ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2021Справа № 910/2734/21
За первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат", Миколаївська область, м. Первомайськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0", м. Київ
про стягнення 157 109,78 грн, -
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2,0", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат", Миколаївська область, м. Первомайськ
про стягнення 53 052,94 грн
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Бурмака С.А. (адвокат за ордером серії КР№72748 від 20.04.2021 року);
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Сичевська А.С. (в порядку самопредставництва).
22.02.2021 року до Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат" (позивач) із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" (відповідач) суми коштів в розмірі 130 889,78 грн та суму витрат на проведення незалежної експертизи в розмірі 26 220,00 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору на сервісне обслуговування №1179/19-ГІ від 01.11.2019 року в частині виконання якісного ремонту обладнання позивача.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/2734/21 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.04.2021 року. Окрім того, запропоновано відповідачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
15.03.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ним зазначено, що висновки проведеної діагностики ТОВ «Хладотехніка» не є висновком незалежно товарознавчої експертизи, що має доказове значення при визначенні причин дефектності та поломки досліджуваних об'єктів. Відповідач вказує. Що наданий ним висновок ТОВ «Літа Клімат» підтверджує відсутність вини відповідача у повторній поломці компресора. У відзиві зазначено, що підставою виходу з ладу компресора є масляне голодування через проблеми з автоматикою та збій мережевої адреси. Ремонт, проведений відповідачем, є якісним, а виявити, що спричинило зворотне обертання валу, що призвело до його повторної поломки, не було можливим.
15.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" суми основної заборгованості в розмірі 45 997,40 грн, суми пені в розмірі 3 737,87 грн, суми 3% в розмірі 932,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 385,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" до Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" про стягнення 53 052,94 грн до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/2734/21.
09.04.2021 до суду від відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що виконаний позивачем за зустрічним позовом неякісний ремонт призвів до зупинки компресора, виходу його із строю та неможливістю подальшого експлуатування, тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
В підготовчому засіданні 20.04.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 22.06.2021.
29.04.2021 до суду від позивач за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що умови договору не передбачають права відповідача за зустрічним позовом не здійснювати повну оплату послуг.
В підготовчому засіданні 22.06.2021 судом було оголошено перерву до 10.08.2021.
Ухвалою від 10.08.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2021 року.
В судовому засіданні 19.10.2021 року в справі було оголошено перерву до 07.12.2021 року.
В засіданні 07.12.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.11.2019 між Приватним акціонерним товариством «Первомайський молочноконсервний комбінат» (замовник) (надалі також - ПАТ «ПМК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Дистрибушн 2.0» (виконавець) був укладений Договір на сервісне обслуговування №1179/19-ГІ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконувати на основі заявки замовника (надалі - заявка) роботи з монтажу, демонтажу, ремонту, заміни та (або) поставки запчастин та комплектуючих, усунення несправностей обладнання (надалі - сервісні роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплачувати надані сервісні роботи за окремо виставленими рахунками. Вартість сервісних робіт, за винятком робіт з монтажу, демонтажу, заміни та (або) поставки запчастин та комплектуючих, визначається на основі діючих розцінок виконавця, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.
Виконавець гарантує, що має всі законні права на здійснення робіт (надання послуг), які є предметом цього Договору, в тому числі необхідні ліцензії, дозволи, тощо, його персонал та/або особи, які працюють з виконавцем на підставі цивільно-правових договорів мають спеціальні знання для належного виконання робіт за цим Договором, обладнання, що використовуватиметься в процесі виконання робіт, є справним та таким, що відповідає всім вимогам чинного законодавства України. (п. 1.3. Договору).
По закінченні виконання сервісних робіт згідно п. 1.4. цього Договору, виконавець повинен надати замовнику технічний акт виконаних робіт/Акт виконаних робіт (наданих послуг) та (або) видаткову накладну стосовно виконаних сервісних робіт. (п. 2.13. Договору).
Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договору вартість сервісних робіт, за винятком робіт з монтажу, демонтажу, заміни та (або) поставки запчастин та комплектуючих, визначається на основі діючих розцінок виконавця, зазначених у Додатку №1 до цього Договору. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання технічного акту виконаних робіт/ату виконаних робіт (наданих послуг) та (або) видаткової накладної на відповідну виконану сервісну роботу та виставленого рахунку-фактури.
