ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2021Справа № 910/3926/21
За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»
до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про зобов'язання вчинити дії.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Шкурат О.М.;
від відповідача - Пиріг О.В.;
від третьої особи - Ярошенко А.С.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач, ПАТ «Укргазбанк») до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - відповідач, ПАТ «Златобанк») про:
1. Зобов'язання ПАТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича визнати кредиторські вимоги ПАТ «Укргазбанк» на загальну суму 542448,01 доларів США, з яких:
- заборгованість за угодою від 04.11.2014 про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193018 та №МM42650LT 04.11.2014 (далі - Угода від 04.11.2014) - 316201,78 доларів США;
- пеня за неналежне виконання своїх зобов'язань за Угодою від 04.11.2014 (нарахована за період з 03.02.2020 до 03.02.2021) - 115729,85 доларів США;
- заборгованість за угодою від 12.11.2014 про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193764 та №ММ42902LТ від 12.11.2014 (далі - Угода від 12.11.2014) - 80905,11 доларів США;
- пеня за неналежне виконання своїх зобов'язань за Угодою від 12.11.2014 (нарахована за період з 03.02.2020 до 03.02.2021) - 29611,27 доларів США;
2. Зобов'язання ПАТ «Златобанк» в особі повноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича внести кредиторські вимоги ПАТ «Укргазбанк» у сумі 542448,01 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Златобанк».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно не визнав (не акцептував) кредиторські вимоги позивача в загальній сумі 542448,01 доларів США, що виникли в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральною угодою №040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011 (далі - Генеральна угода), та укладених в її межах вищевказаних Угод від 04.11.2014 та від 12.11.2014.
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що Уповноважена особа правомірно, на підставі пункту 2 частини 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відхилила спірні кредиторські вимоги позивача, позаяк вони не були підтверджені відповідними фактичними даними, що містилися у розпорядженні Фонду. Зокрема, відповідач зазначив, що згідно із бухгалтерським обліком в ПАТ «Златобанк» відсутня заборгованість перед ПАТ «Укргазбанк» на спірну суму коштів. Відповідач вважає, що ним були належним чином виконані усі свої зобов'язання з повернення міжбанківських кредитів, у т.ч. і за вище вказаними Угодами.
Відповідач вважає, що позовні вимоги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, є необґрунтованими та безпідставними, а тому в позові слід відмовити.
Крім того, відповідач наголосив на тому, що позивачем неправомірно заявлені вимоги щодо кредиторських вимог по пені, нарахованої за період після введення у ПАТ «Златобанк» тимчасової адміністрації та запровадження ліквідації, оскільки ці вимоги суперечать положенням пункту 3 частини 5 статті 36 та частині 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою суду від 26.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).
Фонд у наданих суду поясненнях підтримав позицію відповідача, і вказав, що ПАТ «Златобанк» належним чином виконав перед ПАТ «Укргазбанк» зобов'язання із повернення спірних міжбанківських кредитів.
У судових засіданнях з розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов у повному обсязі заявлених вимог, а представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували з вищевикладених мотивів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши у судовому засіданні докази та оцінивши їх у сукупності, суд
04.08.2011 між ПАТ «Укргазбанк» та ПАТ «Златобанк» було укладено генеральну угоду № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій (далі - Генеральна угода), предметом якої є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках, та дія якої поширюється на будь-які види операцій між Сторонами, які можуть бути представлені як комбінації конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами (пункт 2.1 Генеральної угоди).
Відповідно до пункту 3.1 Генеральної угоди в межах її дії між Сторонами можуть укладатись угоди з надання міжбанківських кредитів/депозитів у національній валюті, неконвертованій та вільно-конвертованих валютах.
Згідно з пунктом 5.2 Генеральної угоди умови угод з надання кредитів/депозитів, конверсійних угод та угод із цінними паперами, які укладені відповідно до цієї Генеральної угоди, визначаються в кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, телексу або інших узгоджених засобів зв'язку. Угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, що передбачені для даного виду угод, які перераховані у пунктах 6.2, 7.1, 8.1. та письмово їх підтвердили шляхом обміну повідомленнями по системі REUTERS DEALING, що містять ідентичні і узгоджені умови операції і ідентифікатори дилерів. У випадку, якщо умови операції сторони узгодили шляхом проведення переговорів по телефону, операція вважається укладеною з моменту обміну сторонами підтвердженнями по телексу, системі «S.W.I.F.T.» або електронній пошті НБУ, що містять ідентичні умови операції. Підтвердження повинно містити посилання на дату і номер цієї Генеральної угоди.
