Справа № 699/539/21
Номер провадження № 2-о/699/29/21
14.12.2021 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Брус Т.М.,
представника УДМС в Черкаській області Дробота В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь - Шевченківського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: Управління державної міграційної служби України в Черкаській області про встановлення факту особи та факту постійного проживання на території України,
Заявник звернулася в суд із заявою, в якій просила встановити факт:
- що вона є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с.Гижи Ленського району Архангельської області Російської Федерації, фактично проживає за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 ,
що вона постійно проживала на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Свою заяву заявник мотивує тим, що 26 вересня 2008 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області їй було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта. 22.05.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська їй було видано картку фізичної особи - платника податків, згідно якої вона одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . В 2014 року в зв'язку із окупацією м. Луганська вона разом із сином ОСОБА_2 залишила своє постійне місце проживання в м. Луганську і переїхала на підконтрольну Україні територію. 27.02.2020 року заявниця зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 . В зв'язку із реєстрацією шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , про що вказано у свідоцтві про шлюб. В паспорті, виданому на ім'я ОСОБА_5 , в зв'язку з цим було проставлено штамп - «Паспорт підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища». Про обмін паспорта заявниця після реєстрації шлюбу звернулася за місцем свого проживання - до Корсунь-Шевченківського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області. В зв'язку з цим органами ДМС України було проведено перевірку, однак при цьому не вдалося встановити особу заявниці та відслідкувати її належність до громадянства України, так як всі документи, які б це могли підтвердити знаходяться на непідконтрольній Україні території та було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити. Зазначила, що осіб, які її знали було опитано в районному відділі ДМС.
В судовому засіданні представник заявниці адвокат Брус Т.М. підтримала заяву та просила її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві. Зазначила, що ідентифікація особи заявниці проводилася шляхом витребування документів.
Представник Управління державної міграційної служби України в Черкаській області Дробот В.О. проти задоволення заяви не заперечив. Пояснив, що ОСОБА_4 не пройшла процедуру ідентифікації особи. Жодна установа не підтвердила особу заявниці. Після цього була проведена процедура встановлення особи. З цією метою було опитано сусідів, але повної впевненості в особі не було, а тому заявниці було відмовлено у видачі паспорта.
Свідок ОСОБА_6 , який є чоловіком заявниці показав, що шлюб був зареєстрований в 2020 році. До реєстрації шлюбу у них народилася спільна дитина, матір'ю якої записана ОСОБА_5 , це дошлюбне прізвище заявниці. У заявниці є син від першого шлюбу, який на даний час проходить службу в Збройних силах України. Станом на 24.08.1991 року зі слів дружини вона проживала в м.Луганську, на території України. В м.Луганськ заявниця проживала до початку окупації в 2014 році, а потім переїхала в с.Набутів Корсунь-Шевченківського (Черкаського) району. Цього ж року заявниця отримала посвідку внутрішньо переміщеної особи. Заявниця зверталася до Корсунь-Шевченківського відділу УДМС, тому що у зв'язку із введенням карантинних обмежень особи мали право звертатися за власним вибором.
Свідок ОСОБА_7 показала, що фактично проживає в с.Сахнівка Черкаського району, а зареєстрована в АДРЕСА_3 . Заявниця є її подругою з 1991 року. Дошлюбним прізвищем заявниці було ОСОБА_8 . Станом на 24.08.1991року вона і заявниця проживала в м.Луганськ. Заявниця на той час навчалася в середній школі №51 і перейшла в 9 клас. Заявниця проживала в кварталі Косіора, в приватному будинку разом з дідусем і бабусею. На територію Корсунь-Шевченківського району саме вона запросила заявницю. Остання спочатку проживала з нею, а потім винайняла квартиру. Заявниця має двох дітей - ОСОБА_9 , який проходить службу в Збройних силах України та ОСОБА_10 , якому виповнилося п'ять років.
Свідок ОСОБА_11 показав, що заявниця тимчасово винаймає у нього житло з 2018 року. Із даних паспорта йому відомо, що прізвище заявниці записано ОСОБА_8 . У заявниці є син ОСОБА_10 та чоловік ОСОБА_12 . Старший син заявниці проходить службу в ООС. Шлюб заявниці з ОСОБА_3 був зареєстрований в Набутівській сільській раді. Після реєстрації шлюбу заявниці присвоєно прізвище ОСОБА_4 . У заявниці виникли проблеми з отриманням нового паспорта.
Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, представника заінтересованої особи, показання свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що заява підлягає до задоволення повністю.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 на території колишнього Радянського Союзу в селі Гижи Ленського району Архангельської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 02.06.1977 року Козьмінською с/Радою Ленського району Архангельської області, згідно якого її прізвище, ім'я, по батькові при народженні - ОСОБА_5 (а.с.15,16).
В 1978 році мати заявниці ОСОБА_13 разом із заявницею переїхали на постійне проживання в м. Луганськ Української РСР, де на той час проживала баба ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою - АДРЕСА_4 .
В місті Луганську заявниця проживала постійно з 1978 року до 2014 року, тобто до його окупації, навчалася у середній школі №51 м. Луганська з першого по дев'ятий клас, тобто з 1983 року по 1992 рік, де отримала неповну середню освіту, що підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту серії НОМЕР_4 , виданим 10.06.1992 року середньою школою №51 м. Луганська (а.с.17).
