ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.12.2021Справа № 910/15895/21
за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 92 858,05 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаряче Молоко» про стягнення 92 858,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 1842-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.01.2019, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92 047,39 грн, пеню - 685,89 грн та 3% річних - 124,77 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/15895/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
25.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" про розгляд справи № 910/15895/21 в судовому засіданні з викликом сторін.
01.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідь на відзив.
05.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
10.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 суд ухвалив: залучити до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код 19020407) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов'язати позивача надіслати залученій третій особі позовну заяву з додатками, докази надіслання надати суду; зобов'язати відповідача надіслати залученій третій особі відзив на позовну заяву з додатками, докази надіслання надати суду; запропонувати третій особі подати письмові пояснення щодо позову/відзиву протягом п'яти днів з дня отримання позовної заяви/відзиву.
22.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву третій особі.
22.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання позову третій особі.
29.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
30.11.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені сторонами та третьою особою в поданих заявах та клопотаннях, суд
Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаряче молоко» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» укладено Договір № 1842 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.03.2015.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 1842 від 30.03.2015 Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 04.12.2014 протокол №19, передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря; далі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою; станція метро «Театральна», Б/Н, для кафе без реалізації товарів підакцизної групи.
У подальшому, між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - «Орендодавець», «Третя особа»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаряче молоко» (надалі - «Орендар», «Відповідач») та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (надалі - «Підприємство-Балансоутримувач», «Позивач») укладено Договір №1842-1 про передача майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 березня 2015 № 1842) від 23.01.2021 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 04.09.2018 р. №39/115 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частина переходу), далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро «Театральна», для розміщення на території метрополітен торговельного об'єкту змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.
Об'єктом оренди є частина переходу станції метро «Театральна», загальної площею 98,08 кв.м та зазначена в викопіюванні зі схем, що складає невід'ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.03.2015 № 1842 (п. 2.1 Договору).
Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.
Як вбачається з Акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.03.2015 (Додатку до Договору № 1842 від 30.03.2015) орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди № 1842 від 30.03.2015 частину переходу, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», загальною площею 98,08 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, станція метро «Театральна».
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 1842-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.01.2019, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92 047,39 грн, пеню - 685,89 грн та 3% річних - 124,77 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаряче молоко» та Комунальним підприємством Київський метрополітен укладено Договір №1842-1 про передача майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 04.09.2018 р. №39/115 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частина переходу), далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро «Театральна», для розміщення на території метрополітен торговельного об'єкту змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.
Судом було встановлено, що на виконання вимог Договору Орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди № 1842 від 30.03.2015 частину переходу, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», загальною площею 98,08 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, станція метро «Театральна», що підтверджується Актом приймання-передачі (Додатком до Договору № 1842 від 30.03.2015).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2.2. Договору вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим Орендодавцем висновком про вартість майна станом на 30.09.2018 року становить без урахування ПДВ 1 кв. м 48 480,83 грн., всього 4 755 000 (чотири мільйони сімсот п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.
У пункті 3.1. Договору Сторони визначили, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Підприємству-Балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280 на дату підписання Договору, згідно із розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору становить без ПДВ: 667 грн. 42 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому за місяць складає 65 460 (шістдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 48 коп.
Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця.
Згідно п. 3.5. Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) (надалі - Підприємство - Балансоутримувач), а саме: КП «Київський метрополітен», яке знаходиться за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, п/р НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 03328913, ІПН 033289126588, Свідоцтво ПДВ 200133265, МФО 351005, починаючи з дати підписання акта приймання- передачі.
Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві, або фактичного звільнення об'єкта оренди (за рішенням суду тощо).
Як вбачається з матеріалів справи балансоутримувачем було нараховано 92 001,39 грн. орендної плати за липень 2021 та 92 093,40 грн. орендної плати за серпень 2021. У свою чергу, орендар сплатив балансоутримувачу орендну плату у сумі 46 000,70 грн. та 46 046,70 грн. за липень та серпень відповідно, які становлять 50% від нарахованої орендної плати, що не заперечується учасниками даної судової справи та вбачається, зокрема, з наданих відповідачем платіжних доручень №372 від 16.08.2021 та №386 від 15.09.2021.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю виходячи з того, що пунктом 6 рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 встановлено орендну плату за майно територіальної громади м. Києва у розмірі 50% від суми, що зазначена у договорі, і ці заходи було запроваджено до 31 грудня 2021 року.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано копію відповіді Департаменту комунальної власності №062/05-15-6216 від 04.10.2021, якою відповідача було повідомлено, що на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності 30.06.2021 (протокол №18/210) вирішено, що будь-які встановлені карантинні обмеження Кабінетом міністрів України є підставою для нарахування встановлених пільг визначених рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25. З огляду на це, термін дії зазначеного рішення Київської міської ради закінчиться лише у випадку повного зняття карантинних обмежень Кабінетом міністрів України.
