Справа № 567/1100/21
17 грудня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачки - адвоката Кітовського В.Л. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, -
встановив :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, та просила виділити їй у приватну власність частину житлового будинку та частину земельної ділянки згідно з висновком експерта №ЕЗ-09/21 за результатами проведеної судової оціночно-будівельної та будівельно-земельно-технічної експертизи від 16.04.2021 року, а також просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію вартості належної їй частки у житловому будинку у розмірі 24 750 грн.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 12.11.2021 р. вказаний позов задоволено в повному обсязі.
Виділено у натурі частку ОСОБА_1 з майна, що є у спільній частковій власності, виділивши у приватну власність для ОСОБА_1 частину І житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 252489356242, згідно з висновком експерта №ЕЗ-09/21 за результатами проведеної судової оціночно-будівельної та будівельно-земельно-технічної експертизи від 16 квітня 2021 року, а саме приміщення: 1-1 - коридор, площею 9,6 кв.м; 1-2 - коридор, площею 8,3 кв.м; 1-3 - житлова, площею 11,3 кв.м; 1-7 - санвузол, площею 6,6 кв.м; 1-8 - котельня, площею 5,4 кв.м, а також господарські будівлі і споруди : відкрита веранда (а1), погріб (Пг/А-1), 1/2 огорожі №1, ворота №2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості належної їй частки у житловому будинку у розмірі 24 750 гривень.
Виділено у натурі частку ОСОБА_1 з майна, що є у спільній частковій власності, виділивши у приватну власність для ОСОБА_1 частину І земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2139441056242, згідно з висновком експерта №ЕЗ-09/21 за результатами проведеної судової оціночно-будівельної та будівельно-земельно-технічної експертизи від 16 квітня 2021 року, а саме: частину досліджуваної земельної ділянки, яка має геометричні розміри по периметру в метрах: 20,77 - 45,46 - 6,14 - 13,84 - 8,10 - 11,37 - 10,96 - 2,00 - по будинку - 4,18 - 21,90 і площу 752,5 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату судового збору у розмірі 2000 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 9 000 грн.
Звертаючись до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 вказувала, що загальна сума судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 31 000 грн., в тому числі судовий збір - 2000 грн., витрати на проведення експертизи - 9000 грн., а також витрати, пов'язані з правовою допомогою - 20 000 грн., які вона просила стягнути з відповідача на свою користь.
12.11.2021 р. представник позивачки в судовому засіданні підтримав вказану у позовній заяві вимогу про відшкодування судових витрат та пояснив, що відповідні докази на підтвердження розміру судових витрат, зокрема, в частині витрат на професійну правничу допомогу будуть надані після ухвалення рішення суду.
Після ухвалення судового рішення представник позивачки - адвокат Кітовський В.Л. у встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України строк звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 18 000 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що витрати позивачки у зв'язку з розглядом справи, які пов'язані з правничою допомогою адвоката становлять 18 000 грн., на підтвердження чого надав копію договору про надання правничої допомоги від 31 березня 2021р., копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 31 березня 2021 р., копію акту передачі-приймання наданих послуг (правничої допомоги) від 15.11.2021р., копію рахунку на оплату №15/11 від 15.11.2021р.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час судового засідання були повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення до суду не надходило. В поданому до суду клопотанні відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, мотивуючи тим, що позивачкою та її представником не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу необхідних для надання правничої допомоги. Зазначає, що цивільна справа з точки зору предмета доказування не є складною та спірні правовідносини попередньо були предметом судового розгляду та грунтуються на обставинах, встановлених судом у інших спорах, вирішення яких мало місце раніше, з огляду на що, обставини даної справи повторному доказуванню не підлягали. Доказування нових обставин не було складним з точки зору обсягу доказування. Вказує, що правове обгрунтування позовних вимог також не є складним позаяк грунтується на вимогах цивільного законодавства, яке з 2010 року не зазнавало змін, та судова практика застосування законодавства щодо виділу в натурі частки з майна та розгляду таких спорів є усталеною, про що свідчать роз'яснення викладені у постанові Пленуму ВСУ № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», на які покликався суд при вирішенні спору по суті.
Вважає витрати часу адвоката на підготовку процесуальних документів для звернення до суду з вищевказаним позовом, а також в подальшому витрати часу на участь у судових засідання є завищеними та необгрунтованими.
Згідно з п.3 ч.1, ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуюються довіреністю або ордером.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.
Так, відповідно до ст.1 Закону № 5076 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4); інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6); представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9).