Пунктом 5.4 Генеральної угоди передбачено, що Сторони в обов'язковому порядку направляють одна одній підтвердження істотних умов угоди каналами системи «S.W.I.F.T.» у форматі, передбаченому діючими стандартами «S.W.I.F.T.», телексом, електронною поштою НБУ або кур'єром.
Згідно з пунктом 5.14 Генеральної угоди у випадку невиконання позичальником умов пункту 5.13 Генерального договору, кредитор має право звернути стягнення на заставлене майно/майнові права, чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору і конкретній угоді, і/чи пред'явити позов у відношенні до позичальника.
За умовами пункту 6.2 Генеральної угоди при переговорах сторони домовляються про наступні істотні умови угоди:
- сума і валюта операцій міжбанківського кредиту або міжбанківського депозиту;
- дата і час поставки міжбанківського кредиту або міжбанківського депозиту;
- дата і час повернення міжбанківського кредиту або міжбанківського депозиту;
- процентна ставка;
- платіжні інструкції з реквізитами платежів;
- види забезпечення міжбанківського кредиту або міжбанківського депозиту (за необхідністю);
- інші умови (за необхідністю).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2014 в рамках Генеральної угоди між позивачем та відповідачем було укладено Угоду від 04.11.2014, за умовами якої ПАТ «Златобанк» зобов'язався повернути ПАТ «Укргазбанк» отриманий кредит в сумі 8500000,00 доларів США у строк не пізніше 03.12.2014 та сплатити ПАТ «Укргазбанк» відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00% річних (далі - міжбанківський кредит №1).
Цього ж дня між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за Угодою від 04.11.2014 було укладено договір застави майнових прав №193018/z (далі - Договір застави від 04.11.2014), згідно з яким Сторони домовилися забезпечити заставою виконання зобов'язання боржника перед кредитором, яке виникло на підставі Угоди від 04.11.2014, а саме: повернути ПАТ «Укргазбанк» кредит у розмірі 8500000 доларів США у строк не пізніше 03.12.2014 та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00% (пункт 2.1 Договору застави від 04.11.2014).
Відповідно до пункту 3.1 Договору застави від 04.11.2014 предметом застави за цим договором є належні ПАТ «Златобанк» майнові права - право вимоги до ПАТ «Укргазбанк», яке виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193017 та № ММ42649LG від 04.11.2014, а саме - право вимоги повернення кредиту в сумі 123250000,00 грн. не пізніше 03.12.2014 та прав вимоги сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% річних.
Також, 04.11.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір цесії №193018Ц (уступка права вимоги), за умовами якого з моменту набрання чинності цим договором та на умовах, що в ньому передбачені, ПАТ «Златобанк» передав, а ПАТ «Укргазбанк» прийняв право вимоги повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, які належать ПАТ «Златобанк» за угодою згідно телексного/SWIFT підтвердження у форматі МТ-320 № 193017 та № ММ42649LG від 04.11.2014 в межах Генеральної угоди.
12.11.2014 в рамках Генеральної угоди між позивачем та відповідачем було укладено Угоду від 12.11.2014, за умовами якої ПАТ «Златобанк» зобов'язався повернути ПАТ «Укргазбанк» отриманий кредит в сумі 2000000,00 доларів США у строк не пізніше 19.11.2014 та сплатити ПАТ «Укргазбанк» відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00% річних (далі - міжбанківський кредит №2).
12.11.2014 між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань за Угодою від 12.11.2014 було укладено договір застави майнових прав №193764/z (далі - Договір застави від 12.11.2014), згідно з яким Сторони домовилися забезпечити заставою виконання зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло на підставі Угоди від 12.11.2014, а саме - повернути позивачу кредит у сумі 2000000,00 доларів США у строк не пізніше 19.11.2014 та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00% (пункт 2.1 Договору застави від 12.11.2014).
Відповідно до пункту 3.1 Договору застави від 12.11.2014 предметом застави за цим договором є належні відповідачу майнові права - право вимоги від позивача, яке виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193769 та №MM42901LG від 12.11.2014, а саме - право вимоги повернення кредиту в сумі 36000000 грн. не пізніше 19.11.2014 та прав вимоги сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% річних.
