вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
16 грудня 2021 рокуСправа № 912/3327/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши заяву позивача від 13.12.2021 про забезпечення позову у справі №912/3327/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Мачули Тимофія Олександровича, АДРЕСА_1
до відповідача Комунального підприємства "Мала Виска-МКП", 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Київська, 1
про стягнення 314 454,22 грн
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мачули Тимофія Олександровича до Комунального підприємства "Мала Виска-МКП" про стягнення суми боргу за Договором на закупівлю №1805-1/П5-21 в загальній сумі 314 454,22 грн, де 299 900,00 грн сума боргу, 298,70 грн інфляційне збільшення, 14 255,52 грн штрафні санкції, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору на закупівлю №1805-1/П5-21 від 26.05.2021 в частині оплати Товару.
Ухвалою від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3327/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.12.2021 о 12:00 год.
15.12.2021 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Мачули Тимофія Олександровича надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Мала Виска-МКП" (адреса: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 3808774, р/р НОМЕР_1, в УДКСУ у Маловисківському районі, МФО 820172) в розмірі 319 171,04 грн, з яких 314 454,22 грн сума боргу за договором закупівлі з урахуванням штрафних санкцій, 4 716,82 грн витрати на сплату судового збору.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано квитанцію № 389 від 13.12.2021, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що закупівля за договором на закупівлю №1805-1/П5-21 відбулась на підставі тендерної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UА-2021-04-13-004504-b) відповідно до річного плану закупівель відповідача. Здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Відповідно до ч. 2 ст. 75 Господарського кодексу України фінансовий план є основним плановим документом державного комерційного підприємстві, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом. Тобто, 31.12.2021, фінансовий план та річний план закупівель, який був затверджений відповідачем на 2021 рік, не буде мати юридичної сили, а затрати на оплату товару по договору №1805-1/115-21 від 26.05.2021 року не будуть включені до фінансового плану на 2022 рік, що фактично утруднить виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача суми боргу за договором на закупівлю №1805-1/115-21 в загальній сумі 314 454,22 грн, де 299 900,00 грн (сума боргу), 298,70 грн (інфляційне збільшення), 14 255,52 грн. (штрафні санкції) та витрати на сплату судового збору у розмірі 4 716,82 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мачула Тимофія Олександровича про забезпечення позову суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Доданий до заяви про забезпечення позову Річний план закупівель Комунального підприємства "Мала Виска-МКП" та Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" не є тими належними та допустимими доказами, що підтверджують факт неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Крім того, ФОП Мачулою Т.О. не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Також, суд звертає увагу заявника на те, що останній не позбавлений права повторно звернутися із заявою про забезпечення позову за наявності відповідних обставин.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачули Тимофія Олександровича від 13.12.2021 про забезпечення позову (вх.3500/21 від 15.12.2021) у справі №912/3327/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю Мачулі Тимофію Олександровичу ( АДРЕСА_1 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Комунальному підприємству "Мала-Виска-МКП" (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Київська, 1).
Ухвалу підписано 17.12.2021.
Суддя Г.Б. Поліщук