ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2021Справа № 910/2854/21
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд", Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" , м. Київ
про стягнення 853 650,97 грн, -
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд", Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче
про стягнення 61 347,62 грн, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Поліщук В.А. (адвокат за ордером серії АІ№1125446 від 17.06.2021 року);
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Глова Н.Ю. (адвокат за довіреністю від 01.09.2020 року).
23.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 739 524,00 грн, суми пені в розмірі 51 800,68 грн, суми 3% річних в розмірі 12 946,52 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 49 379,77 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №КХ 65/20 від 23.06.2020 року в частині розрахунку за поставлений позивачем товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
10.03.2021 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 15.03.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Окрім того, запропоновано відповідачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
24.03.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем порушено строки та обсяги поставки товару, що дало відповідачу змогу не розраховуватись за товар до повної поставки всього об'єму. При цьому відповідач віднімає від суми заборгованості суму наданих ним позивачу послуг за очищення зерна на суму в розмірі 936,00 грн.
24.03.2021 року відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" суми пені в розмірі 10 088,62 грн та суми штрафу в розмірі 51 259,00 грн.
Ухвалою від 29.03.2021 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали.
13.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" в розмірі 879 238,96 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Ухвалою від 13.04.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про забезпечення позову було повернуто заявнику.
09.04.2021 року до суду засобами поштового зв'язку від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою від 13.04.2021 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про стягнення 61 347,62 грн до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/2854/21 та об'єднано їх в одне провадження, розгляд справи №910/2854/21 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.06.2021 року.
05.05.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" в розмірі 879 238,96 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про забезпечення первісного позову у справі №910/2854/21.
В підготовчому засіданні 22.06.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 10.08.2021.
14.07.2021 до суду від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що строк виконання грошового зобов'язання настав.
Також, 14.07.2021 відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що фактичний розмір штрафних санкцій становить 44 421,20 грн, при цьому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою від 10.08.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2021 року.
В судовому засіданні 26.10.2021 року в справі було оголошено перерву до 07.12.2021 року.
В засіданні 07.12.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
23.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» (постачальник) (надалі також - ТОВ «АФ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» (покупець) (надалі також - ТОВ «ТД «КХ») укладено Договір поставки №КХ65/20 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупця зернові культури (пшениця групи Б, 4-5 і 6 клас; кукурудза 3 клас; ячмінь 3 клас, тритікале 3 клас, соєві боби, горох 3 клас, овес 4 клас, жито 4 клас), а також продукти переробки зерна, соя - боби та соя повножирова (виробництва Україна), а покупець прийняти й оплатити поставлений товар у порядку та на умовах, визначених даним Договором.
Найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обумовлюється у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару. (п. 1.2. Договору).
Кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару. (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору приймання товару проводиться по заліковій вазі: (фізична ваг - послуги із сушіння, сушіння - доробка = залікова вага) відповідно до норм, передбачених в інструкціях зі зберігання й доробки зерна.
Право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної. (п. 3.11. Договору).
Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у специфікаціях до даного Договору та в накладних на кожну партію товару. Зміна ціни допускається за узгодженням сторони. На оплачений товар зміна ціни не допускається. Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, якщо інше не передбачено у специфікації до даного Договору. (п.п. 4.1., 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору загальна сума даного Договору визначається сумою усіх специфікацій або видаткових накладних за період дії даного Договору.
Даний Договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й дії до 31 грудня 2020 року. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії даного Договору, сторони письмово не повідомлять одна одну про намір його розірвати або змінити, даний Договір вважається продовженим (пролонгованим) на тих же умовах на кожний наступний календарний рік. (п.п. 8.1., 8.2. Договору).
Специфікацією №1 від 23.06.2020 року до Договору визначено, у строк до 26.06.2020 року постачальник повинен поставити 65 тон пшениці (врожаю 2019 року) за ціною 6 500,00 грн за 1 тону на загальну суму 422 500,00 грн. Оплата здійснюється протягом 5 банківських діб, з моменту отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної.
