ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2021Справа № 910/2525/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ»
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізична особа ОСОБА_1
про скасування наказу,
за участю представників:
від позивача: Рикова Н.В., Риков В.В.,
від відповідача: Желяк А.А.,
від третьої особи-1: не з'явився,
від третьої особи-2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в якому просить суд скасувати наказ відповідача від 16.12.2020 №842.
22.02.2021 від представника позивача надійшла заява з письмовим підтвердженням, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 (суддя Карабань Я.А.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
02.03.2021 від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви з викладенням позову про скасування наказу відповідача від 16.12.2020 №842 (в новій редакції).
Розпорядженням керівника апарату №05-23/357/21 від 16.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв'язку з лікарняним судді Карабань Я.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.03.2021, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Карабань Я.А. справу №910/2525/21 передано на розгляд судді Приходько І.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.04.2021.
15.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшов Відзив на позовну заяву.
26.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, згідно прохальної частини якого вбачається, що позивач просить викласти позовну заяву в новій редакції, що додається.
Так, з прохальної частини позовної заяви (в новій редакції) вбачається, що позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 16.12.2020 року №842;
- визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 21.01.2021 №57;
- визнати протиправними дії регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо проведення електронного аукціону UА-РS-2020-12-23-000049-2;
- визнати протиправними дії регіональної відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо оголошення нового аукціону UА-РS-2021-03-01-000010-2 зі зниженням стартової ціни та скасувати його проведення;
- стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на користь товариства обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» суму сплачених товариством реєстраційного внеску у розмірі. 600 грн. та гарантійною внеску у розмірі 31 839,52 грн.
Слід зауважити, що ГПК України, зокрема, ст.46 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.
Згідно з п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Як вже зазначалося вище, у позовній заяві, що надійшла до суду 18.02.2021 та у позовній заяві (в нові редакції), яка була додана позивачем до клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 02.03.2021, позивачем було заявлено до відповідача одну вимогу немайнового характеру про скасування наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 16.12.2020 року №842.
У клопотанні про уточнення позовних вимог, що надійшло до суду 26.04.2021, позивач просить задовольнити його шляхом викладення позовної заяви в новій редакцій, з прохальної частини якої вбачається, що позивач фактично доповнює позовні вимоги ще додатковими трьома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру. Отже, фактично мова йде про подання іншого позову, у зв'язку з чим клопотання позивача про уточнення позовних вимог не приймається судом до розгляду.
За таких обставин, у справі №910/2525/21 предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, що надійшла до суду 18.02.2021 з урахуванням нової редакції позову, яка була додана позивачем до клопотання від 02.03.2021 про усунення недоліків позовної заяви про скасування наказу відповідача від 16.12.2020 №842.
26.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшла заява про залучення державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
26.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, яке в подальшому представники позивача не підтримували, вважаючи недоцільним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та відкладено підготовче засідання на 26.05.2021.
06.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
24.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшла заява про залучення третьої особи.
26.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізичну особу ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 направлено звернення до ВІДДІЛУ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ РЕЄСТРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СОФІЇВСЬКО-БОРЩАГІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .
27.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
15.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ВІДДІЛУ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ РЕЄСТРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СОФІЇВСЬКО-БОРЩАГІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ надійшла відповідь на запит.
23.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
23.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 відкладено підготовче засідання на 04.08.2021.
04.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 відкладено підготовче засідання на 06.10.2021.
11.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
05.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 10.11.2021.
10.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ" надійшло клопотання про долучення доказів.
Судове засідання, призначене на 10.11.2021, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Враховуючи факт того, що судове засідання 10.11.2021 не відбулося, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 призначив дату наступного судового засідання на 01.12.2021.
Представники позивача у судовому засіданні 01.12.2021 надали усні пояснення щодо предмету спору та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2021 надав усні пояснення щодо предмету спору та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання 01.12.2021 представники третіх осіб-1,2 не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Частиною першою статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано 17.12.2021.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, за пропозицією балансоутримувача ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», наданою листом від 26.05.2020 №290/1.01-13 (із додатками), наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - регіональне відділення, відповідач) від 16 грудня 2020 року №842 прийнято рішення щодо включення об'єкта оренди - сараю-навісу с. г. техніки, площею 379,80 кв м з асфальтовим майданчиком (замощення) площею 3 361,00 кв м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63, та перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», до переліку першого типу.
Позивач зазначає, що пропозиція ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» була сформована на виконання вимог листа регіонального відділення №50-02/01-1179 від 02.03.2020.
