ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.12.2021Справа № 910/19874/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз"
про припинення порушення прав інтелектуальної власності
Представники: без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" (далі-відповідач), в якому просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" припинити використання комерційних (фірмових) найменувань, належних товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», шляхом виключення з повного найменування товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» українською мовою словосполучення «Газопостачальна компанія «Нафтогаз», з скороченого найменування товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» словосполучення «ГПК «НАФТОГАЗ», з повного найменування товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» англійською мовою словосполучення «GAS SUPPLY COMPANY «NAFTOGAS», з скороченого найменування товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» англійською мовою словосполучення «GSC «NAFTOGAS», чи змінити найменування.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним використанням відповідачем комерційного (фірмового) найменування - «Газопостачальна компанія «Нафтогаз», що належить позивачу, оскільки тотожність та/або схожість назв відповідача з комерційним (фірмовим) найменуванням позивача буде вводити в оману споживачів ринку природного газу щодо товарів та послуг, які реалізуються та надаються позивачем та відповідачем, та щодо особи, яка здійснює таку реалізацію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2022.
08.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулюванн у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії щодо видачі ліцензій на постачання природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз".
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Заява обґрунтована тим, що 13.11.2015 проведена державна реєстрація юридичної особи позивача, що належить до Групи Нафтогаз та відповідно до виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензії здійснює господарську діяльність з постачання природного газу. В свою чергу, позивачу стало відомо, 01.10.2021 здійснено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" з однаковими видами діяльності з позивачем.
Позивач вказує, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з моменту зміни найменування (12.06.2017) та отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу з 04.07.2017 використовує комерційне найменування українською мовою "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", ГК "Нафтогаз України", англійською мовою - «Gas supply company «Naftogaz of Ukraine» та «GSC «Naftogaz of Ukraine» для провадження діяльності на ринках постачання природного газу.
В той же час, державна реєстрація ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" відбулася 01.10.2021, тобто через 4 (чотири) роки після початку використання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" свого комерційного найменування. Позивач вказує, що найменування відповідача за фонетичними та семантичними ознаками є настільки схожим з комерційним найменуванням ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що така схожість може ввести в оману споживачів щодо товарів, які виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які надаються, юридичними особами.
Тож, на думку позивача, видача НКРЕКП ліцензії відповідачу на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" щодо захисту свого комерційного найменування.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
До об'єктів права інтелектуальної власності, визначених ст. 420 Цивільного кодексу України належать, в т.ч. комерційні (фірмові) найменування.
Відповідно до ст. 489 Цивільного кодексу України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
Згідно приписів ст. 490 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:
1) право на використання комерційного найменування;
2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;
3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.
За приписами ч. 3 ст. 159 Господарського кодексу України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
З огляду на приписи зазначеного вище законодавства, правова охорона надається комерційному найменуванню за умов якщо:
- по-перше, комерційне найменування дає можливість вирізнити одну юридичну особу з-поміж інших;
- по-друге, комерційне найменування не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності такої юридичної особи; при цьому, комерційне найменування повинно фактично бути використаним у господарському обороті.
Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.11.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи позивача - ТОВ «ГК «Нафтогаз Україиа». В подальшому 12.06.2017 позивачем змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" .
Основними видами діяльності юридичної особи позивача є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний) 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 35.14 Торгівля електроенергією.
Відповідно до постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017 позивачу видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
Крім того, позивач є власником торговельної марки «НАФТОГАЗ газопостачальна компанія» (словесно-зображувальне) на підставі свідоцтва України № 284247 від 12.10.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг".
Згідно приписів ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Так, згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.10.2021 відбулася державна реєстрація юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" .
Основними видами діяльності юридичної особи відповідача є: 35.21 Виробництво газу (основний) 35.11 Виробництво електроенергії 35.12 Передача електроенергії 35.13 Розподілення електроенергії 35.14 Торгівля електроенергією 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулюванн у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням https://www.nerc.gov.ua/agendas/1-grudnya-vidbudetsya-zasidannya-nkrekp-2 та https://www.nerc.gov.ua/storage/app/sites/1/agenda/Materialy_zasidan/2021/gruden/01.12.2021/p1_01-12-21.pdf ТОВ «ГПК «НАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ 44409298) подало до НКРЕКП заяву (вх. НКРЕКП від 19.11.2021 № ЛГ-128/21) про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
При цьому, відомості на офіційному сайті НКРЕКП містять пропозицію видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" (код ЄДРПОУ 44409298) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню з урахуванням положень статті 9 цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами.
Предметом позову у даній справі є захист порушених прав інтелектуальної власності позивача на комерційне (фірмове) найменування - "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", шляхом виключення його з назви відповідача та зміни найменування відповідача.
У даному випадку у разі видачі НКРЕКП ліцензії на постачання природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" до винесення судом рішення у даній справі, призведе до того, що на ринку природного газу буде дві юридичні особи зі схожим найменуванням, що може мати наслідком введення споживачів в оману щодо особи, яка укладає договори зі споживачами та здійснює постачання природного газу таким споживачам, тож невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а отже, наявний зв'язок між обраними позивачем заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності - комерційне (фірмове) найменування "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", за захистом яких він звернувся до суду.
Суд також зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи наведене вище, подана заява визнається судом обґрунтованою щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії щодо видачі ліцензії на постачання природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз".
При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
У зв'язку з наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення позову - задовольнити.
2. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/19874/21 вжити заходи до забезпечення позову, а саме заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії щодо видачі ліцензії на постачання природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз" (код ЄДРПОУ - 44409298).
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452;
Боржник: Національна комісія, що здійснює державне регулюванн у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код - 38022261).
Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 10.12.2021 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 10.12.2024.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.