12.11.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір цесії №193764Ц (уступка права вимоги), за умовами якого з моменту набрання чинності цим договором та на умовах, що в ньому передбачені, відповідач передав, а позивач прийняв право вимоги повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, які належать відповідачу за угодою згідно телексного/SWIFT підтвердження у форматі МТ-320 №193769 та №MM42901LG від 12.11.2014 у межах Генеральної угоди.
Вказані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями вище вказаних: Генеральної угоди, разом із додатками до неї; підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193018 та №МM42650LT, №193764 та №ММ42902LТ, № 193017 та № ММ42649LG, №193769 та №MM42901LG; договорів застави та цесії від 04.11.2014 та від 12.11.2014.
Належних і допустимих доказів на спростування презумпції правомірності зазначених правочинів, встановленої статтею 204 ЦК України, відповідачем та третьою особою суду не надано, що є їх процесуальним обов'язком (статті 13, 74 ГПК України).
Таким чином, позивачем доведено факт укладання вищевказаних кредитних договорів, договорів застави та цесії, а також надання відповідних сум міжбанківських кредитів на зазначені у цих кредитних договорах строки. Сторонами зазначені обставини підтверджуються та не спростовуються.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як убачається із матеріалів справи та пояснень позивача, які не заперечуються і не спростовуються відповідачем, ПАТ «Златобанк» у встановлений Угодою від 12.11.2014 строк (до 19.11.2014) міжбанківський кредит у сумі 2000000 доларів США повернутий не був, а тому позивач керуючись положеннями пунктів 5.14, 6.8 Генеральної угоди (враховуючи положення частини 2 статті 1054, частини 2 статті 1050 ЦК України), пунктів 2.2 Договорів застави від 04.11.2014 та від 12.11.2014 прийняв рішення про дострокове повернення суми кредиту за Угодою від 04.11.2014, а також на звернення стягнення на предмети застав за Договорами застави від 04.11.2014 та від 12.11.2014.
20.11.2014 ПАТ «Укргазбанк» було реалізовано предмет застави за Договором застави від 04.11.2014, внаслідок чого було погашено 8183798,22 доларів США за Угодою від 04.11.2014. Також цього дня було було реалізовано предмет застави за Договором застави від 12.11.2014, внаслідок чого було погашено 1919095,00 доларів США за Угодою від 12.11.2014.
При цьому, для погашення заборгованості позивачем було застосовано офіційний курс Національного банку України (https://bank.gov.ua) на день звернення стягнення і зарахування коштів на рахунок стягувача (20.11.2014) - 100 доларів США = 1514,6067 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи розрахунки ПАТ «Укргазбанк» заборгованості станом на 03.02.2021 за Угодами від 04.11.2014 та від 12.11.2014, здійснені на підставі реалізації предметів застави за Договорами застави і Договорами цесії від 04.11.2014 та від 12.11.2014.
Досліджуючи вказані розрахунки, судом взято до уваги наступне.
Відповідно до приписів частини 2 статті 524 та частини 2 статті 533 ЦК України сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті, при цьому, якщо грошове зобов'язання певним чином виражене в іноземній валюті, у складі такого зобов'язання виокремлюються два взаємопов'язаних елементи: валюта боргу (грошова одиниця, в яких нарахована сума зобов'язання, що дає змогу визначити її вартісне значення) та валюта платежу (грошові знаки, що є засобом погашення грошового зобов'язання і в яких має відбуватися їх фактичне виконання).
У разі отримання кредиту в іноземній валюті позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму кредиту), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у кредит, тому як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема кредиту, не суперечить чинному законодавству. Належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена кредитним договором.
За умовами Угод від 04.11.2014 та від 12.11.2014 повернення міжбанківських кредитів повинно було відбуватися в валюті цих кредитів, тобто у доларах США.
Положеннями пунктів 3.3 Договорів застави від 04.11.2014 та від 12.11.2014 (положення аналогічні за змістом) передбачено, що при реалізації предметів застави для обчислення суми в іноземній валюті, необхідній для задоволення вимог Заставодержателя (позивача), застосовується офіційний курс Національного банку України, встановлений для іноземної валюти по відношенню до гривні, на день реалізації.