Специфікацією №2 від 09.07.2020 року до Договору визначено, у строк до 15.07.2020 року постачальник повинен поставити 100 тон пшениці (врожаю 2019 року) за ціною 6 500,00 грн за 1 тону на загальну суму 650 000,00 грн. Оплата здійснюється протягом 5 банківських діб, з моменту отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної.
Специфікацією №3 від 09.07.2020 року до Договору визначено, у строк до 11.07.2020 року постачальник повинен поставити 50 тон кукурудзи (врожаю 2019 року) за ціною 5 650,00 грн за 1 тону на загальну суму 282 500,00 грн. Оплата здійснюється протягом 5 банківських діб, з моменту отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної.
Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму в розмірі 1 209 524,00 грн, а саме:
- за видатковою накладною №1811 від 10.07.2020 року постачальником здійснено поставку кукурудзи в кількості 48,86 тон на суму 276 059,00 грн (ТТН №10/07/2020/17 від 10.07.2020 року та №10/07/2020/18 від 10.07.2020 року);
- за видатковою накладною №1812 від 11.07.2020 року постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 58,61 тон на суму 380 965,00 грн (ТТН №10/07/2020/16 від 10.07.2020 року та №11/07/2020/00013 від 11.07.2020 року);
- за видатковою накладною №1833 від 15.07.2020 року постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 23,88 тон на суму 155 220,00 грн (ТТН №15/07/2020/20 від 15.07.2020 року);
- за видатковою накладною №1905 від 19.07.2020 року постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 37,56 тон на суму 244 140,00 грн (ТТН №18/07/2020/15 від 18.07.2020 року);
- за видатковою накладною №1906 від 19.07.2020 року постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 24,7 тон на суму 153 140,00 грн (ТТН №18/07/2020/28 від 18.07.2020 року).
Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) здійснено часткову оплату вказаного товару на суму в розмірі 470 000,00 грн згідно наступних платіжних доручень:
- №819 від 15.07.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №833 від 16.07.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №1098 від 28.07.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №1423 від 12.08.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №1729 від 27.08.2020 року на суму 90 000,00 грн;
- №3105 від 17.11.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №3274 від 25.11.2020 року на суму 50 000,00 грн;
- №333 від 26.11.2020 року на суму 30 000,00 грн;
- №3581 від 09.12.2020 року на суму 50 000,00 грн.
У зв'язку з неповною оплатою поставленого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) товару, ним на адресу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) було надіслано претензію №22 від 03.11.2020 року про сплату існуючої заборгованості.
Звертаючись до суду із первісними позовними вимогами ТОВ «АФ» просить суд стягнути з ТОВ «ТД «КХ» суму основної заборгованості в розмірі 739 524,00 грн, суму пені в розмірі 51 800,68 грн, суму 3% річних в розмірі 12 946,52 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 49 379,77 грн.
При цьому, подаючи до суду зустрічну позовну заяву, ТОВ «ТД «КХ» зазначає, що здійснені відповідачем за зустрічним позовом поставки є неповними (поставлено не повний об'єм замовленого товару), у зв'язку з чим, наявні підстави для нарахування останньому суми пені в розмірі 10 088,62 грн та суми штрафу в розмірі 51 259,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та є фактично за своєю правовою суттю договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено обставину наявності в матеріалах справи не підписаних зі сторони відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Специфікації №1 від 23.06.2020 року до Договору, якою визначено поставку 65 тон пшениці, Специфікації №2 від 09.07.2020 року до Договору, якою визначено поставити 100 тон пшениці та Специфікації №3 від 09.07.2020 року до Договору, якою визначено поставку 50 тон кукурудзи.
Пунктом 1.2. Договору сторонами визначено, що найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обумовлюється у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару.
В судових засіданнях представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) наголошувала на тому, що специфікації №1 та №2 погоджені ТОВ «ТД «КХ», а специфікація №3 не погоджена.
Отже, до поставки кукурудзи сторонами застосовується строк оплати передбачений п. 4.2. Договору, а до поставки пшениці сторонами застосовується строк оплати передбачений п. 5. Специфікацій №1 та №2 до Договору.
Згідно матеріалів справи, Судом встановлено факт передачі позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) товару на загальну суму 1 209 524,00 грн, що підтверджується зазначеними вище доказами.
Як передбачено пунктами 5. Специфікацій №1 та №2 до Договору покупець здійснює оплату протягом 5 банківських діб, з моменту отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної, але після реєстрації податкових накладних в реєстрі ЄРПН, згідно виставленого рахунку від постачальника.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, якщо інше не передбачено у специфікації до даного Договору.
На підтвердження реєстрації податкових накладних в реєстрі ЄРПН позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано до матеріалів справи податкові накладні з відміткою про реєстрацію та квитанцією про реєстрацію.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) здійснено лише часткову оплату вказаного товару на суму в розмірі 470 000,00 грн згідно платіжних доручень: №819 від 15.07.2020 року на суму 50 000,00 грн; №833 від 16.07.2020 року на суму 50 000,00 грн; №1098 від 28.07.2020 року на суму 50 000,00 грн; №1423 від 12.08.2020 року на суму 50 000,00 грн; №1729 від 27.08.2020 року на суму 90 000,00 грн; №3105 від 17.11.2020 року на суму 50 000,00 грн; №3274 від 25.11.2020 року на суму 50 000,00 грн; №333 від 26.11.2020 року на суму 30 000,00 грн; №3581 від 09.12.2020 року на суму 50 000,00 грн.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).
При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.
Як зазначалося вище, товар прийнятий відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) про міститься відповідні підписи на вказаних видаткових накладних.
Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) претензій щодо якості переданого за Договором товару, тому, оскільки між сторонами не погоджувалися інші строки оплати, то відповідно до статті 692 ЦК України відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) повинен був оплатити вартість товару (пшениці) протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару, а вартість товару (кукурудзи) протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по Договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.
Згідно ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, враховуючи, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не здійснено повну оплату поставленого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) товару, суд дійшов до висновку, що у встановлений законом, статтею 692 ЦК України, строк, заборгованість за поставлений товар в розмірі 739 524,00 грн (1 209 524,00 грн - 470 000,00 грн = 739 524,00 грн), погашена не була та залишається непогашеною на даний час; позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) належним чином відповідно до статей 525, 526, 655, 712, 901, 903 ЦК України та статей 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не спростована.
При цьому, судом враховано заперечення відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) щодо того, що відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ТДЛип-0002 від 11.07.2020 року з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) має бути вирахувана вартість очищення зерна на суму в розмірі 936,00 грн (з урахуванням ПДВ).
Так, суд зазначає, що пунктом 3.8. Договору сторони передбачили, що у випадку надання послуг із сушіння й очищення покупець надає постачальникові акт наданих послуг та виконаних робіт
При цьому, умовами Договору сторони не передбачили порядок вирахування (виключення) чи взаємозалік (утримання) суми вартості очищення зерна із суми вартості поставки.
Таким чином, такі послуги (послуги з очищення зерна) повинні бути оплачені окремим розділом, без утримання їх із суми поставки або за відповідною згодою сторін окремим погодженим договірним документом.
Отже, сума вартості очищення зерна в розмірі 936,00 грн, за умовами Договору, не утримується з вартості поставленого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 739 524,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ «АФ» до ТОВ «ТД «КХ» про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) також заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) суму пені в розмірі 51 800,68 грн.
Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує пеню в розмірі подвійно обліково ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до статті 343 ГК України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
При цьому, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок суми пені і визнано його не обґрунтованим та таким, що здійснений з порушенням погоджених сторонами строків оплати.
Здійснивши власний розрахунок суми пені, з врахуванням п. 4.2. Договору, п. 5 Специфікацій №1 та №2, з врахуванням почергових оплат, проведених відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом), з врахуванням черговості поставок, Судом встановлено, що обґрунтованою до стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підлягає сума пені в розмірі 50 658,32 грн.
