Справа № 545/2546/21
Провадження № 2/545/1165/21
"14" грудня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Потетій А.Г.,
за участю секретаря: Данко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», про захист прав споживача фінансових послуг, визнання транзакцій (операцій) недійсними, відновлення становище, яке існувало до порушення та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, -
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про захист прав споживачів банківських послуг, визнання транзакцій (операцій) недійсними, відновлення становище, яке існувало до порушення та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами посилаючись на те, що 26 березня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал банк» було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви. Фінансовий (контактний) номер закріплений за нею - НОМЕР_1 .
На виконання Анкети-заявки, на її ім'я було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, видано кредитну картку АТ «Універсал Банк» (Монобанк) № НОМЕР_3 .
За весь період користування послугами АТ «Універсал Банк» позивачка не змінювала свої особисті дані, в тому числі фінансовий номер та електронну адресу і жодного разу не порушувала договірні зобов'язання.
Однак, 20 квітня 2021 року перебуваючи на робочому місці в колі колег за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, 52 ТОВ «Термастіл Профіль», вона помітила, що на моєму мобільному номері НОМЕР_1 , який встановлено на смартфон Samsung Galaxy A71 (Samsung SM-A715F) IMEI 1: НОМЕР_4 , близько 12.00 год. зник зв'язок, а о 15:21 год., на резервну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 їй надійшло повідомлення про сторонній вхід на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 та заміну пароля, яких вона не здійснювала.
Також, позивачка виявила смс-повідомлення про те, що її номер телефону НОМЕР_1 заблоковано у зв'язку із замовленням послуги заміни SIM-карти. Дану послугу вона не замовляла, тому одразу о 15.24 год. зателефонувала оператору ПрАТ «ВФ Україна» за номером НОМЕР_5 зі свого іншого номеру НОМЕР_6 (зі смартфону Samsung Galaxy A71 (Samsung SM-A715F) IMEI 2: НОМЕР_7 ) для з'ясування зазначених обставин. Оператор Водафон повідомила, що дійсно за її номером НОМЕР_1 замовлено послугу віддаленої заміни сім-карти, та попередила про можливість шахрайських дій.
Для запобігання вчиненню шахрайських дій, після розмови з оператором Водафон, позивачка спробувала увійти в додаток «Монобанк» зі свого пристрою Samsung SM-A715F, з метою блокування карткового рахунку. Однак увійти в додаток не вдалося, оскільки останній вимагав пройти авторизацію з підтвердженням входу за мобільним номером НОМЕР_1 , який на той час було заблоковано.
Негайно (о 15.33), позивачка зателефонувала з тел. номер НОМЕР_6 , на гарячу лінію АТ «Універсал Банк» (Монобанк) за номером НОМЕР_8 з метою блокування кредитної картки. Проте, від оператора «Монобанк» вона дізналася, що в період часу з 15.23 годин до 15.24 год. з її кредитної карти АТ «Універсал Банк» (Монобанк) № НОМЕР_3 вже відбулося списання кредитних коштів двома платежами на суму 15600,00 грн. та 2080,00 грн. на невідомий їй картковий рахунок сторонніх осіб банку «ПУМБ» ( НОМЕР_9 ), також повідомлено, що в налаштуваннях профілю додатку «Монобанк» було здійснено заміну вказаного мною фінансового номеру телефона на невідомий мені тел. НОМЕР_10 , а як виявилося пізніше і електронної адреси на ІНФОРМАЦІЯ_3
Оператор «Монобанк» повідомила, що всі дії по переведенню коштів та вхід в додаток було здійснено з пристрою Elephone U3H, хоча її мобільним пристроєм був і є Samsung Galaxy A71 (Samsung SM-A715F) , IMEI 1: НОМЕР_4 та IMEI 2: НОМЕР_7 , яким вона користуюся з 07.10.2021 року по сьогодні.
Пояснивши ситуацію, оператору «Монобанк» та зазначивши, що вказаних платежів не здійснювала, позивачка попросила заблокувати кредитну карту та повернути не санкціоновано списані кошти. Однак, оператор «Монобанк» вказала на відсутність можливості повернення коштів та порекомендувала звернутися до поліції.
Крім того, невідомі особи знову намагалися змінити її особисті дані (фінансовий номер телефону) в налаштуваннях профілю мобільного додатку «Монобанк», навіть, під час моєї розмови з оператором банку, про що їй повідомила остання. Після розмови оператор банку здійснила блокування мобільного додатку «Монобанк» в цілому.
Оскільки всі ці дії по перерахуванню коштів позивачка не здійснювала, про всі зазначені факти нею, цього ж дня (20.04.2021 року), було повідомлено поліцію, внаслідок чого відкрито кримінальні провадження №12021175430000348 та №12021175430000375 за ознаками ч.1 ст.185 та ч.1 ст.190 КК України. Витяг з ЄРДР одразу направлено до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Позивачку визнано потерпілою. Наразі триває досудове розслідування.
Таким чином, в результаті вчинення 20.04.2021 року невідомою особою платежів на суму в розмірі 17680,00 грн. та з урахуванням платежів, які здійснювались попередньо мною, за картковим рахунком № НОМЕР_3 утворилася заборгованість 19 538,60 грн.
Кредитні кошти, які використовувалися позивачкою, внесені на картковий рахунок № НОМЕР_3 за допомогою терміналу IBOX 15 травня 2021 року в загальній сумі 1900,00 грн.
Інформація про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 повністю відображена у довідці «Монобанку» від 20.07.2021 року за період з 01.03.2020 року по 20.07.2021 року.
З метою з'ясування обставин блокування та віддаленої заміни сім-карти 20.04.2021 року, листами від 05.05.2021 року, а потім листом від 23.07.2021 року позивачка звернулася до ПрАТ «ВФ Україна» з проханням надати інформацію за її номером НОМЕР_1 з переліком питань.
У відповідь на її запити, листом від 14.05.2021 року № СС 891.14.05 ПрАТ «ВФ Україна» повідомило лише, що 20.04 о 15.11 за номером НОМЕР_1 здійснена заміна SIM-карти в результаті подання телефонної заявки через ЦДОА (без відвідування магазину), далі 20.04. о 20.36 виконана повторна заміна SIM-карти. