ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
17.12.2021Справа № 910/20631/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву Національного музею народної архітектури та побуту України до Приватного підприємства «Бриз» про виселення з приміщення,
Національний музей народної архітектури та побуту України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просить:
- виселити Приватне підприємство «Бриз» з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, с. Пирогів, Державний музей народної архітектури та побуту України, пункт громадського харчування «Шинок»;
- виселити Приватне підприємство «Бриз» з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, с. Пирогів, Державний музей народної архітектури та побуту України, пункт громадського харчування «Кулінішна».
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення заявникові без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто, зазначеною нормою процесуального права передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зі змісту позову вбачається, що заявлені вимоги виникли внаслідок правовідносин за двома господарськими договорами, а саме договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 25.06.2003 та договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 25.06.2003.
Отже, підставами даного позову є два окремі господарські правочини, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів.
Так, судом має бути надана правова оцінка кожного правочину, відповідність їх вимогам закону, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов'язань за кожною угодою; встановлення суми та періоду заборгованості, наявності підстав для розірвання договору та виселення із займаного приміщення.
Таким чином, суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів.
Судом враховується, що хоча орендовані приміщення і знаходяться за однією адресою, вони становлять обособлені майнові об'єкти, наділені індивідуальними рисами, що вбачається зі змісту розділу 1 вищенаведених договорів.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
За таких обставин суд вважає, що позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки підставами даного позову є два окремі господарські правочини, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, а відтак сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 08 жовтня 2019 року в справі № 910/7680/19 та від 20 січня 2021 року в справі № 914/2172/20.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 173 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Національного музею народної архітектури та побуту України разом із доданими матеріалами - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова