com; ідентифікаційний код 40686482)
про: стягнення 91 092,08 грн,
Суть спору:
13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 11.10.2021 (вх. № 15387/21) (з додатками), в якій просить суд:
1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (вул. 12 Повздовження, буд. 51, м. Миколаїв, Дніпропетровська обл., 54028, ідентифікаційний код юридичної особи - 40686482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» (пр Парковий, буд. 1, кв.14, с. Сурсько-Литовське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52064, ідентифікаційний код юридичної особи - 35681503) заборгованість за Договором субпідряду № С21-01 від 11.02.2021р. в розмірі - 91092,08 грн, яка складається з наступного:
- 86896,08 грн - сума заборгованості по тілу;
- 1328,43 грн - три відсотки річних;
- 2867,57 грн - інфляційні втрати;
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (вул. 12 Повздовження, буд. 51, м. Миколаїв, Дніпропетровська обл., 54028, ідентифікаційний код юридичної особи - 40686482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» (пр. Парковий, буд. 1, кв.14, с. Сурсько-Литовське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52064, ідентифікаційний код юридичної особи - 35681503) понесені судові витрати, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору субпідряду № С21-01 від 11.02.2021 з додатком до нього; Акту № 42 від 01.04.2021; платіжного доручення № 2912 від 15.02.2021; претензії № 125 від 06.08.2021 з відповіддю на неї № 08-1-16 від 16.08.2021; застосування норм статей 11, 15, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 18.10.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1506/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи; запропоновано позивачу в 10-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу: належним чином засвідчену копію рахунку на оплату № 11 від 11.02.2021, посилання на який наявне у Акті № 42 від 01.04.2021; належним чином засвідчену копію гарантійного листа № 17/05-01, посилання на який наявне у претензії № 125 від 06.08.2021.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.
Так, позивач отримав копію ухвали 28.10.2021, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144569071.
Відповідач отримав копію ухвали 09.11.2021, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 540144569080.
01.11.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшли засвідчені кваліфікованим електронним підписом копії: наданих до позовної заяви документів, а також рахунку на оплату № 11 від 11.02.2021 та гарантійного листа № 17/05-01.
05.11.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 02.11.2021 (вх. № 16639/21) про розподіл судових витрат, з урахуванням якої позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.
Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 18.10.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Відповідач копію вказаної ухвали отримав 09.11.2021. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву, для відповідача тривав до 24.11.2021 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).
При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
11 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ», як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ», як субпідрядником, був укладений Договір № С21-01 (далі - Договір) відповідно до предмету якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язався на свій ризик і за обумовлену ціну власними і залученими силами виконати та передати у встановлені строки, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити, наступні роботи: - Електромонтажні роботи, далі за текстом - «Роботи» (п. 1.1). За цим Договором субпідрядник виконує весь комплекс робіт згідно Специфікації робіт до цього Договору (Додаток № 1) (п. 1.2).
За умовами наведеного Договору:
- субпідрядник виконує роботи своїми силами в межах строків і умов, передбачених цим Договором (п. 2.1);
- підрядник зобов'язаний прийняти і оплатити роботи на умовах цього Договору (п. 2.6);
- загальна ціна Договору складає 144 826,80 грн, у тому числі ПДВ 24 137,80 грн. Ціна Договору включає в себе вартість робіт з електромонтажу (податків, зборів, тощо), вартість всіх інших витрат, пов'язаних з виконанням предмету Договору (п. 4.1);
- розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником після виконання робіт та передаються підряднику. Підрядник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх протягом 5 днів (п. 4.3);
- розрахунок за цим Договором проводиться підрядником протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт (п. 4.4);
- даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за цим Договором (п. 8.1).
