ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2021Справа № 910/15828/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс"
до Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс"
про стягнення 58179,83 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 58179,83 грн, з яких 50000,00 грн попередньої оплати, 3% річних на суму 2347,25 грн та 5832,58 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору на виконання робіт по реконструкції вузла обліку газу №56 від 10.10.2019 позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату на суму 50000,00 грн за виконання обумовлених даним правочином робіт, однак Приватне акціонерне товариство "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" роботи у визначений договором строк не виконало, попередню оплату у вищенаведеному розмірі на вимогу позивача не повернуло, строк виконання робіт закінчився, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача суми сплаченої попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 позовну заяву залишено без руху.
У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 судом відкрито провадження у справі №910/15828/21; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду у справі №910/15828/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат вибув".
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки: "адресат вибув" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс" (замовник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" (виконавець, відповідач) було укладено договір на виконання робіт по реконструкції вузла обліку газу №56 (договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати узгоджений комплекс робіт по реконструкції вузла обліку газу (далі - ВОГ) підприємства згідно технічних умов, виданих AT "Київоблгаз" та технічного завдання замовника. Адреса ВОГ: Київська обл., Обухівський о-н, м. Українка, вул. Київська 3.
Узгоджений комплекс робіт по реконструкції ВОГ включає: придбання матеріалів; виконання робіт з монтажу і підключення приладів та обладнання; повірка існуючого коректора газу Вега 1.01; випробування газопроводів; оформлення виконавчої документації; ввід ВОГ в комерційну експлуатацію (далі - комплекс робіт або роботи) (п.п.1.1, 1.2).
Вартість приладів обліку, матеріалів і комплектуючих складає: 35770,00 грнз ПДВ. Вартість робіт, зазначених в п.1.2 даного договору складає: 189500,00 грн з ПДВ. Загальна вартість цього договору складає: 225270,00 грн з ПДВ. Оплата вартості матеріалів здійснюється у розмірі 100%, робіт у розмірі 60%, відповідно до виставлених виконавцем рахунків. Остаточний розрахунок проводиться протягом 10 днів після виконання робіт та підписання акту виконаних робіт (далі - акту) (п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6 договору).
Відповідно до п.3.1 договору по закінченню виконання робіт виконавець надає замовнику акт.
Замовник зобов'язаний у порядку, а також у строк та в розмірі, які передбачені розділом 2 цього договору, сплатити виконавцю вартість робіт, а виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасне і безпечне виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п.п.4.1.1, 4.2.1 договору).
Пунктами 9.1, 9.2 договору визначено, що термін виконання робіт: 90 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Термін дії договору: початок - з дати підписання; закінчення - 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату за договором на загальну суму 50000,00 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 25.10.2019.
10.06.2021 позивачем направлено на адресу відповідача лист №62 від 10.06.2021 про повернення 50000,00 грн попередньої оплати внаслідок порушення виконавцем умов п.п.9.1, 9.2 договору.
Листом №15/06-1 від 15.06.2021 виконавець повідомив замовника про проведення внутрішнього розслідування стосовно витрачання коштів замовника працівниками виконавця.
17.06.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №68 від 17.06.2021, відповідно до якої замовник повідомив виконавця про закінчення строку виконання робіт за договором та строку дії самого договору та, як наслідок, вимагав повернути 50000,00 грн попередньої оплати.
Як стверджує позивач, внаслідок закінчення строку виконання робіт, а також строку дії договору, кошти, отримані виконавцем в якості попередньої оплати у розмірі 50000,00 грн є такими, що використовуються відповідачем безпідставно, а отже у Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" виник обов'язок повернути зазначені кошти на вимогу позивача.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами укладеного між сторонами правочину позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання виконати узгоджений комплекс робіт по реконструкції вузла обліку газу підприємства згідно технічних умов, виданих AT "Київоблгаз" та технічного завдання замовника протягом 90 робочих днів з моменту отримання авансового платежу.
Виконавець зобов'язався забезпечити своєчасне і безпечне виконання робіт у строки, встановлені цим договором.
Як слідує з матеріалів справи, згідно умов договору, позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату у розмірі 50000,00 грн.
Однак матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виконання робіт за договором у строк, встановлений у цьому правочині, як на суму, яка сплачена позивачем в якості попередньої оплати, так і взагалі на будь-яку суму.
У зв'язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлений договором строк, 17.06.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №68 від 17.06.2021, відповідно до якої замовник повідомив виконавця про закінчення строку виконання робіт за укладеним між сторонами договором та, як наслідок, вимагав повернути 50000,00 грн попередньої оплати.
Як вже вказувалось судом, пунктами 9.1, 9.2 договору визначено, що термін виконання робіт складає 90 робочих днів з моменту отримання авансового платежу, а термін дії договору складає з дати підписання по 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Отже за висновками суду, позивачем було реалізовано своє право на відмову від договору підряду, що передбачено положеннями ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правовідносини між сторонами за договором є такими, що припинились внаслідок його розірвання шляхом відмови позивача від договору 17.06.2021.
За змістом положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 50000,00 грн, а укладений між сторонами правочин є розірваним внаслідок реалізації позивачем свого права на відмову від договору в односторонньому порядку у зв'язку з порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним правочином, підстава для отримання грошових коштів, які були оплачені позивачем в якості попередньої оплати, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача 50000,00 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 23.09.2021 суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №68 від 17.06.2021, відповідно до якої замовник повідомив виконавця про закінчення строку виконання робіт за укладеним між сторонами договором та, як наслідок, вимагав повернути 50000,00 грн попередньої оплати.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За висновками суду відповідач повинен був повернути кошти позивачу у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 24.06.2021 включно.
Як встановлено судом, відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поверненню суми попередньої оплати не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З аналізу наведених вище норм чинного законодавства України випливає, що положеннями ст.625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов'язку з повернення суми попередньої оплати у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем претензії про повернення коштів, тобто у строк до 24.06.2020, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими за період, який визначений судом з 25.06.2021 по 23.09.2021, в вимоги про стягнення інфляційних втрат за період липень-вересень 2021 року, внаслідок чого, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 373,97 грн та інфляційні втрати на суму 549,30 грн.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача у позовній заяві на положення ст.693 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини, що виникли з договору поставки, оскільки правовідносини сторін, які виникли з договору підряду регулюються відповідними нормами чинного законодавства України наведеними вище.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" підлягають задоволенню частково.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сервісна компанія "Укргаз - сервіс" (03028, місто Київ, вул. Академіка Писаржевського, будинок 8, ідентифікаційний код 24594406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом - сервіс" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 67-Б, ідентифікаційний код 33934588) попередню оплату на суму 50000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 373 (триста сімдесят три) грн 97 коп, інфляційні втрати на суму 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 1986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) грн 87 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені ст.ст.254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 16.12.2021.
Суддя М.Є.Літвінова