Справа № 548/2599/21
Провадження № 2/548/769/21
08.12.2021 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді- Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання Скрипніченко М.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про тлумачення заповіту,-
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначає, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 , копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00033160696 від 13.10.2021 року.
Згідно заповіту, посвідченого 01 лютого 2007 року секретарем виконавчого комітету Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Подорожняк Т.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 12, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель села Мусіївка Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , на випадок своєї смерті належний йому Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV- ПЛ № 034202, виданого Мусіївською сільською радою Хорольського району Полтавської області 29 травня 2002 року земельну частку (пай) розміром 3,75 га, що знаходиться на території Мусіївської сільської ради та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії По №249616 виданого Мусіївською сільською радою Хорольського району Полтавської області 03 грудня 2001 року, заповідав - гр. ОСОБА_1 , повністю.
ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавець ОСОБА_2 помер в місті Полтава, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_4 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 3,9083 гектарів, кадастровий номер:5324883200:00:010:0114, що розташована на території Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 523201.
18.11.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247ЦПК України.
Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З повідомлення відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 21.10.2021 року № 306/40-21 слідує, що гр. ОСОБА_2 , що проживав в с.Мусіївка Хорольського району Полтавської області проведено заміну Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV- ПЛ № 034202 площею 3,75 га на Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 523201 площею 3,9083 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мусіївської сільської ради.
Згідно із статтею 1235 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
З довідки відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради за Вих.№ 10125/03-18 від 20.10.2021 року слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживав і був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Мусіївка Хорольського району Полтавської області. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 з ним проживали і були зареєстровані: син- ОСОБА_3 , 1984 р.н. та інші.
З повідомлення завідувача Хорольської державної нотаріальної контори Решта С.М. від 26.10.2021 року за вих. № 1369/02-14 слідує, що 21.01. 2020 року вказаним нотаріусом, відкрита спадкова справа №14/2020 до майна ОСОБА_2 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим секретарем Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Подорожняк Т.Д. 01.02.2007 року за реєстровим номером №12, та заповітом, посвідченим секретарем Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Подорожняк Т.Д. 14.04.2019 року за реєстровим номером №16; заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим секретарем Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Подорожняк Т.Д. 14.04.2019 року за реєстровим номером №16. Інших заяв про прийняття спадщини від інших осіб у дану спадкову справу не подано. При вивченні наданого позивачем заповіту, посвідченого Подорожняк Т.Д., секретарем виконавчого комітету Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області 01.02.2007 року за реєстровим №12, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна ОСОБА_2 .
Щодо спадкування земельної ділянки площею 3, 9083 га з кадастровим номером :5324883200:00:010:0114, що розташована на території Мусіївської сільської Хорольського ( після зміни адміністративно-територіального устрою- Лубенського) району Полтавської області та належала ОСОБА_2 на підставі представленого Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 523201, виданого йому Хорольською райдержадміністрацією Полтавської області, Відділом Держкомзему у Хорольському районі 23.12.2009 року, державний нотаріус вказує, що у тексті заповіту, оригінал якого позивачем подано у спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_2 заповідає позивачу, ОСОБА_1 , повністю земельну ділянку, яка належала йому на підставі Державного акту ІV-ПЛ № 034202, виданого Мусіївською сільською радою Хорольського району Полтавської області 28.05.2002 року.
Для того, щоб нотаріус мав підстави для прийняття рішення про видачу мені свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3, 9083 га з кадастровим номер:5324883200:00:010:0114, розташовану на території Мусіївської сільської ради Хорольського ( після зміни адміністративно- територіального устрою- Лубенського) району Полтавської області, мені необхідно звернутися до суду і відповідно ст.1256 Цивільного процесуального кодексу України встановити факт, що має юридичне значення, а саме : здійснити тлумачення заповіту складеного ОСОБА_2 01.02.2007 року на мою користь, посвідченого 01.02.2007 року ОСОБА_4 , секретарем Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, за реєстровим №12.
Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тлумачення заповіту - це з'ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Отже, недійсний заповіт тлумаченню не підлягає.
Слід зауважити, що згідно п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус має перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.
Аналогічні правила містяться в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затв. наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.
Метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.
Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене лише після відкриття спадщини, тобто у зв'язку зі смертю заповідача або оголошення його померлим. Саме тому при тлумаченні заповіту не діє загальне правило про тлумачення правочину його стороною, закріплене в ст. 213 ЦК України, а діє спеціальне правило, закріплене в ст. 1256 ЦК України, згідно з яким тлумачення заповіту здійснюється спадкоємцями, а в разі спору між ними - судом.
Перелік осіб, які здійснюють тлумачення заповіту, має вичерпний характер.
Методичні рекомендації Міністерства юстиції України щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 року зазначають про можливість укладення між спадкоємцями в разі відсутності спору договору про тлумачення заповіту. Даний договір може містити положення щодо уточнення, конкретизації волі спадкодавця, або з'ясування змісту окремих розпоряджень заповіту.
Шляхом застосування механізму тлумачення заповіту усуваються певні недоліки його змісту, у зв'язку з якими нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Тлумачення заповіту не може бути спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних і обов'язків спадкоємців, оскільки вони встановленні заповітом, як одностороннім правочином.
Витлумачений спадкоємцями заповіт є обов'язковим не тільки для них, а й для суду, відказоодержувачів, виконавця заповіту та кредиторів спадкодавця.
Тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов:
-зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача;
- наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.
Об'єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.
Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача, тобто ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину.
Рішення суду, що набрало законної сили, щодо тлумачення заповіту є обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на підставі ст. 18 ЦПК України.
З урахуванням того, що спадковцем ОСОБА_2 за життя було проведено лише заміну Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV- ПЛ № 034202 площею 3,75 га на Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 523201 з уточненою площею 3,9083 га, що доводиться повідомленням відділу №2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 21.10.2021 року № 306/40-21, його воля як заповідача після його смерті щодо вказаної земельної ділянки не змінилася щодо її спадкування ОСОБА_1 його дочкою, за заповітом.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 1217, 1261, 1270,1272,1277 , ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( адреса знаходження : вул.. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області,ЄДРПОУ: 22528612) про тлумачення заповіту,-задовольнити повністю.
Розтлумачити, що згідно заповіту, посвідченого 07 лютого 2007 року секретарем виконавчого комітету Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області Подорожняк Т.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 12, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель села Мусіївка Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , на випадок своєї смерті земельну ділянку площею - 3,9083 гектарів, кадастровий номер: 5324883200:00:010:0114, що розташована на території Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення-ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ № 523201, заповідав ОСОБА_1 , повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 08.12.2021 року.
Суддя : О.В. Коновод