Даний Договір кріплений підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як субпідрядника, до відповідача, як підрядника, про стягнення з останнього заборгованості за виконані роботи, а також відсотків річних та інфляційних витрат, внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір субпідряду № С21-01 від 11.02.2021 з додатком до нього;
- Акт № 42 від 01.04.2021;
- рахунок на оплату № 11 від 11.02.2021
- платіжне доручення № 2912 від 15.02.2021;
- гарантійний лист № 17/05-01 від 17.05.2021;
- претензія № 125 від 06.08.2021 з відповіддю на неї № 08-1-16 від 16.08.2021.
Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір № С21-01 від 11.02.2021 за своєю правовою природою є договором субпідряду.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.
Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
За змістом ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» було оформлено для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» рахунок № 11 від 11.02.2021 на суму 120 689,00 грн за Електромонтажні роботи, із зазначенням відсотка оплати: 40 % - 57 930,72 грн.
15.02.2021 відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 57 930,72 грн на підставі платіжного доручення № 2912 від 15.02.2021 (призначення платежу: «Оплата за електромонтажні роботи згідно з рахунком№11 від 11.02.2021р вт.ч. НД С 20% - 9655,12 грн.»).
На виконання умов вищенаведеного Договору між сторонами був підписаний та скріплений печатками сторін Акт № 42 від 01.04.2021, з якого вбачається, що виконавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ») були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Електромонтажні роботи. Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 120 689,00 грн, ПДВ 24 137,80 грн, загальна вартість робіт (послуг) із ПДВ 144 826,80 грн. Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ») претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
У подальшому, відповідачем було оформлено та направлено позивачу лист № 17/05-01 від 17.05.2021, за змістом якого у зв'язку з нестабільним фінансуванням об'єктів, які обслуговуються ТОВ «Торгова Миколаївська Електротехнічна Компанія», і затримкою здійснення надходжень для погашення поточної заборгованості перед підприємством, просив позивача погодити відстрочку по оплаті заборгованості в розмірі 86 896,08 грн.
За даними позивача, не спростованими відповідачем, останній своїх зобов'язань щодо повної оплати виконаних за договором робіт не виконав.
З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» з претензією № 125 від 06.08.2021 вимагав сплати заборгованості за Договором.
Відповідачем було скеровано позивачу відповідь на претензію № 08-1-16 від 16.08.2021, за змістом якої товариство повідомило про причини не виконання своєчасно своїх зобов'язань щодо розрахунків за Договором, та зазначено, що оплата буде здійснена до 15.09.2021.
Отже, всього за Договором субпідрядником було передано, а підрядником прийнято електромонтажні роботи на загальну суму 144 826,80 грн. Вказані роботи були оплачені підрядником лише частково на суму 57 930,72 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за Договором субпідряду № С21-01 від 11.02.2021 у даній справі закон покладає на підрядника.
За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ», які не спростовані та не заперечені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ», останнє оплати за Договором на суму 86 896,08 грн не здійснило.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 86 896,08 грн зазначено правильно (144 826,80 грн - 57 930,72 грн = 86 896,08 грн).
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
- 3 % річних за період з 09.04.2021 по 11.10.2021 на суму 1 328,43 грн;
- інфляційні нарахування за період з квітня 2021 року по жовтень 2021 року на суму 2 867,57 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
За перевіркою суду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі покладаються на відповідача.
Що ж до розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Позивачем, крім судового збору, заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даній справі позивачем заявлено до відшкодування з відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/1506/21 у даній справі позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
1. Копію Договору № 01/110-2021 від 01.10.2021 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ», як клієнтом, та Адвокатом Гайворонським Олександром Георгійовичем, як адвокатом, предметом якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права, організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом, надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
2. Додаток № 1 від 01.10.2021 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 01/110-2021, яким сторони, зокрема. Погодили, що вартість юридичних послуг зазначений у п. 1.1 Договору, які надаватиме Адвокат, визначаються шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи, а саме з розрахунку одна година роботи 1000,00 грн.
3. Копії платіжних доручень на суму 15 000,00 грн (№ 2956 від 08.10.2021 та № 3015 від 01.11.2021), з посиланням на договір про надання правничої (правової) допомоги № 01/110-2021 від 01.10.2021;
4. Копію Акта здачі-приймання від 02.11.2021 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 01/110-2021 від 01.10.2021. Зі змісту вказаного акту вбачається, що Адвокат, на виконання умов Договору надав Клієнту правові послуги, а Клієнт їх прийняв в повному обсязі, зокрема:
- надані послуги: Ознайомлення з первинною документацією за договором субпідряду № С21-01 від 11.02.2021р. укладеного за спірними правовідносинами між ТОВ «Д-Лайт» та ТОВ «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ»; витрачений час, годин: 2; гонорар адвоката: 2000;
- надані послуги: Формування правової позиції за позовною заявою ТОВ «Д-ЛАЙТ» до ТОВ «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ»; витрачений час, годин: 3; гонорар адвоката: 3000;
- надані послуги: Підготовка та складання позовної заяви за ТОВ «Д-ЛАЙТ» до ТОВ «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості за договором № С21-01 від 11.02.2021; витрачений час, годин: 6; гонорар адвоката: 6000;
- надані послуги: Забезпечення доказів відповідно до ухвали суду від 18.10.2021 року по справі № 915/1506/21 за позовом ТОВ «Д-ЛАЙТ» до ТОВ «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ»; витрачений час, годин: 4; гонорар адвоката: 4000;
- загалом: витрачений час, годин: 15; гонорар адвоката: 15000.
За результатами оцінки відповідних доказів суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн є документально доведеними.
Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що частина заявленої до стягнення з відповідача суми, на переконання суду, не підлягає відшкодуванню в межах даної справи.
Так, у Акті здачі-приймання від 02.11.2021 одним із видів наданих клієнту послуг адвокат зазначає «Забезпечення доказів відповідно до ухвали суду від 18.10.2021 року п справі № 915/1506/21 за позовом ТОВ «Д-ЛАЙТ» до ТОВ «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ»».
Суд зауважує, що ухвалою від 18.10.2021 позивачу було запропоновано в 10-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу: належним чином засвідчену копію рахунку на оплату № 11 від 11.02.2021, посилання на який наявне у Акті № 42 від 01.04.2021; належним чином засвідчену копію гарантійного листа № 17/05-01, посилання на який наявне у претензії № 125 від 06.08.2021.
Вказані процесуальні дії суду та реагування на них з боку позивача не можуть вважатися забезпеченням доказів, в розумінні господарського процесуального законодавства.
Зокрема, за змістом ч. 1-2 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Таким чином, надання позивачем доказів, запропонованих судом в ухвалі про відкриття провадження у справі не є забезпеченням доказів. Вказаний процесуальний захід в межах даної справи взагалі не вживався, а тому відповідні витрати в межах даної справи відшкодуванню не підлягають.
Стосовно ж решти суми гонорару Адвоката (за ознайомлення з первинною документацією, формування правової позиції, підготовку та складання позовної заяви), суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем до суду не подавалось.
Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.
За такого, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн у справі № 915/1506/21 покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, буд 51; ідентифікаційний код 40686482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» (52064, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Сурсько-Литовське, провулок Парковий, буд. 1, кв. 14; ідентифікаційний код 35681503) заборгованість за Договором субпідряду № С21-01 від 11.02.2021 в розмірі - 91092,08 грн, яка складається з наступного: 86896,08 грн - сума заборгованості по тілу; 1328,43 грн - три відсотки річних; 2867,57 грн - інфляційні втрати; а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-ЛАЙТ» (52064, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Сурсько-Литовське, провулок Парковий, буд. 1, кв. 14; ідентифікаційний код 35681503);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, буд 51; ідентифікаційний код 40686482).
Повне рішення складено та підписано судом 17.12.2021.
Суддя О.Г. Смородінова