Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2007 р. Справа № 47/241-07
вх. № 5339/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Малахова О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Надієвець О.М. за довіреністю №601-07UR від 22.01.2007р. відповідача - Гаврілова Л.О. за довіреністю від 01.02.2007р.
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства компанія "Райз", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда", с. Караван
про стягнення 113004,97 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 29523,87грн., пені у розмірі 2502,65грн., збитків у розмірі 61381,36грн., 3% річних у розмірі 19597,09грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору поставки №К9358005 від 25.08.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1130,05грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Відповідач надав через канцелярію господарського суду 18.06.2007р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.
Позивач 18.06.2007р. надав суду заперечення на відзив, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні призначеному на 18.06.2007р. було оголошено перерву до 22.06.2007р.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № К9358005 від 25.08.2005р. Крім того до даного договору сторонами були оформлені додатки №1 та №1а відповідно до яких позивач зобов"язався відвантажити відповідачу товар на суму еквівалентну 157176 дол. США.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично відвантажив відповідачу товар на суму 674262,73грн., що є еквівалентом сумі 133517,37 дол. США.
Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов"язався оплатити товар у наступні терміни, а саме 25.08.2005р. авансовий платіж до додатку №1 на суму еквіваленту 109207,92 дол. США, 15.10.2005р. платежі по додатку №1а на суму еквіваленту 24314,18дол. США в тому числі 24309,45 дол. США -вартість товару, відпущеного на умовах товарного кредиту та 4,73 до. США сума нарахованих процентів за користування товарним кредитом.
Як свідчать матеріали справи, додатковою угодою від 17.12.2005р. до вищезазначеного договору сторони перенесли термін оплати, встановлений в додатку №1а - 01.03.2006р.
Відповідно до п. 2.2. вищезазначеного договору передбачено, сума в гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов"язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору або її частини в долорах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долару США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем ціни договору або її частини.
Відповідач частину договору, а саме додаток №1 виконав повністю, провівши 18.09.2005р. розрахунок на суму 551500грн., що є еквівалентом сумі 109207,92дол. США, відповідно до іншої частини договору, а саме додатку №1а відповідач повинен сплатити суму еквіваленту 24314,18 дол. США в тому числі 34309,45дол. США - вартість товару, відпущеного на умовах товарного кредиту та 4,73 дол. США - проценти за користування товарним кредитом.
17.03.2006р. відповідач провів частковий розрахунок на суму 93262,73грн., що на день розрахунку становить суму еквіваленту 18467,87дол. США.
З огляду на вищезазначене вбачається, що відповідач в установлений додатковою угодою від 17.12.2005р. до договору термін повної оплати не провів, то за ним числиться заборгованість у розмірі 29523,87грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 29523,87грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань по оплаті в установлені договором терміни вартості товару та проценти за користування товарним кредитом, сплачуючи за кожний день прострочки неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2502,65грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.5 вищезазначеного договору, відповідач за прострочення виконання грошових зобов"язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків сплачує 48% річних з простроченої суми.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення річних, що становить суму у розмірі 19597,09грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.
Частиною 1 ст.225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно приписів ст.225 ЦК України та ст.225 ГК України, під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права та неодержані доходи які сторона одержала б у разі неналежного виконання зобв"язання другою стороною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків позивача у розмірі 61381,36грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було доведено завдання йому реальних збитків неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 516,24грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 53,90 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 623, ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (63240, Харківська область, Нововодолазький район, с. Караван, вул. Леніна, 40, р/р26009301706421, МФО 351373, код 30773924) на користь Закритого акціонерного товариства "Райз" (03143, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 152, код 13980201,) основної заборгованості у розмірі 29523,87грн., пені у розмірі 2502,65грн., річних у розмірі 19597,09грн., держмита у розмірі 516,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 53,90грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті частини позову у сумі 61381,36грн. відмовити.
Суддя Светлічний Ю.В.