Згідно з положеннями ст.19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно із ст.30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно п.п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У ч.5 та ч.6 ст.137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст.137 ЦПК України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні на користь якої ухвалене рішення підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
В підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, представником позивачки - адвокатом Кітовським В.Л. надано до суду : 1) копію договору про надання правничої допомоги від 31.03.2021р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Віталія Кітовського», 2) копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 31.03.2021 року; 3) акт передачі-приймання на даних послуг (правничої допомоги) від 15.11.2021р. 4) рахунок на оплату № 15/11 від 15.11.2021 р. на суму 18000 грн.
Відповідно до зазначених документів вартість правничої допомоги (гонорар адвокатського бюро за надану правничу допомогу) становить 18 000 грн., яка підлягає сплаті ОСОБА_1 на підставі виставленого адвокатом рахунку :
1) за замовлення висновку експерта, передачу документів, необіхдіних для надання висновку (2,5 години);
2) за підготовку листа ОСОБА_2 щодо забезпечення огляду об'єктів експертизи експертом (0,5 години);
3) ознайомлення з висновком експерта (1 година);
4) підготовка та надіслання ОСОБА_2 пропозиції щодо добровільного поділу майна (1 година);
5) підготовка та подання позову про виділ у натурі частки у спільному майні (8 годин);
6) підготовка клопотання про зменшення судового збору (1 година);
7) підготовка та подання клопотання про проведення підготовчого засідання у справі у відсутності позивача та її представника (0,5 години);
8) участь у судових засіданнях Острозького районного суду у справі (4,5 години).
Тобто, загальний обсяг часу, визначений адвокатом як час, який він витратив на надання правничої допомоги для ОСОБА_1 , становить 19 годин.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивачки - адвокат Кітовський В.Л. двічі приймав участь у судових засіданнях - 30.09.2021 р. (підготовче засідання тривалістю 3 хв.) та 12.11.2021 року (судове засідання тривалістю 1 год. 06 хв.), тобто загальний час участі представника позивачки у судових засіданнях становить дещо більше 1 години.
Відповідно до п.3.2 договору про надання правничої допомоги від 31.03.2021р. розрахунок за надання правничої допомоги здійснюється в безготівкому порядку шляхом сплати коштів на рахунок адвокатського бюро не пізніше 30 днів з дня підписання акта передачі-приймання наданих послуг.
15.11.2021 р. сторонами було підписано акт передачі-приймання наданих послуг (правничої допомоги), відповідно до якого адвокатське бюро надало, а ОСОБА_1 отримала правничу допомогу.
Таким чином, у ОСОБА_1 виникло зобов'язання по оплаті витрат за отриману правничу допомогу.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення позивачкою платежів на користь свого адвоката за надання ним правової допомоги у вищевказаному розмірі.
Разом з тим, суд приймає до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ч.3 ст.141 ЦПК України відповідно до яких передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат : 1) їх дійсність 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд погоджується з доводами відповідача, наведеними останнім на обгрунтування зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Так, розглянута цивільна справа з точки зору предмета доказування не є складною та спірні правовідносини попередньо були предметом судового розгляду та грунтуються на обставинах, встановлених Острозьким районним судом Рівненської області у цивільній справі № 567/638/17 про розірвання шлюбу між сторонами та у цивільній справі №567/439/19 про поділ майна подружя, з огляду на що, обставини даної справи повторному доказуванню не підлягали. Новими обставинами з точки зору доказування було лише встановлення факту державної реєстрації права спільної часткової власності за позивачкою, встановлення факту наявності технічної можливості поділу майна та наявність варіантів поділу будинку та земельної ділянки, та встановлення факту пропозиції для відповідача здійснити поділ майна в досудовому порядку.
На переконання суду, правове обгрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог не є складним, оскільки грунтується на вимогах цивільного законодавства, яке під час існування спірних правовідносин було стабільним та не змінювалося, а судова практика застосування законодавства щодо виділу в натурі частки з майна та розгляду таких спорів була та залишається усталеною.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що кількість часу витраченого представником позивачки на участь у судових засіданнях є значно меншою, аніж вона вказана у вищевказаному акті передачі-приймання наданих послуг від 15.11.2021 р. та становить дещо більше 1 години, та з урахуванням незначної складності справи, що вирішувалась судом, а відтак суд приходить до переконання про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у меншому розмірі.
Таким чином, з урахуванням задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 137, 270 ЦПК України, -
ухвалив :
Заяву представника позивачки - адвоката Кітовського В.Л. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.