Пунктом 4.1.3. Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний за власний кошт усувати всі недоліки та дефекти, що виникли в результаті неякісного виконання сервісних робіт (в т.ч. в разі необхідності здійснювати заміну неякісних матеріалів чи запасних частин, що були замінені при сервісних роботах), протягом 15 календарних днів з моменту їх виявлення замовником або виконавцем. Виконавець несе відповідальність за встановлені матеріали та запасні частини, які були надані виконавцем, в межах гарантійного терміну передбаченого заводом виробником, який обраховується з моменту встановлення таких матеріалів та запасних частин.
У разі виходу з ладу обладнання представники виконавця та замовника складають дефектний акт. Виконавець гарантує безперебійну роботу обладнання, яке обслуговується по цьому Договору. (п.п. 4.1.6. Договору).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року включно. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).
Додатком №1 до Договору сторонами визначено розцінки виконавця.
Додатковою угодою №1 від 12.05.2020 року до Договору сторони вирішили п. 3.2. Договору викласти в наступній редакції; «Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання технічного акту виконаних робіт/ату виконаних робіт (наданих послуг) та (або) видаткової накладної на відповідну виконану сервісну роботу та виставленого рахунку-фактури. Оплата ремонтних робіт, які потребують закупівлю запчастин та комплектуючих здійснюється шляхом внесення замовником на рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 70% від загальної вартості ремонтних робіт, оплата 30% протягом 10 календарних днів з моменту підписання технічного акту виконаних робіт/акту виконаних робіт (надання послуг)».
Відповідно до матеріалів справи, 08.05.2020 року представниками ПАТ «ПМК» було повідомлено в телефонному режимі ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» про вихід з ладу компресора J&Hall M31213MGQB2DD1100.
09.05.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» складено технічний акт виконаних робіт №31401 про демонтаж компресора у зв'язку із виходом зі строю.
13.05.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» виставлено ПАТ «ПМК» рахунок на оплату №2845 за демонтаж компресора на суму в розмірі 6 375,00 грн.
14.05.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» виставлено ПАТ «ПМК» рахунок на оплату №2885 за ремонт компресора на суму в розмірі 153 324,68 грн.
14.05.2020 року ПАТ «ПМК» на підставі платіжного доручення №3688 було сплачено на користь ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» суму коштів в розмірі 107 327,28 грн.
28.05.2020 року між сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1009, відповідно до якого демонтаж компресора становить 6 375,00 грн.
28.05.2020 року ПАТ «ПМК» на підставі платіжного доручення №4172 було сплачено на користь ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» суму коштів в розмірі 6 375,00 грн.
12.06.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» виставлено ПАТ «ПМК» рахунок на оплату №3657 за монтаж компресора на суму в розмірі 17 187,50 грн.
15.06.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» складено технічний акт виконаних робіт №31403 про встановлення компресора, в якому зазначено: «Встановлення та підключення компресора. Заправка мастилом та заміна фільтрів. Заміна пускачів та автомата. На автоматі відсутній додатковий контакт (аварія на контролер не виводиться). Заміна ліній вимірювання тиску. Запуск компресора в роботу. Дозаправка фреоном.».
24.06.2020 року між сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1156, відповідно до якого ремонт компресора становить 153 324,68 грн.
01.07.2020 року між сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1229, відповідно до якого проведено монтаж компресора вартістю 17 187,50 грн.
14.07.2020 року ПАТ «ПМК» на підставі платіжного доручення №5476 було сплачено на користь ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» суму коштів в розмірі 17 187,50 грн.
19.07.2020 року представниками ПАТ «ПМК» було виявлено, що компресор почав працювати з гучним шумом після якого сталася зупинка роботи компресора.
21.07.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» було складено технічний акт виконаних робіт №25286 про демонтаж компресора у зв'язку із виходом зі строю. У вказаному акті вказано: «Розкриття компресора верхньої кришки крильчатки нагнітання показало, що не було змазки підшипників та самої крильчатки. На крильчатці наявна виработка метала та робочого покриття. Корпус ротора без масла. В стінках, що знаходяться на компресорі рівень мастила в нормі.»
Листом №3188 від 28.07.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» повідомило ПАТ «ПМК», що гвинтовий компресор крутився в протилежну сторону через перефазування.
Претензією №3337 від 10.08.2020 року ПАТ «ПМК» повідомило ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0», що знос в гвинті, крильчатці та слайдері виник після демонтажу компресора та проведеного останнім ремонту, а тому, ПАТ «ПМК» вимагає усунути недоліки, які виникли через неякісний ремонт.
