ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2021Справа № 910/10395/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуб О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Оф Фуд Технолоджі»
про стягнення 894 540, 36 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.12.2021.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 894 540, 36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків та спосіб їх усунення.
09.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк, який становить п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п'ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.
04.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» надійшло клопотання про розгляд справи за участю сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 здіснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.10.2021.
14.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Оф Фуд Технолоджі» надішов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 11.10.2021 уповноважений представник позивача надав усні пояснення по справі, заявив про подання заяви про забезпечення позову, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 було відкладено розгляд справи на 01.11.2021.
У судовому засіданні 11.10.2021 уповноважений представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 22.11.2021.
У судовому засіданні 22.11.2021 уповноважений представник позивача надав усні пояснення по справі, на рахунок закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечував, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Увалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.12.2021.
23.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» надійшли заперечення на пояснення позивача.
У судовому засіданні 13.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВОСТАР» (далі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕС ОФ ФУД ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - відповідач/покупець) було укладено Договір поставки № OV-20/12/19-3 (надалі - Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався передати Товар у власність відповідачу харчові інгредієнти і напівфабрикати, (далі - Товар) в погодженому між Сторонами асортименті та кількості, а відповідач зобов'язався приймати Товар та оплачувати його на умовах Договору.
Згідно п. 2.2. Договору асортимент, ціна, кількість та дата поставки Товару погоджуються між відповідачем та позивачем засобами миттєвого зв'язку (телефон, факс, електронна пошта) не пізніше ніж за 72 годин до дати поставки або за згодою Сторін у Специфікаціях.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що постачання Товару здійснюється на умовах EXW (ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: Київська обл., Васильківський р-н. с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11 та/або Київська обл., Макарівський р-н., с. Калинівка, вул. Київська 43 та/або Київська обл., смт. Ставище, вул. Вереснева, буд. 1.
Згідно п. 4.5. Додаткової угоди № 1 від 14.05.2020 до Договору оплата Товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника в строк 30 (тридцять) календарних днів з дати поставки Товару.
Відповідно до п.2.5 Договору, моментом переходу права власності та ризиків на Товар (передачі (поставки) Товару) є підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох Сторін. В залежності від обраних Сторонами базисних умов поставки моментом поставки Товару також може вважатись його передача перевізнику.
Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 20.12.2020 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Якщо протягом останнього місяця строку дії Договору жодна із Сторін не заявила про його припинення і Сторони продовжують виконувати його умови, то Договір вважається пролонгованим строком на один рік. Кількість таких пролонгацій не обмежується ( п. 7.1 Договору)
На виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВОСТАР», поставило Товар, що підтверджується видатковими накладними в кількості 45 штук, копії яких наявні в матеріалах справи на загальну суму в розмірі 687 000, 00 грн. з ПДВ.
Зазначені видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем без зауважень.
Як зазначалось вище, згідно п.4.5. договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару.
Однак, свої зобов'язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив у зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Окрім основного боргу в розмірі 687 000, 00 грн., позивач просить стягнути 81 547, 34 грн. - пені, 68 650, 00 грн. - штрафу, 9 541, 32 грн. - 3% річних та 47 801, 70 грн. - втрат від інфляції.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 687 000, 00 грн. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований.
Однак, 14.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ес Оф Фуд Технолоджі» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач долучив платіжні доручення про часткову оплату боргу, а саме платіжне доручення від 20.08.2021 № 475 на суму 150 000, 00 грн., 20.08.2021 № 476 на суму 150 000, 00 грн., 20.08.2021 № 477 на суму 60 000, 00 грн.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.
За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 360 000, 00 грн., провадження у справі в частині стягнення 360 000, 00 грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 9 541, 32 грн. - 3% річних, 81 547, 34 грн. - пені, втрат від інфляції в розмірі 47 801, 70 грн. та штраф 10% від суми заборгованості в розмірі 68 650, 00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а якщо прострочення триває більше 30 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості..
Здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 40 564, 22 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу належить відмовити.
Крім того, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу у вигляді 10% від суми основного боргу, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 68 650, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та арифметично вірною є сума 3% річних у розмірі 9 541, 32 грн., а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги в частині втрат від інфляції за розрахунками суду підлягає частковому задоволенню в розмірі 46 169, 82 грн.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий товар та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача пропорційно розміру позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 910/10395/21 в частині стягнення 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. закрити.
2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖІ ЕС ОФ ФУД ТЕХНОЛОДЖІ» (Україна, 03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВСЬКОГО, будинок 19, корпус 6, ідентифікаційний код 41396590) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОВОСТАР» (Україна, 08635, Київська обл., Фастівський р-н, село Крушинка, вул.Колгоспна, будинок 11, ідентифікаційний код 32086437) основний борг у розмірі 327 000 (триста двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 40 564 (сорок тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 22 коп., 3 % річних у розмірі 9 541 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 46 169 (сорок шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 82 коп., штраф у розмірі 68 650 (шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 778 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 89 коп.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.12.2021.
Суддя І.В. Алєєва