Справа № 567/1475/21
14 грудня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
при секретарі - Самолюк А.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що з 08.06.2012 перебуває з відповідачем в шлюбі, який було зареєстровано виконавчим комітетом Хорівської сільської ради. В шлюбі в них народилися діти: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та перебувають на її повному матеріальному утриманні.
Зазначила, що відповідач за віком та станом здоров'я є працездатним, однак матеріальну допомогу на утримання дітей не надає.
Також вказує, що відповідач ухиляється від участі в утриманні дітей, хоча має всі можливості брати достатню, належну та регулярну участь в їх матеріальному утриманні, у зв'язку з чим поставив дітей та її в скрутне матеріальне становище.
Вказує, що не має можливості самостійно надати дітям належне утримання, достатнє для їх віку, оскільки вона не працює та її доходу недостатньо для забезпечення дітей.
Посилаючись на те, що відповідач, будучи працездатним, свідомо ухиляється від належного утримання дітей, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньок в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, визначено учасникам справи строки для подання відповідних заяв по суті спору, роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи не подавали.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Пояснила, що перебувала в шлюбі з відповідачем і від спільного подружнього життя в них народились діти - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та перебувають на її повному матеріальному утриманні, при цьому відповідач матеріальної допомоги на утримання спільних дітей не надає, у зв'язку з чим поставив дітей та позивача в скрутне матеріальне становище.
Вказує, що на даний час не працює, не перебуває на обліку в державній службі зайнятості та будь-яких видів державних соціальних допомог не одержує та самостійно не має можливості надати для дітей належне утримання, достатнє для їх віку, а відповідач добровільно не бажає брати участі в утриманні їх спільних дітей. Зазначила, що постійних джерел доходу не має, власного нерухомого майна, грошових заощаджень теж не має.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від належного утримання дітей, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що згідний сплачувати аліменти на утримання дітей, однак в меншому розмірі ніж 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказав, що не працює та не має змоги платити аліменти у визначеному позивачем розмірі. Також зазначив, що після припинення спального проживання з позивачем він час від часу продовжував брати матеріальному участь в утриманні їх спільних дітей.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.10.2015, встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.08.2013, встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 встановлено, що сторони у справі перебувають в шлюбі, який було зареєстровано 08.06.2012 виконавчим комітетом Хорівської сільської ради. (а.с.7)
Згідно з довідкою №2530 від 27.10.2021 встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_1 входять діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.8)
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 не працевлаштована (а.с.9-11)
Отже, в судовому засіданні встановлено, що на даний час позивач та відповідач разом не проживають, їх діти проживають з позивачем та знаходяться на утриманні матері.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що будучи батьком дітей, ОСОБА_2 своїх доньок належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він належним чином займається утриманням своїх дітей не надав.
Таким чином, загальний розмір утримання дітей від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в їх утриманні.
Оскільки відповідач, будучи батьком дітей, на даний час своїх доньок належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, то з нього на користь позивача необхідно стягнути аліменти.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Отже, мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 років становить з 1 грудня - 1309 грн.
Вирішуючи спір, судом також взято до уваги принцип рівності обов'язку батьків в утриманні дітей.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання дітей в розмірі 1800 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати дітей та згідний сплачувати аліменти.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дітей та сторін, а також відсутність у сторін інших утриманців.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що на утриманні відповідача перебувають інші особи та відповідачем таких доказів не надано.
Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання дітей, суд також бере до уваги, що платник аліментів є працездатним, має добрий стан здоров'я, інших утриманців не має, оскільки протилежних доказів суду не надано, може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей та вважає, що їх необхідно стягувати в розмірі 1800 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, суд виходить і з того, що в судовому засіданні не встановлено наявність у відповідача заробітку та можливості сплачувати аліменти в зазначеному позивачем розмірі.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 15.11.2021, а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Також, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 -215 ЦПК України,
позов ОСОБА_1 (зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1800 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.12.2021.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.