Щодо заявленої позовної вимоги у первісному позові про стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 12 946,52 грн суми 3% річних та 49 379,77 грн суми інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суми заборгованості, наданий позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до первісної позовної заяви, суд встановив, що він є не вірним, оскільки не враховує всіх погоджених сторонами умов Договору, а тому, здійснивши власний розрахунок, Судом встановлено, що обґрунтованими до стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) є суми 3% річних в розмірі 12 668,07 грн та сума інфляційних втрат в розмірі 42 328,60 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) суми пені в розмірі 10 088,62 грн та суми штрафу в розмірі 51 259,00 грн, Суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 6. Специфікації №1 та №2 до Договору, про що зазначалось вище, постачальник зобов'язався поставити 65 тон пшениці в строк до 26.06.2020 року та 100 тон пшениці в строк до 15.07.2020 року відповідно по кожній специфікації.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) поставлено позивачу за зустрічним позовом (відповідачу за первісним позовом) товар (пшеницю) у такі строки:
- за видатковою накладною №1812 постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 58,61 тон 11.07.2020 року;
- за видатковою накладною №1833 постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 23,88 тон 15.07.2020 року;
- за видатковою накладною №1905 постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 37,56 тон 19.07.2020 року;
- за видатковою накладною №1906 постачальником здійснено поставку пшениці в кількості 24,7 тон 19.07.2020 року.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) поставлено позивачу за зустрічним позовом (відповідачу за первісним позовом) товар із порушенням строків визначених умовами Договору, що також на заперечує і сам відповідач.
Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За порушення строків поставки товару позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) було заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) суми пені в розмірі 10 088,62 грн та суму штрафу в розмірі 51 259,00 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення строків поставки товару постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно поставленого/недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару. У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 днів, постачальник сплачує покупцеві додатково штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару.
Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позиція викладена в постанові Верховного суду від 8 грудня 2018 №908/639/18.
Правовий аналіз вказаного, що також викладено у рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013, дає підставу стверджувати, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань може бути застосовано як штраф так і пеня.
Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) розрахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) періоду нарахування) суд прийшов до висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого первісного позову, та повну обґрунтованість заявленого зустрічного позову.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що частково доведеними є позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ТОВ «ТД «КХ» суми основного боргу в розмірі 739 524,00 грн, суми пені в розмірі 50 658,32 грн, суми 3% річних в розмірі 12 668,07 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 42 328,60 грн, і є повністю доведеними позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «АФ» суми пені в розмірі 10 088,62 грн та суми штрафу в розмірі 51 259,00 грн.
За змістом ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Таким чином за аналогією вказаної норми, у зв'язку з частковим задоволенням первісних та повним задоволенням зустрічних позовних вимог суд проводить зустрічне зарахування таких сум.
Судові витрати сторін, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим зарахуванням первісних та зустрічних позовних вимог, покладаються на сторін.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" (ідентифікаційний код 43533211, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (ідентифікаційний код 39137820, місцезнаходження: 45725, Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 17) суму коштів в розмірі 739 524,00 грн (сімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири гривни 00 копійок), суму пені в розмірі 50 658,32 грн (п'ятдесят одна тисяча вісімсот гривень 68 копійок), суму 3% річних в розмірі 12 668,07 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 52 копійки), суму інфляційних втрат в розмірі 42 328,60 грн (сорок дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 77 копійок) та суму судового збору в розмірі 12 677,69 грн (дванадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 69 копійок).
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" судовий збір в розмірі 127,07 грн, сплачений до державного бюджету.
5. Зустрічний позов задовольнити повністю.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (ідентифікаційний код 39137820, місцезнаходження: 45725, Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" (ідентифікаційний код 43533211, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39) суму пені в розмірі 10 088,62 грн (десять тисяч вісімдесят вісім гривень 62 копійки), суму штрафу в розмірі 51 259,00 грн (п'ятдесят одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
7. В порядку ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Констанза Холдинг" (ідентифікаційний код 43533211, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (ідентифікаційний код 39137820, місцезнаходження: 45725, Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 17) суму коштів в розмірі 783 831,37 грн (сімсот вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять одна гривна 37 копійок) та суму судового збору в розмірі 10 407,69 грн (десять тисяч чотириста сім гривень 69 копійок).
9. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
10. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
11. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 17.12.2021 року.
Суддя С.М. Морозов