79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.2021 Справа № 914/2778/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, в інтересах держави в особі,
позивача:Міністерства енергетики України, м. Київ,
до відповідача:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача:Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія», с. Сілець Сокальського району Львівської області,
про: скасування наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.
За участю представників учасників процесу:
прокурор:Лука Г. В.,
позивач:Вольда М. А. - представник,
відповідач:Золотий Я. М. - представник,
третя особа:Степаненко І. Є. - керуючий санацією, Кріль Н. Г. - адвокат.
Встановив.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про:
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 28.09.2007 № 1004 «Про прийняття рішення щодо приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська», що зданий в оренду»;
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 05.05.2008 № 191 «Про створення ВАТ «Львівська вугільна компанія» в процесі приватизації ЦМК ДП «ЦЗФ «Червоноградська», що зданий в оренду»;
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 23.04.2008 № 168 «Про затвердження акту оцінки майна цілісного майнового комплексу ДП «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська».
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 вказану справу передано для розгляду судді Фартушку Т. Б.
17 вересня 2021 суддею Фартушком Т. Б. заявлено самовідвід.
Ухвалою суду від 17.09.2021 заяву судді Фартушка Т. Б. про самовідвід задоволено та передано справу № 914/2778/21 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, означену справу 20.09.2021 передано для розгляду судді Трускавецькому В. П., що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Ухвалою суду від 27.09.2021 (суддя Трукавецький В. П.) матеріали справи прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.10.2021. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі ПАТ «Львівська вугільна компанія» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
19 жовтня 2021 року Міністерство енергетики України подало письмові пояснення по суті справи, згідно з якими просило задовольнити позовні вимоги заявлені прокурором та здійснювати розгляд даної справи без участі повноважного представника позивача.
Третя особа 22.10.2021 подала письмові пояснення щодо заявлених вимог, згідно з якими остання просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Підготовче засідання 26.10.2021 відкладалось на 09.11.2021, а в подальшому на 22.11.2021. Крім того, протокольною ухвалою суду 09.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.
Частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Враховуючи неможливість виконання завдань підготовчого провадження судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
ПАТ «Львівська вугільна компанія» 08.11.2021 подало до суду клопотання про передачу справи до розгляду в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство останнього.
22 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просить поновити строк на подання такого та відмовити у позові за безпідставністю.
Протокольною ухвалою суду від 22.11.2021 поновлено строк для подання відзиву та прийнято такий до матеріалів справи, поновлено строк учасникам процесу для подання заяв по суті справи та зобов'язано сторін надати письмові пояснення щодо заявленого клопотання про передачу справи на розгляд у межах справи про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія». Підготовче засідання відкладено на 08.12.2021.
Поновлюючи строк та приймаючи відповідні докази, суд враховував наступне.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як основну підставу пропуску строку для подання відзиву, відповідач вказує про необхідність узгодження правової позиції Регіонального відділення з Фондом державного майна України, а враховуючи певні кадрові зміни, наслідки, пов'язані з поширенням коронавірусної хвороби, не було можливості своєчасно подати відзив на позов, тому заявник просив поновити відповідний процесуальний строк для подання такого та прийняти відзив до матеріалів справи, з відповідними доводами, суд погодився та задовольнив подані клопотання.
30 листопада 2021 року прокурором подано до суду відповідь на відзив, а Міністерством письмові пояснення щодо клопотання про передачу справи до розгляду в межах справи про банкрутство. Відповідач 08.12.2021 подав свої письмові пояснення щодо передачі справи на розгляд в межах справи про банкрутство.
Щодо передачі справи на розгляд в межах справи про банкрутство.
Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» обґрунтовує заявлене клопотання наступним. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
25 серпня 2015 року відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».
Відповідно до частин 1, 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 15.06.2021 по справі № 916/585/18(916/1051/20).
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.
Зокрема, в даному спорі розглядається питання про створення ПАТ «Львівська вугільна компанія», яке утворилась в процесі приватизації державного майна. Таким чином, виходячи з предмету спору, вбачається, що він безпосередньо пов'язаний з майном підприємства, яке ним на даний час використовується в господарській діяльності.
Так, заявник просить передати справу № 914/2778/21 для розгляду в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство - Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».
Позивач у поданих письмових поясненнях вказує, що у даній справі не вирішується майновий спір з вимогами до боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, а поданий позов стосується скасування рішень щодо приватизації державного майна і є немайновим спором.
Відповідач у письмових поясненнях вказує про те, що погоджується із поданим клопотанням арбітражного керуючого про передачу справи адже у даному спорі розглядається питання створення ПАТ «Львівська вугільна компанія», яка утворилась в процесі приватизації державного майна. Даний спір безпосередньо пов'язаний з майном підприємства, яке ним на даний час використовується в господарській діяльності. Так, відповідач вказує про те, що наявні підстави для передачі справи № 914/2778/21 для розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».
Згідно з частинами першою, третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.18 (надалі - Кодекс 2597-VIII).
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21.10.19., з набранням чинності Кодексу 2597-VIII.
Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 названого Кодексу.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Частиною першою статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною 13 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
До таких категорій справ віднесено справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України, а також справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 442/4490/18.
Суд встановив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 у справі № 914/2441/15 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), з питання застосування приписів статті 7 КУзПБ щодо розгляду спорів стороною в яких є боржник немайнового характеру в межах справи про банкрутство, звернула увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Верховний Суду у своїх судових рішеннях неодноразово вказував на те, що процедура банкрутства являє собою складний механізм, що відповідно до спеціального законодавства, поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме з здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, оскільки наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду наведеною у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Таким чином, з огляду на те, що з моменту порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», останнє перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та враховуючи предмет позову в даній справі, даний спір підлягає вирішенню Господарським судом Львівської області в межах провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Отже, даний спір повинен вирішується господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, а тому підлягає передачі за правилами виключної підсудності справ.
Керуючись статтею 2, 4, 11, 12, 13, 14, 20, 23, 30, 177, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Матеріали справи № 914/2778/21 передати для розгляду в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 13.12.2021.
Суддя Трускавецький В.П.