23.12.2020 року о 16:41 на сайті https://smarttender.biz/ регіональним відділенням було розміщено оголошення про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна відповідно до Переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні.
Позивач вказує, що з розміщеного оголошення вбачається назва аукціону: оренда сарай-навісу с.г. техніки, площею 379,80 кв. м, з асфальтовим майданчиком (замощення), площею 3361,00 кв. м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63 та перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», а назва об'єкту оренди - сарай-навіс с.г. техніки з асфальтовим майданчиком.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на пункт 2 частини першої розділу Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 за № 582/5773 (далі - Інструкція), де вказано, замощення - спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів.
Разом з цим, позивач посилається на пункт 4 частини першої розділу II Інструкції, де вказано, господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.
Крім того, позивач звертає увагу суду на тому, що відповідно до пунктів 1-3 частини другої розділу V Інструкції, де зазначено, що на схему розташування будівель та споруд наносяться такі позначення з абрису:
1) по межах земельної ділянки або території проставляються лінійні розміри (без розмірних стрілок посередині промірних ліній) (за можливості);
2) зовнішні розміри будинків (проставляються поза їх контуром);
3) наносяться усі будинки з прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, ґанками, приямками та іншими деталями, господарські будівлі, а також альтанки, криниці, паркани, замощення та різні угіддя;
4) підвали позначаються на плані пунктиром;
5) мезоніни та мансарди позначаються дрібним пунктиром.
На схемі розташування будівель та споруд окремі частини будинків та прибудови до них літеруються відповідними літерами з цифровим позначенням: основна частина будинку та житлові прибудови (кімнати) - великими літерами з і відповідним цифровим позначенням; прибудови допоміжного призначення до будинку та прибудови до допоміжних (господарських) будівель - малими і літерами з відповідним цифровим позначенням, при цьому цифрове позначення не повторюється.
Наприклад, кожен Al, А2 - основна частина, житлова прибудова; "а3", "а4", "а5", "а6" - тамбури, веранди; сходи, ґанки тощо; "ВГ, "Г1"... - господарські в будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо); № 1, № 2 - споруди (огорожі, хвіртки, ворота тощо); І.ІІ - замощення, вимощення.
Під час проведення первинної технічної інвентаризації господарські будівлі літеруються слідом за основними. Паркани, огорожі та інші господарські споруди (колодязь; зливна яма, септик, естакади, паливні колонки тощо) нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення - римськими.
З огляду на вищенаведене, позивач зазначає, що відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Техсервісбуд» 04.09.2019, інв. №6257 має назву «Будівля для техніки (літера Е)» і площу 379,8 кв. м., однак відсутня будь-яка інформація щодо асфальтного майданчика (замощення).
Пунктом 2.1. проекту договору оренди, що додавався до оголошення про передачу нерухомого майна в оренду, передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання- передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Так, за результатами проведеного 14 січня 2021 року о 13:15 аукціону з оренди сарай-навісу с.г. техніки, площею 379,80 кв. м, з асфальтовим майданчиком (замощення), площею 3 361,00 кв. м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63 та перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», переможцем визнано ТОВ «ПАРКІНГ ВИШНЕВЕ».
Наказом регіонального відділення від 21.01.2021 №57 затверджено протокол електронного аукціону.
Позивач зазначає, що в процесі підготовки до підписання переможцем проекту договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, та оплати до дати або в день укладення договору авансового внеску з орендної плати в розмірі, визначеному у пункті 10 Умов до договору, тобто 2 мільйонів гривень, та забезпечувального депозиту в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов до договору, тобто 2 мільйонів, було встановлено фактичну відсутність асфальтового майданчику (замощення), площею 3361,00 кв.м., який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63 та перебуває на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», що позивач підтверджує фотографіями та фактами, встановленими при огляді на місці.
З огляду на вищенаведене, 05 лютого 2021 року до регіонального відділення та до Фонду державного майна України було надіслано інформаційне повідомлення про розгляд питання про скасування результатів аукціону з оренди сарай-навісу с.г. техніки, площею 379,80 кв. м, з асфальтовим майданчиком (замощення), площею 3361,00 кв. м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63 та перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», за відсутності об'єкта оренди.
Листом від 15.02.2021 №50-02.01-735 регіональне відділення повідомило про відсутність підстав для скасування результатів електронного аукціону за лотом №5386, оскільки інформацію про об'єкт оренди отримало від ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».
Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону про оренду у разі відмови переможця аукціону або орендодавця від підписання (затвердження) протоколу аукціону або від укладення договору оренди, що підтверджується відповідним актом, ЕТС автоматично формує та оприлюднює новий протокол аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
Позивач зазначає, що не відмовляється від намірів оренди інв. №6257 і підписання договору оренди, однак не має жодних правових підстав щодо укладення договору оренди неіснуючого об'єкту оренди за результатами електронного аукціону за лотом №5386, у зв'язку з чим, за доводами позивача, виникає необхідність скасування наказу регіонального відділення від 16 грудня 2020 року №842.
У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Регіональне відділення діяло в межах своїх повноважень та були наявні всі необхідні підстави для видання наказу від 16.12.2020 №842. При цьому, відповідач зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником ТОВ «Паркінг Вишневе» є ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що 01.03.2021 Регіональним відділенням повторно було розміщено оголошення про передачу в оренду через аукціон нерухоме майно про яке йдеться у справі. Відповідно до протоколу електронного аукціону переможцем став фізична особа ОСОБА_1, запропонувавши 700 555, 00 грн. Вищезазначена обставина спростовує доводи позивача з приводу необізнаності щодо стану об'єкта оренди та вказує на зацікавленість даним об'єктом.
У наказі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 16.12.2020 №842 йдеться про включення об'єкта оренди до переліку першого типу. Відповідач не вбачає у вищезазначеному наказі порушення прав ТОВ «Паркінг Вишневе», або обставин які б могли вплинути на його права. Підсумовуючи відповідач зазначив, що у позивача відсутні правові підстави для скасування наказу Регіонального відділення від 16.12.2020 №842.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
Як передбачено п. а) ч.2. ст.4 Закону, орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).
Відповідно до ч.3 цієї статті, орендарями за цим Законом можуть бути фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства (крім передбачених частиною четвертою цієї статті).
Стаття 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає етапність передачі майна в оренду: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;
внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону, ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.
Потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду. Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна. За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п'ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об'єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону. У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об'єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону. Про прийняте рішення балансоутримувач повідомляє заявника та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати його прийняття (ч.2 ст.6 Закону).
Частиною четвертою статті шостої Закону встановлено, що після прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач здійснює такі дії: вносить інформацію про потенційний об'єкт оренди до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та включає об'єкт до одного з Переліків, якщо відповідно до цього Закону балансоутримувач може виступати орендодавцем відповідного майна і якщо включення об'єкта до Переліку відповідного типу не потребує прийняття рішення іншим органом; надсилає інформацію про потенційний об'єкт оренди орендодавцю для її внесення до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та звертається до орендодавця із клопотанням про включення потенційного об'єкта оренди до одного з Переліків згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Відповідно до ч.ч.5,6 та 9 ст.6 Закону, орендодавець розглядає клопотання балансоутримувача, подане відповідно до частини четвертої цієї статті, та протягом 10 робочих днів з дати отримання клопотання приймає одне з таких рішень: рішення про включення об'єкта до Переліку відповідного типу; рішення про відмову у включенні об'єкта до Переліку відповідного типу з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону. Рішення про включення до Переліку єдиних майнових комплексів приймається згідно з Порядком передачі майна в оренду. Переліки оприлюднюються в ЕТС та на офіційних вебсайтах орендодавців.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, за пропозицією балансоутримувача ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», наданою листом від 26.05.2020 №290/1.01-13 (із додатками), наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - регіональне відділення, відповідач) від 16 грудня 2020 року №842 прийнято рішення щодо включення об'єкта оренди - сараю-навісу с. г. техніки, площею 379,80 кв м з асфальтовим майданчиком (замощення) площею 3 361,00 кв м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63, та перебувають на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», до переліку першого типу.
23.12.2020 Регіональним відділенням було розміщено оголошення про передачу в оренду через аукціон нерухоме майно: сарай-навіс с.г. техніки, площею 379,80 кв. м, з асфальтовим майданчиком (замощення), площею 3361,00 кв. м, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63 та перебувають на балансі ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», технічний стан - потребує ремонту. Найвища пропозиція вищезазначеного аукціону була запропонована позивачем.