Листом №20-08 від 20.08.2020 року відповідач за первісним позовом повідомив позивача з первісним позовом, що компресор буде доставлено на адресу в м. Миколаїв.
Листом №3535 від 25.08.2020 року позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом, що змушений залучити незалежного експерта для встановлення причин поломки компресора та просив відшкодувати всі понесені позивачем за первісним позовом збитки.
В листі №26-08 від 26.08.2020 року відповідач за зустрічним позовом повідомляє позивача за первісним позовом, що вихід з ладу компресора стався не з вини ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0», а ремонтні роботи були виконані належним чином, якісно та вчасно.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, позивач вказує, що відповідачем за первісним позовом було неякісно виконано ремонтні роботи компресора, що призвело до поломки обладнання та неможливості його подальшого використання, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом суму перерахованих йому авансових коштів в розмірі 130 889,79 грн (збитки) та суму витрат на проведення незалежної експертизи в розмірі 26 220,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов Договору, позивачем за зустрічним позовом, якісно та належним чином виконано ремонтні роботи, проте відповідачем за зустрічним позовом не здійснено повну оплату таких робіт, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму основної заборгованості в розмірі 45 997,40 грн, суму пені в розмірі 3 737,87 грн, суму 3% в розмірі 932,00 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 2 385,67 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір є за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 852, 858 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2020 року представниками ПАТ «ПМК» було повідомлено в телефонному режимі ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» про вихід з ладу компресора J&Hall M31213MGQB2DD1100.
На наступний день, 09.05.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» складено технічний акт виконаних робіт №31401 про демонтаж компресора у зв'язку із виходом зі строю.
Після проведених ремонтних робіт, 15.06.2020 року, ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» складено технічний акт виконаних робіт №31403 про встановлення компресора, в якому зазначено: «Встановлення та підключення компресора. Заправка мастилом та заміна фільтрів. Заміна пускачів та автомата. На автоматі відсутній додатковий контакт (аварія на контролер не виводиться). Заміна ліній вимірювання тиску. Запуск компресора в роботу. Дозаправка фреоном.».
При цьому, відповідачем за первісним позовом складено акт діагностики обладнання, в якому зазначено стан компресора J&Hall M31213MGQB2DD1100 на момент його демонтажу після поломки 08.05.2020 року, а саме: Гвинт в робочому стані, немає ознак зносу. Крильчатка без сколів та зносу. Слайдер в нормі. Мастило прозоре, металеві включення не виявлені. Двигун має виражені ознаки горіння обмоток. Коксування мстила та внутрішніх поверхонь компресору. Причиною виходу з лажу є несправність системи електрозабезпечення та систем контролю фаз (некоректна робота автоматики компресору).
01.07.2020 року відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1229 відповідачем за первісним позовом проведено монтаж компресора за місцезнаходженням позивача за первісним позовом.
19.07.2020 року представниками ПАТ «ПМК» було виявлено, що компресор почав працювати з гучним шумом після якого сталася зупинка його роботи.
21.07.2020 року ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» було складено технічний акт виконаних робіт №25286 про демонтаж компресора у зв'язку із виходом зі строю.
Зазначаючи, що проведений відповідачем за первісним позовом ремонт був неякісним та призвів до поломки компресора, позивач за первісним позовом замовив у ТОВ «Хладотехніка» експертизу компресора J&Hall M31213MGQB2DD1100.
Висновком ТОВ «Хладотехніка» від 22.09.2020 року було встановлено, що:
- накладка ротора сильно зношена, маються сколи, сліди виработки;
- у виїмках ведучого ротора наявні сліди затирання, що свідчить про осьове зміщення ротора;
- на валу ведучого ротора наявна виработка на посадкових місцях обох опорних підшипників;
- стопорна шайба зажимної гайки М45 було повторно використана при попередньому ремонті (заміні є/д), що призвело до її пошкодження;
- пошкодження стопорної шайби М45 призвело до розкручування зажимної гайки (представник заводу-виробника «J&Hall» акцентує увагу, що при кожній операції демонтажу-монтажу групи ведучого ротора обов'язково повинна використовуватись нова стопорна шайба М45);
- розкручування зажимної гайки М45 призвело до осьового зміщення ведучого ротора в сторону;
- зміщення ведучого ротора призвело до торкання зіркоподібного ротора з ведучим, руйнування полімерної накладки зіркоподібного ротора з послідуючим торканням металічної основи зірки з ведучим ротором;
- в результаті руйнування накладки зіркоподібного ротора поступово падала компресія до повної її відсутності. Як наслідок зупинилась подача мастила в компресорі;
- припинилась циркуляція хладогена у фреоновому контурі, що призвело до перегрівання електродвигуна, охолодження якого забезпечують пари хладогену.
Заперечуючи проти тверджень позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом надав до суду результат обслідування компресора Hall M31213MGQB2DD1100, складений ТОВ «Літа Клімат» 27.07.2020 року, в якому зазначено наступне:
- на гвинті наявні ознаки зносу в робочих полостях зі сторони нагнітання;
- крильчатка має значний знос на торцях лопатей та натяги на робочих поверхнях накладок в напрямку протилежному правильному обертанню;
- характер та напрямок пошкоджень свідчить про неправильне обертання гвинта;
- слайдер має сліди затирання;
- заміна регулювальної гайки з пелюсткової штопорної шайби необхідна в зв'язку з навантаженнями на підшипники;
- підшипники мають виражені сліди зносу як наслідок масляного голодування;
- мастило темне з металічними та графітними включеннями;
- в обмотках двигуна наявні частки металу;
- протилежне обертання валу компресора призвело до мастильного голодування, як наслідок збільшилось навантаження на підшипники, гвинт та ротор компресора. В результаті такої роботи був пошкоджений гвинт, зношений ротор та накладка вище допустимих норм, відбувся передчасний знос підшипників;
- датчик рівня мастила закоротило, контроль наявності рівня мастила не проводився;
- компресор без необхідності регулярно вмикається, без роботи на навантаження, в такому режимі відбувається виніс мастила з компресора.
Суд зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У відповідності до п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
17.10.2019 набув чинності Закон від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд звертається загалом до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що під час, коли відповідач за первісним позовом прийняв у ремонт компресор позивача за первісним позовом гвинт був в робочому стані без ознак зносу, крильчатка була без сколів та зносу, мастило без металевих включень, а причиною виходу з ладу була несправність системи електрозабезпечення та систем контролю фаз (некоректна робота автоматики компресору), що зафіксовано самим відповідачем за первісним позовом у складеному ним Акті діагностики обладнання.
Однак, після проведеного відповідачем за первісним позовом ремонту компресора та встановлення його на місце монтажу, компресор вийшов з ладу через 18 днів.
Провівши діагностику пошкодженого компресора після другої поломки ТОВ «Хладотехніка» складено висновок від 22.09.2020 року, яким зафіксовано сколи, зношеність гвинта, крильчатки та підшипників. Виявлено повторне використання стопорної шайби зажимної гайки М45, в той час, як представник заводу-виробника «J&Hall» акцентує увагу, що при кожній операції демонтажу-монтажу групи ведучого ротора обов'язково повинна використовуватись нова стопорна шайба М45.
При цьому, результатом обслідування компресора, складеним ТОВ «Літа Клімат», що наданий до матеріалів справи відповідачем за первісним позовом, викладені аналогічні висновки, а саме, що гвинт, крильчатки та підшипники мають ознаки зносу, а мастило темне з металічними та графітними включеннями.
Таким чином, проведений відповідачем за первісним позовом ремонт компресора призвів до зносу гвинта, крильчатки та підшипників, що спричинило вихід з ладу обладнання позивача за первісним позовом, враховуючи що таких зносів при прийнятті відповідачем за первісним позовом компресора в ремонт в травні 2020 року не було.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 19.10.2021 року наголошувала на тому, що вихід з ладу компресора спричинили перебої в електропостачанні, що призвело до перефазування (некоректної роботи автоматики компресору) та обертання компресора в протилежну сторону. При цьому, як вказала представник Сичевська А.С., ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» не ремонтувалась електроніка компресора, тому повторний вихід з ладу обладнання не міг бути спричинений ремонтними роботами відповідача за первісним позовом. Окрім того, другий компресор позивача за первісним позовом працює в штатному режимі.