Навчаючись в середній школі №51 м. Луганська , за станом на 24 серпня 1991 року заявниця з матір'ю проживала за адресою - АДРЕСА_4 .
17.08.1994 року заявниці було видано тимчасовий (в зв'язку із відсутністю бланків) паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , що підтверджується штампом на свідоцтві про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_4 заявниця народила сина ОСОБА_2 (а.с.27), з яким проживала за адресою за адресою - АДРЕСА_2 .
26 вересня 2008 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області заявниці було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта (а.с.18).
22.05.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська заявниці було видано картку фізичної особи - платника податків, згідно якої вона одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується карткою фізичної особи - платника податків (а.с.19).
В 2014 року в зв'язку із окупацією м. Луганська заявниця разом із сином ОСОБА_2 залишила своє постійне місце проживання в м. Луганську і переїхала на підконтрольну Україні територію.
Спочатку з жовтня 2014 року до березня 2018 року вона проживала із сином ОСОБА_9 за адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 20.01.2015 року №921010882 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.20).
Заявниця створила сім'ю з ОСОБА_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина ОСОБА_15 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 11.08.2017 року Білокуракинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області. У свідоцтві про народження сина вказано, що його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є громадянами України (а.с.21).
Чоловік заявниці є учасником бойових дій на Сході України, там отримав поранення в 2020 році, на даний час він є інвалідом війни третьої групи, що підтверджується копіями посвідчень (а.с.24-25).
Син заявниці ОСОБА_2 є громадянином України, з 2018 року по даний час він служить в Збройних Силах України - приймає участь в бойових діях на Сході України, що підтверджується його паспортом, посвідченням учасника бойових дій та військовим квитком. У свідоцтві про народження сина ОСОБА_9 вказано, що його матір'ю є ОСОБА_5 , громадянка України (а.с.29-33).
В березні 2018 року заявниця, її чоловік ОСОБА_3 і син ОСОБА_15 , переїхали на постійне місце проживання в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.
27.02.2020 року заявниця зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 27.02.2020 року виконавчим комітетом Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. У вказаному свідоцтві про шлюб також вказано, що заявниця є громадянкою України (а.с.22).
В зв'язку із реєстрацією шлюбу заявниці було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , про що вказано у свідоцтві про шлюб. В паспорті, виданому на ім'я ОСОБА_5 , в зв'язку з цим було проставлено штамп - «Паспорт підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища».
Про обмін паспорта заявниця після реєстрації шлюбу звернулася за місцем свого проживання - до Корсунь-Шевченківського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області.
В зв'язку з цим органами ДМС України було проведено перевірку, однак при цьому не вдалося встановити особу заявниці та відслідкувати її належність до громадянства України, так як всі документи, які б це могли підтвердити знаходяться на непідконтрольній Україні території.
За таких обставин УДМС України в Черкаській області заявниці було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України, її паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 було вилучено державною міграційною службою, їй було видано довідку про це на ім'я ОСОБА_1 (а.с.11).
За таких обставин, щоб отримати паспорт громадянина України, заявниці необхідно пред'явити Державній міграційній службі України рішення суду про встановлення її особи та про встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
В постанові Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» вказано, що особа, яка втратила паспорт та не змогла надати Державній міграційній службі документи, що підтверджують її особу, має право встановити свою особу в судовому провадженні. Так, відповідно до п.35 вказаного Порядку №302 така особа для оформлення паспорта подає рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).
Підстави та порядок набуття громадянства України регулюються нормами Закону України «Про громадянство України».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.91 року.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.91 року.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.95 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Наведений у ст. 293 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що у порядку ч.2 ст. 256 (яка змінена на ст. 315 ЦПК), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом від 18 січня 2001 р. №2235-ІІІ «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1,2 ч.1 ст. 3 цього Закону. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення фактів постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.
Надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України», Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.
Згідно з підпунктом «а» пункту першого частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного Державного демографічного реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» визначено загальний порядок видачі та відновлення паспорта (далі - Порядок № 302).
В пунктах 38-40 Порядку № 302 передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
У виключних випадках за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи (пункт 43 Порядку № 302).
Зокрема, цим пунктом встановлено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства юстиції України, органів Державної фіскальної служби, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року по справі № 366/474/19 зазначено про можливість встановлення особи за рішенням суду в порядку окремого провадження.
Таким чином суд приходить до висновку, що факт підтверджено в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків, а тому даний факт підлягає встановленню.
Судові витрати по справі, суд залишає за заявницею відповідно до вимог ст.294 ч.7 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265, 293 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: Управління державної міграційної служби України в Черкаській області про встановлення факту особи та факту постійного проживання на території України - задовольнити повністю.
Встановити факт, що заявник є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою с. Гижи Ленського району Архангельської області Російської Федерації, фактично проживає за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гижи Ленського району Архангельської області Російської Федерації, фактично проживаюча за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 , постійно проживала на території України за станом на 24 серпня 1991 року
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 15.12.2021 року.
Суддя Свитка С.Л.