Справа № 700/663/21
Провадження № 2/700/312/21
16 грудня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Лисянка справу №700/663/21 провадження № 2/700/312/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А H О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 01.12.2009 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Крім того, на підставі даного рішення із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2009 року до досягнення дитиною повноліття. На даний час донька є студенткою 2 курсу денної форми навчання факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції університету ДФС України за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, спеціальністю 262, Правоохоронна діяльність за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб. Дата закінчення навчання - 15.07.2023 року. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у розмір 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви 28.09.2021 року до завершення нею навчання, а саме 15.07.2023 року.
29.09.2021 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву, в якій крім вищевказаного зазначила, що відповідач ОСОБА_2 має постійне місце роботи, працюючи трактористом та водієм в МПП «Престиж» за місцем проживання в с. Рубаний Міст Звенигородського району Черкаської області, має у власності земельний пай, а тому, вважає, що він має можливість надавати матеріальну допомогу своїй доньці під час її навчання. Більше того, відповідач на утриманні інших дітей не має.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при подачі позовної заяви до суду вказала, що просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою в якій просив суд розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.206 цього ж Кодексу.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши та вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази у сукупності, вислухавши сторони, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 17.08.2002 року.
Від цього шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 26.06.2003 року.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області № 2-645 від 01.12.2009 року шлюб між сторонами було розірвано та з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя с.Рубаний Міст Лисянського району Черкаської області, працюючого в МП «Престиж» с. Рубаний Міст на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки Університету державної фіскальної служби України від 17.09.2021 року №10/02-509, ОСОБА_3 навчається на 2-му курсі (денна форма навчання) Факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету ДФС України (четвертий рівень акредитації) за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти спеціальністю 262 Правоохоронна діяльність за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб. Дата вступу: 15 вересня 2020 року. Дата закінчення 15.07.2023 року.
Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ч.1ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Статтею ст.141 СК України, встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Враховуючи те, що відповідач є працездатною особою та має фізичну можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої доньки під час навчання, суд вважає, що аліменти можуть бути стягнуті у розмірі вказаному позивачем у позовній заяві.
Позивачем доведено, що ОСОБА_3 є донькою відповідача, яка набула повноліття та не досягла віку 23 років, вона продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, в зв'язку з навчанням.
Таким чином суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання є обов'язком батьків, а відповідач добровільно щомісяця не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов про стягнення аліментів на час навчання підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Приймаючи до уваги викладене, виходячи з засад розумності та справедливості та враховуючи, що відповідач не надає позивачу щомісяця коштів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, при цьому матеріальне становище платника аліментів та його реальна спроможність сплачувати аліменти, його повна працездатність, дозволяють сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, до завершення нею навчання, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітньої доньки, що ґрунтується на засадах розумності і справедливості.
Стаття 191 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В порядку ч.1 ст.141 ЦПК України, стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі ст.ст. 16, 182, 184, 191, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 141,259, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, до закінчення нею навчання - 15.07.2023 року, але не довше ніж до досягнення 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах одного місяця.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В.Бесараб