За умовами Генеральної угоди під «датою валютування» є визначена Сторонами дата зарахування коштів по операції на рахунок Сторони, яка отримує кошти (пункт 1.1, визначення основних понять).
Відтак, позивачем правомірно здійснені розрахунки при реалізації предметів застави за офіційним курсом Національного банку України, що встановлений для долара США по відношенню до гривні саме на день реалізації (20.11.2014).
Судом перевірено надані позивачем вищевказані розрахунки сум заборгованості за Угодами від 04.11.2014 та від 12.11.2014, і визнано їх обґрунтованими та арифметично правильними.
Так, згідно із цими розрахунками:
- вартість предмету застави за Договором застави від 04.11.2014 складала 123952356,16 грн. (сума кредиту та нарахованих на нього відсотків за угодою про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193017 та № ММ42649LG), і за рахунок предмета цієї застави було погашено заборгованість за міжбанківським кредитом №1 на суму 8183798,22 долари США. Непогашеним залишався міжбанківський кредит №1 у сумі 316201,78 доларів США (8500000 - 8183798,22);
- вартість предмету застави за Договором застави від 12.11.2014 складала 29066739,73 грн. (сума кредиту та нарахованих на нього відсотків за угодою про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193769 та №MM42901LG), і за рахунок предмета цієї застави було погашено заборгованість за міжбанківським кредитом №2 на суму 1919094,89 доларів США. Непогашеним залишався міжбанківський кредит № 2 у сумі 80905,11 доларів США (2000000 - 1919094,89).
Зазначені обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи банківською випискою та меморіальними ордерами за 21.11.2014 (т. 1, а.с. 207-213).
Доказів погашення ПАТ «Златобанк» вказаних вище сум міжбанківських кредитів №№1, 2, після звернення стягнення на предмета застави, матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено перед судом наявність у ПАТ «Златобанк» непогашеної заборгованості за:
- Угодою від 04.11.2014 у сумі 316201,78 доларів США (кредиту);
- Угодою від 12.11.2014 у сумі 80905,11 доларів США (кредиту).
З матеріалів справи також убачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 13.02.2015 прийнято рішення № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», згідно з яким у відповідача з 14.02.2015 по 13.05.2015 (включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.
Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ «Златобанк», а рішенням № 99 від 13.05.2015 виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського В.І. строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13.05.2015.
У газеті «Голос України» № 86 (6090) від 19.05.2015 опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію останнього.
15.06.2015 ПАТ «Укргазбанк» направив Уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» заяву № 1172/5289/2015 про визнання кредиторських вимог на суму 400442,58 доларів США.
З цієї заяви слідує, що вказані кредиторські вимоги складаються із непогашеної заборгованості за міжбанківськими кредитами, що виникла на підставі Угод від 04.11.2014 та від 12.11.2014 у сумі 397106,89 доларів США та нарахованої на цю суму заборгованості пені в сумі 3335,69 доларів США (2656,09 доларів США пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за Угодою від 04.11.2014 та 679,60 грн. пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за Угодою від 12.11.2014).
За результатами розгляду зазначених кредиторських вимог Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» листом № 1652 від 25.06.2015 повідомила про невизнання вимог ПАТ «Укргазбанк» в сумі 400442,58 доларів США, оскільки заборгованість ПАТ «Златобанк» за Угодами від 04.11.2014 та від 12.11.2014 була повністю погашена за рахунок майнових прав, відповідно до договорів застав.
Вказані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями цих листів.
Позивач не погоджується із вказаною відмовою у неакцептуванні заявлених ним кредиторських вимог до ПАТ «Златобанк» (невизнанні його кредитором ПАТ «Златобанк» на заявлену суму), а тому у порядку частини 4 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернувся до суду із цим позовом.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Частиною 4 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Спір між сторонами виник внаслідок відмови відповідача акцептувати спірні кредиторські вимоги позивача до ПАТ «Златобанк», що виникли на підставі вищевказаних Генеральної угоди та Угод від 04.11.2014 та від 12.11.2014.
Розглядаючи правомірність такої відмови щодо акцептування спірних кредиторських вимог позивача, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом вище, за рахунок предметів застави за Договорами застави від 04.11.2014 та від 12.11.2014 заборгованість за міжбанківськими кредитами № 1 і № 2 за Угодами від 04.11.2014 та від 12.11.2014 у повному обсязі погашена не була. Жодних інших доказів про наявність якихось інших застав, чи доказів погашення спірної суми заборгованості за Угодами від 04.11.2014 та від 12.11.2014 матеріали справи не містять, та ані відповідачем, ані третьою особою суду не надано.