Відповідно до п.26 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, інформація про потенційний об'єкт оренди містить такі відомості:
1) загальну інформацію: тип Переліку, до якого пропонується внести об'єкт оренди; залишкова балансова вартість та первісна балансова вартість об'єкта, якщо об'єкт включається до Переліку першого типу; тип об'єкта; пропонований строк оренди; посилання на пункт Методики розрахунку орендної плати, яким встановлена орендна ставка для запропонованого цільового призначення, якщо об'єкт пропонується для включення до Переліку другого типу; інформація про наявність рішень про проведення інвестиційного конкурсу або про включення об'єкта до переліку майна, що підлягає приватизації; інформація про отримання балансоутримувачем погодження органу управління балансоутримувача у випадках, коли отримання такого погодження було необхідним відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності);
2) якщо об'єкт є нерухомим майном, додатково зазначається: місцезнаходження об'єкта; загальна і корисна площа об'єкта; характеристика об'єкта оренди (будівлі в цілому або частини будівлі із зазначенням місця розташування об'єкта в будівлі (надземний, цокольний, підвальний, технічний або мансардний поверх , номер поверху або поверхів); технічний стан об'єкта, інформація про потужність електромережі і забезпечення об'єкта комунікаціями; поверховий план об'єкта або план поверха; інформація про те, що об'єктом оренди є пам'ятка культурної спадщини, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи його частина, та інформація про отримання погодження органу охорони культурної спадщини на передачу об'єкта в оренду; якщо пропонований строк оренди становить більше п'яти років, одночасно зазначається інформація про стан реєстрації права власності держави (територіальної громади) на об'єкт оренди відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; інформація про цільове призначення об'єкта оренди - у разі неможливості використання об'єкта за будь-яким цільовим призначенням відповідно до пункту 29 цього Порядку, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим пункту 29 цього Порядку (в разі відсутності такої інформації на момент її внесення), та в разі включення об'єкта до Переліку другого типу; інформація про наявність окремих особових рахунків на об'єкт оренди, відкритих постачальниками комунальних послуг, або інформація про порядок участі орендаря у компенсації балансоутримувачу витрат на оплату комунальних послуг - якщо об'єкт оренди не має окремих особових рахунків, відкритих для нього відповідними постачальниками комунальних послуг; інформація про рішення про передачу пам'ятки культурної спадщини в довгострокову пільгову оренду - у разі прийняття такого рішення;
Згідно з п.27 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, у разі коли балансоутримувач звертається до орендодавця із клопотанням про включення потенційного об'єкта оренди до Переліку відповідного типу згідно з частиною четвертою статті 6 Закону, таке клопотання складається в довільній формі і включає такі відомості: цільове призначення об'єкта, за яким об'єкт використовувався перед тим, як він став вакантним; період часу, протягом якого об'єкт не використовується; інформацію про особу, яка використовувала об'єкт перед тим, як він став вакантним (якщо такою особою був балансоутримувач, проставляється позначка "об'єкт використовувався балансоутримувачем"); контактні дані балансоутримувача (поштова адреса, номер телефону, адреса електронної пошти).
Клопотання балансоутримувача про включення потенційного об'єкта оренди до Переліку відповідного типу надсилається орендодавцю одночасно з надсиланням інформації про потенційний об'єкт оренди, обсяг якої визначений пунктом 26 цього Порядку.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що процедура прийняття рішення щодо включення об'єкта оренди до переліку першого типу була дотримана відповідачем.
Суд зазначає, що не може вважати, що наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 16 грудня 2020 року №842 про прийняття рішення щодо включення об'єкта оренди до переліку першого типу було прийнято відповідачем з порушеннями встановлених законодавством вимог, на допущення яких вказував позивач.
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
У силу статей 6, 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.11.1996 р. у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 ЦК України, право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням права необхідно розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування ж конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Ефективний спосіб захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Подібні роз'яснення сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №569/17272/15-ц та від 04.06.2019 р. у справі №916/3156/17.
Суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку обраний ним спосіб захисту не є ефективними та самостійним, оскільки не здатний призвести до реального відновлення прав позивача, навіть якщо б такі були порушені внаслідок недотримання вимог законодавства при прийнятті рішення щодо включення об'єкта оренди до переліку першого типу відповідачем.
Заявлені позивачем вимоги спрямовані лише на встановлення обставин незаконності проведення процедури прийняття рішення щодо включення об'єкта оренди до переліку першого типу, отже не можуть бути задоволені не лише у зв'язку з необгрунтованістю наведених позивачем доводів та відсутністю обставин порушення його прав, а і з огляду на те, що позивач просив застосувати неналежний та сам по собі неефективний спосіб захисту.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, зі змісту позовної заяви не вбачається порушення прав позивача саме відповідачем, а процедура прийняття рішення щодо включення об'єкта оренди до переліку першого типу відбулась без порушень відповідачем, на які вказує позивач, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2021.
Суддя І.В. Приходько