Проте, Суд наголошує на тому, що відповідно до складеного відповідачем за первісним позовом Акту діагностики обладнання первісною причиною виходу з ладу компресора була саме несправність системи електрозабезпечення та систем контролю фаз (некоректна робота автоматики компресору), тобто, фактично, причиною поломки компресора вдруге (19.07.2020 року) стала та сама причина, що мала місце 08.05.2020 року, таким чином твердження відповідача за первісним позовом не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки листом №3188 від 28.07.2020 року відповідач за первісним позовом вказував, що поломка сталась саме через перефазування (обертання гвинтового компресора у зворотному напрямку).
Окрім того, технічним актом виконаних робіт №31403 від 15.06.2020 року відповідачем за первісним позовом зазначено із чого складався ремонт компресора, а саме, заміна пускачів та автомата і заміна мастила.
Отже, фактично проведені відповідачем за первісним позовом ремонтні роботи не усунули причин поломки компресора, яка мала місце 08.05.2020 року, що в результаті призвело до фактичного виходу із строю цього обладнання 19.07.2020 та неможливістю його подальшого використання.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.
Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Замовник має обов'язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.
При цьому обов'язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 Цивільного кодексу України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).
Оскільки, в даному випадку, мали місце приховані недоліки, які не могли бути встановлені під час монтажу компресора, позивачем за первісним позовом було надіслано на адресу ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0.» претензією №3337 від 10.08.2020 року та листом №3535 від 25.08.2020 року, яким вимагав відшкодування збитків та повернення коштів.
У відповідності до частини третьої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк, відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги), безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи з залученням третьої особи, реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
За змістом пункту 12 статті першої Закону України "Про захист прав споживачів" істотним необхідно вважати такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Умовами договору підряду сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством (пункти 4.1.3., 5.3., 5.6 Договору).
Частиною першою статті 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Згідно з частинами другою та третьою статті 858 ЦК України підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовнику збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Отже, правовою підставою для стягнення збитків, завданих порушенням умов договору щодо строків та якості підрядних робіт, є відмова замовника від договору підряду, що, в даному випадку, на момент виявлення недоліків мало місце, оскільки станом на момент виникнення другої поломки Договір діяв, проте позивач за первісним позовом відмовився від нього через неякісне виконання відповідачем за первісним позовом покладених на нього обов'язків та просив останнього відшкодувати спричинені останнім збитки.
З огляду на викладене, враховуючи зазначені норми, з відповідача за первісним позовом підлягають стягненню збитки в розмірі 130 889,78 грн (107 327,28 грн, + 17 187,50 грн + 6 375,00 грн), понесені позивачем за первісним позовом як оплата за неякісний ремонт, який спричинив пошкодження обладнання останнього.
Окрім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 26 220,00 грн.
З матеріалів вбачається, що ТОВ «Хладотехніка» виставлено ПАТ «ПМК» рахунки-фактури для оплати комплексу робіт з діагностики компресора, а саме №СФ-0000103 від 05.10.2020 року на суму 11 070,00 грн та №СФ-0000134 від 10.12.2020 року на суму 15 150,00 грн, що разом становить 26 220,00 грн.
Позивачем за первісним позовом було оплачено зазначені рахунки-фактури згідно платіжних доручень №1866 від 27.10.2020 року на суму 11 070,00 грн та №4069 від 21.01.2021 року на суму 15 150,00 грн.
Враховуючи встановлені вище обставини, наявність вини відповідача за первісним позовом у спричиненні ПАТ «ПМК» збитків на зазначену вище суму, що слугувало підставою для проведення експертного дослідження пошкодженого компресора, витрати в розмірі 26 220,00 грн підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.
Окрім того, беручи до уваги вищевикладене, у зв'язку із встановленням обставин задоволення первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із недоведеністю обставин, які покладені в основу їх пред'явлення, оскільки вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом є взаємовиключними.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого первісного позову, та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Судовий збір позивача за первісним позовом, у розмірі 2 356,65 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням первісних позовних вимог, покладається на відповідача за первісним позовом.
Судовий збір позивача за зустрічним позовом, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог, залишається за позивачем за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2,0" (ідентифікаційний код 42346980, місцезнаходження: 03039, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 199) на користь Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (ідентифікаційний код 36964746, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, буд. 50) суму коштів в розмірі 130 889,78 грн (сто тридцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 78 копійок), суму витрат на проведення незалежної експертизи в розмірі 26 220,00 грн (двадцять шість тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 356,65 грн (дві тисячі триста п'ятдесят шість гривень 65 копійок).
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2,0" судовий збір, сплачений до державного бюджету.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 17.12.2021 року.
Суддя С. МОРОЗОВ