Отже, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» (відповідач) неправомірно не акцептувала та відхилила спірні кредиторські вимоги ПАТ «Укргазбанк» до ПАТ «Златобанк» за Угодою від 04.11.2014 на суму 316201,78 доларів США (кредиту), і за Угодою від 12.11.2014 на суму 80905,11 доларів США (кредиту), адже ці вимоги були підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо посилання сторін на судові рішення у справах № 910/1585/15-г, № 910/1583/15-г, то суд зазначає, що у цих справах остаточними судовими рішеннями було відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укргазбанк» до ПАТ «Златобанк» про стягнення спірної суми заборгованості не з підстави відсутності такого боргу, а у зв'язку із тим, що порушене право ПАТ «Укргазбанк» підлягає захисту в порядку встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а спір між сторонами щодо акцептування спірних вимог може бути розглянутий у порядку передбаченому частиною 4 статті 49 цього Закону.
У такому порядку і розглядається спір у цій справі № 910/3926/21.
Позовні вимоги в частині кредиторських вимог щодо нарахованої позивачем за період з 03.02.2020 до 03.02.2021, на підставі пункту 10.2 Генеральної угоди, пені задоволенню не підлягають, зважаючи на положення частини 6 статті 232 ГК України, частини 3 статті 46 та частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (зокрема пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Генеральною угодою іншого не передбачено.
Кредиторські вимоги в частині нарахованої за період з 03.02.2020 до 03.02.2021 пені позивачем у передбачений частиною 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строк заявлені не були, а тому на підставі цієї норми вважаються погашеними.
Згідно із частиною 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
При розгляді спору по суті судом враховано, що 14.07.2017 постановою Окружного адміністративного суду України у справі №826/2184/17 частково задоволено адміністративний позов ТОВ «Авангард-Експо» та визнано протиправними та скасовано:
- постанову Правління Національного банку України № 105 від 13 лютого 2015 року «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних»:
- рішення Фонду № 30 від 13 лютого 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк»;
- постанову Правління Національного банку України № 105 від 12 травня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк»;
- рішення Фонду № 99 від 13 травня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку»;
- рішення Фонду № 100 від 18 травня 2015 року «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 травня 2015 № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку»;
- рішення Фонду № 391 від 24 березня 2016 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» на два роки до 13 травня 2018 року включно».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2019 постанови Окружного здміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 залишено без змін.
Вказані обставини підтверджуються постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/4475/19 про банкрутство ПАТ «Златобанк», копія якої долучена до матеріалів справи.
Разом з тим, суд зазначає, що 23.05.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», положеннями частин 2, 3, 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що:
- законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону;
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:
1) здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом;
2) здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку;
- судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Таким чином, з урахуванням вимог наведеного Закону, розгляд справи відбувається з урахуванням того, що у ПАТ «Златобанк» продовжується ліквідація цього банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, судом встановлено, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 320 від 11 лютого 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк», відповідно до якого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» з 12 лютого 2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича, якому делеговані повноваження ліквідатора ПАТ «Златобанк».
З метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією ПАТ «Златобанк», передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1483 від 10 серпня 2020 року «Про продовження процедури виведення ПАТ «Златобанк» з ринку і призначення уповноваженої особи», згідно з яким продовжено процедуру виведення ПАТ «Златобанк» з ринку шляхом виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів.
Тому, 03.02.2021 в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поновлено запис про ПАТ «Златобанк», і про те, що товариство знаходиться в стані припинення та керівником якого є уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Караченнев Артем Юрійович.
Інші доводи сторін та третьої особи, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на загальну суму 397106,89 доларів США, з яких:
- заборгованість за угодою від 04.11.2014 про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193018 та №МM42650LT 04.11.2014 - 316201,78 доларів США;
- заборгованість за угодою від 12.11.2014 про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193764 та №ММ42902LТ від 12.11.2014 - 80905,11 доларів США.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича внести кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» у сумі 397106,89 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Златобанк».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (Україна, 01030, місто Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 17/52; ідентифікаційний код 35894495) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (Україна, 03087, місто Київ, вул. Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.12.2021.
Суддя Ростислав СТАШКІВ