Справа 556/2483/21
Номер провадження 1-кп/556/259/2021
про призначення справи до судового розгляду
та зміна запобіжного заходу з тримання під вартою та домашній арешт
17.12.2021 року.
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в смт Володимирець матеріали кримінального провадження №12021181050000185 від 20.09.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
В провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області знаходяться матеріали кримінального провадження №12021181050000185 від 20.09.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 13.12.2021 призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Володимирецькому районному суду Рівненської області. Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Окрім того, 13.12.2021 року від прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» надійшов цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування коштів на станціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Згідно п.12 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор здійснюючи нагляд за додержанням законів уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом.
Форма та зміст позовної заяви, що подана прокурором, відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства і її слід прийняти для розгляду в межах даного кримінального провадження.
З урахуванням вимог ст.ст.61,62 КПК України, у зв'язку з пред'явленням у даному кримінальному провадженні цивільного позову, обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати цивільним відповідачем, а прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» - потерпілим.
Також в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують зберігатися ризики, передбачені ст.177 КПК України, в тому числі:
- ризик переховуватися від суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що вказує на суспільну небезпечність даної категорії кримінального правопорушення та дає підстави вважати, що він, з метою уникнення передбаченого йому покарання може ухилятися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 не працює, не навчається, що вказує на високу ймовірність того, що у разі не продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він не залишиться далі проживати за місцем своєї реєстрації або фактичного проживання та буде переховуватися від суду. Окрім того ОСОБА_4 народився в с. Сошно, Пінського району Брестської області, Республіка Білорусь та має закордонний паспорт, що може вказувати на родинні зв'язки за кордоном та можливість переховуватися від суду з метою ухилення від відповідальності.
- ризик вчинення інших злочинів, який підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_4 не працює, не навчається.
- ризик незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні. Цей ризик є реальний, оскільки свідки, потерпілий у вказаному кримінальному провадженні, які є односельчанами та знайомими ОСОБА_4 та покази яких мають важливе значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення не допитані в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник заперечили щодо задоволення заявленого клопотання, просять змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, мотивуючи його тим, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам. Вище вказані стороною обвинувачення ризики, недостатньо обґрунтовані, крім того, ОСОБА_4 вину визнав, сприяв слідству, позитивно характеризується, одружений, на утриманні малолітня дитина, син хворіє, частково відшкодував потерпілому шкоду (20 тисяч гривень)
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України.
Згідно ст.. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.
У справі «Роман Мірошниченко проти України», заява №34211/04, від 19 лютого 2009 року Європейський Суд з прав людини прийшов до наступного висновку: «…той факт, що заявник підозрюється у скоєнні серійного злочину, можливо, спочатку виправдовував його утримання під вартою. Однак після спливу певного часу судова влада була зобов'язана привести інші вагомі підстави для подальшого утримання під вартою, що не було зроблено в даному випадку; крім того, на жодній зі стадій національні суди не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів, і, спираючись головним чином на тяжкість обвинувачення, органи влади продовжували тримання заявника під вартою на підставах, які не можуть вважатися «відповідними і достатніми»…»
Аналогічні висновки ЄСПЛ зробив і у справі «Доронін проти України» заява №16505/02 від 19 лютого 2009 року: «згідно з пункту 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. до того ж, такі підстави мають бути чітко вказані національними судами».
Крім того, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення по справі "Ничепорук та Йонкало проти України" від 21 липня 2011 року, (заява №42310/04), яким встановлено, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
У справі "Коваль та інші проти України" (заява №22429/05 від 15.11.2012 року) Єропейський суд з прав людини також зазначив, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, рішення "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» від 20.06.2012 р. наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Рішенням у справі «Белевицький проти Росії» від 1 березня 2007 року обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтуваності до конкретної особи ЄСПЛ визнав порушенням п.4 ст.5 Конвенції.
Захисник обвинуваченого, звертаючись з клопотанням про зміну запобіжного заходу належним чином обґрунтував зміну обстановки та зникнення ряду ризиків, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні захисником надані достатні докази того, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, одружений, має малолітнього сина, 2021 року народження, який хворіє. ОСОБА_4 частково відшкодував потерпілому шкоду, вину визнає, сприяв слідству. Дані обставини вказують на стійкі соціальні зв'язки обвинуваченого.
В той же час, будь-яких належних та допустимих доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 в подальшому може вчинити новий злочин, переховуватись від органів досудового розслідування та суду або незаконно впливати на потерпілого, свідків в кримінальному провадженні немає, а тому відсутні правові підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що підстави у застосуванні до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у даний час відпали, і його процесуальна поведінка може бути забезпечена внаслідок обрання такого запобіжного заходу як домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченому, залишати житло цілодобово або у певний період доби.
А тому суд рахує, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу є мотивоване і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 315 КПК України, суд-,
Призначити кримінальне провадження №12021181050000185 від 20.09.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володимирецького районного суду (смт. Володимирець вул. Вишнева, 11) на 21 січня 2022 року о 11 год. 00 хв.
Прийняти цивільний позов прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» до ОСОБА_4 про відшкодування коштів на станціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення до розгляду в кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Визнати обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні - цивільним відповідачем, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» - цивільним позивачем.
Цивільному відповідачу направити копію цивільного позову.
Змінити запобіжний захід, попередньо обраний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сошно, Пінського району, Брестської області, Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком 60 (шістдесят) днів.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів наступні обов'язки:
1) прибувати на виклики слідчого, прокурора та/або до суду;
2) не залишати місце проживання - за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3) утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим по кримінальному провадженню.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в будинок, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Крім того роз'яснити, що у випадку порушення умов домашнього арешту до обвинуваченого за клопотанням слідчого або прокурора може бути застосовано інший, більш суворий запобіжний захід.
Строк запобіжного заходу рахувати з 12 год. 00 хв. 17 грудня 2021 року. Ухвала діє до 12 год. 00 хв. 15 лютого 2022 року.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Доручити Володимирецькому районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області скласти та подати до суду досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сошно, Пінського району, Брестської області, Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 .
Строк підготовки досудової доповіді - до 21 січня 2022 року.
Ухвала в частині зміни запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя : ОСОБА_1