Позивач проти доводів відповідача заперечує та зазначає, що пільгова орендна плата в розмірі 50% від орендної плати нараховувалася до 30.06.2021. Ураховуючи, що зміни до рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 25/25 не вносились, КП «Київський метрополітен» не приймає рішень щодо нарахування орендної плати за пільговим тарифом. Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 з 17.06.2021 на території України встановлюється «зелений» рівень епідеміологічної небезпеки, при якому дозволена діяльність суб'єктів господарювання, тому вимоги позивача є обґрунтованими.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211, яка набула чинності 12.03.2020 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Постановою КМУ від 22.09.2021 № 981 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» щодо продовження дію карантину до 31 грудня 2021 р. на всій території України.
Таким чином, карантин на території України продовжено до 31.12.2021.
Київська міська рада діє в межах повноважень, визначених статтями 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Відповідно до п. 28 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.
Пунктом 6 Рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» Із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 8 квітня 2021 року N 569/610 (надалі - «Рішення від 24.12.2020 №25/25») вирішено тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановити орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах.
Згідно п. 11 Рішення від 24.12.2020 №25/25 застосування пунктів 6, 7 та 10 цього рішення не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади міста Києва та договорів тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.
Разом з тим, постійною комісією КМР з питань власності на засіданні від 30.06.2021 (протокол №18/20), у питанні 4 порядку денного «Про розгляд звернення Союзу власників малого та середнього бізнесу щодо продовження дії заходів на підтримку суб'єктів господарювання, встановлених рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» в частині встановлення орендної плати за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% (вх. від 22.06.2021 №08/14623).» вказано, що «…в грудні 2020 року депутати Київради затвердили комплекс заходів для підтримки малого та середнього бізнесу столиці на час карантинних обмежень, у тому числі і встановлення орендної плати за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50%.
Доповідач зауважив, що рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» встановлено, що тимчасово, на строк з 01 січня 2021 року і на період дії карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не раніше 30 червня 2021 року встановлено орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від орендної плати, визначеної у діючих договорах, тобто в рішенні не визначено кінцеву дату терміну дії рішення. Одночасно, Олександр Харченко повідомив, що карантинні обмеження в Україні встановлюються постановою Кабінету Міністрів України і у балансоутримувачів комунального майна можуть виникнути питання з приводу того, на які карантинні обмеження розповсюджується це рішення Київради. Слід зазначити, що, будь-які встановлені карантинні обмеження Кабінетом Міністрів України є підставою для нарахування встановлених пільг визначених рішенням Київради від 24.12.2020 №25/25, тобто, навіть останнє суттєве пом'якшення карантинних обмежень, яке було ухвалено Кабінетом Міністрів України, і яким було продовжено карантинні обмеження до 31 серпня 2021 року. З огляду на це, термін дії зазначеного рішення Київради закінчиться лише у випадку повного зняття карантинних обмежень Кабінетом Міністрів України».
З наявного в матеріалах справи листа Київської міської ради № 08/283-417вих від 17.09.2021, судом встановлено, що у відповідь на звернення ТОВ «Гаряче Молоко», Київська міська рада повідомила відповідача про те, що термін дії Рішення № 25/25 закінчиться лише у випадку повного зняття карантинних обмежень Кабінетом Міністрів України, а висновки, викладені у пункті 4 протоколу засідання Комісії № 18/20 від 30.06.2021 були доведені до відома орендодавців та балансоутримувачів.
Відповідно до п.14 Порядку денного Протоколу №31/33 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 26.10.2021 (надалі - «Протокол №31/33») розглядалося питання щодо надання роз'яснень стосовно дії положення пункту 6 рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» в зв'язку із зверненням суб'єктів господарювання, які є орендарями нежитлових приміщень в КП «Київський метрополітен».
Відповідно до п.14 Розділу «Розгляду (обговорення) питань порядку денного» Протоколу №31/33 депутатами Київської міської ради було прийнято рішення надати протокольне доручення комунальному підприємству «Київський метрополітен» неухильно дотримуватися рішення Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» щодо застосування знижки у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах до закінчення карантинних заходів.
Отже, оскільки термін дії рішенням КМР від 24.12.2020 №25/25 продовжується до повного зняття КМУ карантинних обмежень, а відповідачем належним чином виконано умови Договору з оплати орендних платежів з урахуванням вказаного рішенням КМР (сплачено 50% від суми нарахованих орендних платежів), то позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 92047,39 грн за період липень-серпень 2021 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Що ж до стягнення з відповідача 685,89 грн. пені та 124,77 грн. 3% річних, то з урахуванням відсутності у відповідача боргу з оплати орендних платежів, такі вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева