Справа № 699/1168/21
Номер провадження № 2-о/699/42/21
13.12.2021 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь - Шевченківського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявник звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просив заборонити ОСОБА_2 :
- перебувати в місці спільного проживання з ним за адресою: АДРЕСА_1 ;
- наближатися менше 300 м. до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вести з ним телефонні переговори або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- особисто і через третіх осіб розшукувати його, якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним.
Встановити строк обмежувального припису шість місяців.
Також просив призначити ОСОБА_2 психіатричну експертизу.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є його сином. Їхні сім'ї проживають в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належить заявнику. ОСОБА_2 постійно вчиняє домашнє насильство. Зокрема, сином йому були заподіяні тілесні ушкодження, за фактом чого розглядалося кримінальне провадження №12019250190000235. Крім цього Городищенським районним судом було винесене рішення, згідно якого ОСОБА_2 виселели із вказаного житлового будинку. Проте ОСОБА_2 продовжує проживати за вказаною адресою та постійно вчиняє домашнє насильство.
Заявник вважає, що існує реальна загроза продовження домашнього насильства зі сторони сина, що стало підставою для подачі вказаної заяви до суду.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 з'явився, заяву підтримав, надав пояснення аналогічні її змісту. Додатково зазначив, що Городищенським районним судом було винесене рішення про виселення його сина ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1 . Виконавчий лист по даній справі він не отримував та не був пред'явлений до виконання.
В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 повторно не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс (а.с.21, 25), причини неявки не повідомив.
Разом з тим, відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення частково в силу наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .
Власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Із записів будинкової книги вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані та проживають заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_4 , їхній син ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_5 та їхня донька ОСОБА_6 (а.с.10-13).
17.12.2020 року Городищенським районним судом винесено заочне рішення, яке набрало законної сили 27.01.2021 року, згідно якого виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.7).
Заявник виконавчий лист у справі про виселення не отримував та не пред'являв до виконання, що останній пояснив у судовому засіданні.
Вище вказані обставини встановлені рішенням Городищенського районного суду від 17.12.2020 у справі №699/787/19, тому в силу приписів ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Згідно висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 10.05.2019 року №05-11-01/77 ОСОБА_1 отримав ушкодження у вигляді закритих переломів 5, 6 ребер справа, які утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), відповідають строку утворення вказаному обстежуваним, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричиняють тривалий розлад здоров'я. Вказані ушкодження були нанесені сином ОСОБА_2 (а.с.8).
За вказаним фактом розглядалося кримінальне провадження №12019250190000235, в межах якого Городищенським районним судом винесена ухвала про примирення та закриття провадження у справі.
ОСОБА_2 постійно вчиняє домашнє насильство. Тому заявник вважає, що існує реальна загроза продовження домашнього насильства зі сторони сина.
Багаторічні знущання, які чинить син дають обґрунтовані підстави для висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства, зокрема за місцем їх спільного проживання.
Заявник вважає заяву обґрунтованою, що дає підстави для висновку про необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст. 293 ЦПК).
Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Даний Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.
Пунктами 3, 6, 7, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
- обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Положеннями частин першої, другої статті 350-6 ЦПК України встановлено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Згідно із загальним принципом цивільного судочинства - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даному випадку, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чітко визначає, що обставинами на підставі яких може бути виданий обмежувальний припис є: ризики продовження скоєння домашнього насильства; ризики повторного вчинення домашнього насильства; ризики настання тяжких або особливо тяжких наслідків; ризики смерті постраждалої особи.
Дослідженням наданих заявником доказів встановлено, що доводи заявника у частині застосування відносно нього домашнього насильства, а саме діяння фізичного та психологічного насильства знайшли своє підтвердження (встановлено факт побиття заявника), викладені факти, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків щодо продовження фізичного та психологічного насильства, як форми домашнього насильства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису.
При встановленні заходів тимчасового обмеження суд приймає до уваги, що Городищенським районним судом винесено заочне рішення, яке набрало законної сили 27.01.2021 року, згідно якого виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 . До цього часу рішення суду не виконане, оскільки заявник виконавчий лист у справі не отримував та не пред'являв його до виконання.
Тому суд не вбачає підстав заборонити ОСОБА_2 :
- перебувати в місці спільного проживання з батьком за адресою: АДРЕСА_1 ;
- наближатися менше 300 м. до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати його, якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним.
Разом з тим, при винесенні рішення, суд враховує, що у судовому засіданні доведено факт вчинення ОСОБА_2 фізичного та психологічного впливу на заявника, тому суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення та забороняє ОСОБА_2 , вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
До того ж, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що строк дії обмежувального припису слід визначити максимальний - у шість місяців, що є достатнім для запобігання ризику продовження дій фізичного та психологічного насильства.
Щодо клопотання заявника про призначення ОСОБА_2 психіатричної експертизи, суд відмовляє через його необґрунтованість, обмежені строки розгляду даної категорії справи, передбачені ч.2 ст.350-5 ЦПК України, та неприйнятність для даної категорії справ.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави згідно ч.3 ст.350-5 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
Встановити строк обмежувального припису шість місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган сільської ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Свитка С.Л.