номер провадження справи 24/73/21
12.11.2021 Справа № 908/1166/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1166/21
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” (вул. Генерала Ватутіна, буд. 14, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код 43015083)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)
про стягнення суми
за зустрічним позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” (вул. Генерала Ватутіна, буд. 14, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код 43015083)
про стягнення штрафних санкцій в сумі 85160,52 грн.
За участю представників:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): не прибув
від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Левченко О.О., адвокат, довіреність № 2792 від 02.09.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення основного боргу в сумі 626238,00 грн., інфляційних витрат в сумі 10642,65 грн. та трьох процентів річних у сумі 2178,98 грн. за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020.
Також позивач просить суд, відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення про стягнення боргу здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму основного боргу 626238,00 грн. до моменту остаточного виконання рішення суду за наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де С- сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1166/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/73/21. Судове засідання призначено на 26.05.2021.
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено розгляд справи на 05.07.2021.
31.05.2021 ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою від 26.05.2021 № 28-22/12678 (вх. № 1674/08-07/21 від 31.05.2021) до ТОВ “Атомтеплоенерго” про стягнення пені в сумі 41323,86 грн. та штрафу в сумі 43836,66 грн. за порушення строків поставки за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 31.05.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 07.06.2021 вирішено розглядати справу № 908/1166/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; прийнято зустрічний позов до розгляду; об'єднані первісний позов разом із зустрічним позовом в одне провадження в рамках справи № 908/1166/21. Призначено зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 05.07.2021.
01.06.2021 на адресу суду від ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” надійшов відзив на позовну заяву № 28-23/12781 від 27.05.2021, в якому зазначає, що в порушення умов договору, позивачем не здійснено поставку товару у визначений строк. Товар поставлено з порушенням строку. Крім того, відповідно до п. 3.2 договору, умовою (підставою) для здійснення оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ є надходження на адресу ВП ЗАЕС електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках і порядку. Проте, на електронну адресу ВП ЗАЕС податкові накладні №2 від 04.11.2020 та №3 від 10.11.2020, складені в електронній формі, та зареєстровані в ЄРПН, не надходили. В договорі сторонами строк виконання ВП ЗАЕС зобов'язання щодо здійснення оплати частини вартості товару розмірі суми ПДВ не встановлений. Вимога щодо сплати частини вартості товару, поставленої за договором у розмірі суми ПДВ до ВП ЗАЕС не надходила. Також відповідач вважає, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні витрати за березень 2021 року за в/н №33 від 04.11.2020, оскільки березень є місяцем, у якому платіж мав бути здійснений; а також за лютий 2021 року за в/н №35 від 10.11.2020 (лютий 2021 року не є місяцем, в якому прострочено виконання грошового зобов'язання).
Підготовче судове засідання перенесено на 26.07.2021 та на 04.08.2021, про що судом винесено відповідні ухвали.
20.07.2021 на адресу суду від ТОВ «Атомтеплоенерго» надійшла заява від 16.07.2021 № 158 про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляції та 3 % річних на суму 18515,87 грн. До вказаної заяви додані докази доплати судового збору в сумі 277,74 грн. та надсилання примірника заяви на адресу відповідача.
Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить приписам норм Господарського процесуального кодексу України. Судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.
23.07.2021 ТОВ «Атомтеплоенерго» подано суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% за зустрічною позовною заявою. У клопотанні ТОВ «Атомтеплоенерго» визнає факт прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару. Але зазначає, що порушення строків поставки товару сталося не з його вини, а через введення карантину як на всій території Україні так й на території місцезнаходження контрагента виробника товару - компанії «WАТRЕХ» (постанова Уряду Чеської Республіки № 782 від 03.08.2020 про введення надзвичайного стану) не зміг вчасно виконати замовлення та виготовити товар, що є предметом договору № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020. Листом № 362 від 10.08.2021 ТОВ «Атомтеплоенерго» зверталося до відповідача про продовження строків поставки, яке залишено без відповіді. Листом № 486 від 08.12.2021 на адресу відповідача було надіслано докази відсутності вини товариства у затримані поставки товару.
04.08.2021 ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” надані суду додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначає, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні витрати за березень 2021 року за в/н №33 від 04.11.2020 та в/н №35 від 10.11.2020 та невірно визначено період прострочення з 04.03.2021 до 12.07.2021 та нарахована 3% річних. Також вважає, що позивач неправильно визначив строки виконання зобов'язання з оплати товару, встановлені договором, та при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних витрат здійснював нарахування на суму вартості товару з урахуванням ПДВ.
Ухвалою суду від 04.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 30.08.2021.
Ухвалою від 30.08.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/1166/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2021.
Ухвалою суду від 06.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.10.2021, яке перенесено на 15.11.2021.
Ухвалою від 05.11.2021 судом, з власної ініціативи, виправлено описку в ухвалі від 27.10.2021, у зв'язку з чим судове засідання перенесено з 15.11.2021 на 12.11.2021.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 12.11.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 193, ст. 218, ч.ч. 1 та 2 ст. 222 , ч. ч. 1,2 ст. 265 Господарського кодексу України.
Відповідач за первісним позовом заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві.
Зустрічний позов обґрунтований порушенням строків поставки товару, встановлених договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020, ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечив.
В засіданні 12.11.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд
24.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” (Постачальник) та Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (Покупець) укладений договір поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469, за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар вказаний у таблиці пункту 1.1 Договору.
Строк поставки товару: липень-серпень 2020 року (п. 1.2.).
Згідно п. 3.1. договору вартість товару, що поставляється за даним договором 521865,00 грн., крім того ПДВ 20% 104373,00 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за даним договором складає 626238,00 грн.
Відповідно до п.3.2. договору розрахунок за товар, поставлений відповідно до п.1.1, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 120 календарних днів з дати поставки всього товару. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої а Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Поставка товару відбувається згідно з Правилами ІНКОТЕРМС - 2010 на умовах DDР - м. Енергодар. Вантажоодержувач - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», вул. Промислова 133 (склад № 4), Запорізька область (п. 4.1.).
У пункті 4.3. договору сторони обумовили, що товар, що поставляється, повинен супроводжуватись наступними документами: а) видатковою накладною (3 примірники), б) рахунком-фактурою, в) паспортом (етикеткою) підприємства-виробника на товар (для поз.1-10) г) настановою з експлуатації (для поз. 3); д) хроматограмою (для поз. 4).
Відповідно до п. 4.5. договору, Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та за реєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законо давством, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний до кументообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ (зазначена).
У випадку відсутності реєстрації в ЄРПН Постачальником електронної податкової накладної у встановлений Податковим кодексом України строк, Покупець має право в односторонньому по рядку зменшити вартість договору, передбачену п.п. 1.1 та розділом 3 цього договору на суму ПДВ від вартості продукції, за якою допущене таке невиконання.
Постачальник зобов'язаний вказувати в податковій накладній позначення одиниці вимірювання продукції, що постачається за договором, згідно з вимогами «Класифікатору системи позначень одиниць вимірювання та обліку», ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8».
Відповідно до п.6.1. договору приймання товару за якістю і кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Згідно п.10.1. договору всі спори, які можуть виникнути з даного договору або з приводу договору, сторони вирішують шляхом переговорів.
Відповідно до п.10.2. договору досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов'язковим.
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання (п. 12.1.).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 позивачем поставлений відповідачу обумовлений Договором товар, що підтверджується видатковими накладними: № 33 від 04.11.2020 на суму 418800,00 грн., в т.ч. 69800 грн ПДВ (Податкова накладна №2 від 04.11.2020); № 35 від 10.11.2020 на суму 207438,00 грн., в т.ч. 34578 грн ПДВ (Податкова накладна № 3 від 10.11.2020).
Видаткові накладні підписані уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця та скріплені печатками сторін.
Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін на цих видаткових накладних.
Таким чином, позивач (за первісним позовом) взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі.
Відповідач факт отримання від позивача товару за видатковими накладними № 33 від 14.11.2020, № 35 від 10.11.2020 по Договору поставки товару 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 на загальну суму 626238,00 грн не заперечив.
ТОВ «Атомтеплоенерго» у визначений законом строк оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні за здійсненими поставками.
Оплата товару за видатковими накладними у загальній сумі 626238,00 грн. Покупцем не здійснена.
Направлена на адресу Покупця з описом вкладення претензія № 51 від 23.03.2021 про оплату боргу залишена без реагування.
Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару стало підставою звернення позивача (за первісним позовом) до суду з вимогою про стягнення основного боргу в сумі 626238,00 грн., інфляційних витрат в сумі 24733,14 грн. та трьох процентів річних у сумі 6604,36 грн. за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у примусовому порядку.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Виходячи зі змісту Договору поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020, зокрема пункту 3.2 Договору, порядок розрахунків за Договором передбачає здійснення оплати протягом 120 календарних днів з дати поставки товару.
Отже, з моменту поставки Постачальником Покупцю обумовленого Договором товару за видатковою накладною № 33 від 04.11.2020 - кінцевим терміном сплати за поставлений товар є 04.03.2021; за видатковою накладною № 35 від 10.11.2020 - кінцевим терміном сплати є 10.03.2021.
Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати отриманого за Договором товару.
Як зазначалося раніше за текстом рішення, за загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).
За умовами п. 1.1 Договору Покупець зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем (за первісним позовом) оплата отриманого товару у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач (за первісним позовом) в порушення вимог ст. 692 ЦК України не виконав умови Договору поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 в частині оплати поставленого товару, своєчасно та в повному обсязі не сплатив кошти за отриманий товар, що призвело до невиконання грошового зобов'язання і виникнення боргу за поставлений товар в сумі 626238,00 грн.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На день розгляду спору відповідач (за первісним позовом) доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.
Доводи відповідача стосовно того, що частина вартості товару у розмірі ПДВ сплачується після надходження на адресу ВП ЗАЕС електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках і порядку, судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.
Сторонами визначено у п., п. 3.1, 3.2 розділу 3 “Умови і порядок оплати” Договору, що розрахунок за продукцію, здійснюється протягом 120 календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, при цьому загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає 626238,00 грн.
Таким чином, встановлений у п. 3.2 розділу 3 Договору строк оплати за товар (120 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ.
Зазначення у п. 3.2 розділі 3 Договору необхідності передачі постачальником покупцю податкової накладної та оплата ПДВ покупцем після надання такої податкової накладної у своїй взаємозалежності визначає, що податкова накладна має бути подана та зареєстрована у реєстрі постачальником, а оплата суми ПДВ здійснена покупцем на протязі визначеного сторонами строку (120 календарних днів з дати поставки).
Будь-яких доказів звернення до позивача з приводу непередання податкової накладної відповідач суду не подав.
Згідно ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни товару і не підлягає відокремленню.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем (за первісним позовом) порушено строки проведення оплати за поставлений товар.
Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як покупця від обов'язку здійснити оплату за поставлений товар. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт отримання товару відповідач не заперечив.
Стовно доводів відповідача щодо порушення позивачем умов Договору в частині строків поставки товару, що як наслідок, призвело до неможливості належного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за товар, оскільки обов'язок здійснити оплату за поставлений товар напряму залежить від того, чи виконує Постачальник умови Договору по поставці товару в строки, передбачені Договором, то ці заперечення відповідача суд оцінює критично, виходячи з наступного.
З досліджених судом письмових доказів у цій справі судом встановлено та не заперечується відповідачем, що поставлений позивачем товар за видатковими накладними по Договору поставки товару на загальну суму 626238,00 грн. відповідачем отриманий без заперечень і зауважень щодо цього товару.
Умовами Договору поставки товару передбачена відповідальність Постачальника за порушення строків поставки товару, зокрема п. 7.2 Договору.
Відповідач (за первісним позовом) звернення до суду із зустрічни позовом до ТОВ «Атомтеплоенерго» щодо притягнення його до відповідальності за порушення строків поставки товару шляхом стягнення пені в сумі 41323,86 грн. та штрафу в сумі 43836,66 грн. за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020.
Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач (за первісним позовом), уклавши Договір поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020 і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар. При цьому суд зауважує, що умовами Договору сторони узгодили відстрочку платежу протягом 120 календарних днів з моменту отримання товару.
Матеріали справи свідчать, що Покупцем оплата отриманого товару у передбачені строки у повному обсязі не здійснена.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що з огляду на приписи статті 617 та частини 1 статті 625 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений ним товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 626238,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання з оплати товару, поставленого за Договором поставки товару 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем (за первісним позовом) обґрунтовано.
Так, позивачем заявлена вимога про стягнення 6604,36 грн. 3 % річних, які розраховані наступним чином: по видатковій накладній № 33 від 04.11.2020 за період з 04.03.2021 по 12.07.2021 (за 131 день) в розмірі 4509,27 грн. та по видатковій накладній № 35 від 10.11.2020 за період з 12.03.2021 по 12.07.2021 (за 123 дня) в розмірі 2095,09 грн.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний не правильно по видатковій накладній № 33 від 04.11.2020, оскільки при розрахунку 3 % річних позивачем в період розрахунку включено граничний строк виконання зобов'язань (тобто кінцевий термін, коли відповідач мав виконати зобов'язання з оплати товару).
Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунку за товар, отриманий за видатковою накладною № 33 від 04.11.2020, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 4474,85 грн за період з 05.03.2021 по 12.07.2021 (за 130 днів).
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 6569,94 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 24733,14 грн. інфляційних втрат, які розраховані по видатковій накладній № 33 від 04.11.2020 за березень - червень 2021 року в розмірі 16545,70 грн та по видатковій накладній № 35 від 10.11.2020 за березень - червень 2021 року в розмірі 8187,44 грн.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі 24733,14 грн.
Надані відповідачем заперечення щодо порядку здійснення нарахування 3 % річних і інфляційних втрат судом відхиляються як необґрунтовані з огляду на відхилення судом доводів відповідача щодо визначення строку оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ.
Стосовно клопотання ТОВ «Атомтеплоенерго» про застосування при винесенні рішення у даній справи про стягнення з ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція”основного боргу в сумі 626238,00 грн положень ч. 10 ст. 238 ГПК України та здійснювати нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що застосування вищезазначених положень є правом суду.
Також, відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги встановлений судом факт безпідставного невиконання відповідачем (за первісним позовом) взятих на себе зобов'язань починаючи з березня 2021 року, суд задовольняє клопотання позивача та згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначає в резолютивній частині рішення про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” (ідентифікаційний код ВП 19355964); 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” суми основного боргу за період: з 13.07.2021 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач (за первісним позовом) надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача (за первісним позовом), наведені у відзиві на позовну заяву, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги ТОВ Атомтеплоенерго» обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення 626238,00 грн. основного боргу, 6569,94 грн. 3 % річних і 24733,14 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Посилаючись на пропуск строку поставки, ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою від 26.05.2021 № 28-22/12678 (вх. № 1674/08-07/21 від 31.05.2021) до ТОВ “Атомтеплоенерго” про стягнення пені в сумі 41323,86 грн. та штрафу в сумі 43836,66 грн. за порушення строків поставки за договором поставки товару № 261(1)20УК/53-121-01-20-09469 від 24.06.2020.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК).
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК).
Згідно з п.1.2 Договору строк поставки товару: липень - серпень 2020 року.
ТОВ «Атомтеплоенерго» зобов'язання з поставки товару виконано в повному обсязі, що підтверджено видатковими накладними: №33 від 04.11.2020 на суму 418800,00 грн, в т.ч. 69800,00 грн ПДВ та № 35 від 10.11.2020 на суму 207438,00 грн, в.т.ч. 34578,00 грн ПДВ..
Як зазначено сторонами та встановлено судом, ТОВ «Атомтеплоенерго» прострочило виконання зобов'язання з поставки товару на суму 626238,00 грн за період з 01.09.2020 по 03.11.2020 (64 дня) та на суму 207438,00 грн за період з 04.11.2020 по 09.11.2020 (6 днів).
Відповідно до п.7.1. договору, у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.7.2 Договору за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості товару, по якому допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% (семи) від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій не обмежується 6-ти місячним строком та здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язаня по день його фактичного виконання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
З матеріалів справи вбачається, що оплата за договором проводилася відповідачем несвоєчасно, тобто не у строки, встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
За приписами ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені, що підлягає стягненню за зустрічним позовом здійснено за весь період прострочення з 01.09.2020 по 09.11.2020 в сумі 41232,88 грн.
З урахуванням п. 7.2. договору ТОВ «Атомтеплоенерго» нараховано штраф за прострочення поставки товару більше 30 днів, у розмірі 7 % від вартості недопоставленого товару, що складає 43836,66 грн (7% від суми заборгованості 626238,00 грн).
Отже, загальна сума штрафних санкцій складає 85160,52 грн.
З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості поставленого товару, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов Договору, суд , перевіривши розрахунок неустойки (пені та штрафу) наявний у матеріалах справи, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення пені в сумі 41232,88 грн за та штрафу у сумі 41232,88 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Клопотання ТОВ «Атомтеплоенерго» про зменшення розміру неустойки суд залишає без задоволення з огляду на таке.
За частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання. Невиконання обов'язків через запровадження карантину не є підставою для звільнення від відповідальності. Сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, дані зобов'язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Таким чином, зустрічний позов судом задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом, з якого стягується 2270,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 43015083) -626238 (шістсот двадцять шість тисяч двісті тридцять вісім ) грн 00 коп. основного боргу, 6569 (шість тисяч п'ятсот шістдесят девять) грн 94 коп. 3 % річних, 24733 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять три) грн 14 коп. інфляційних втрат та 9863 (девять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 12 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3 % річних, до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” (ідентифікаційний код ВП 19355964); 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” суми основного боргу за період: з 13.07.2021 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атомтеплоенерго” (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 43015083) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) - 41323 (сорок одна тисяча триста двадцять три) грн 86 коп. пені, 43836 (сорок три тисячі вісімсот тридцять шість) грн 66 коп. штрафу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17.12.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян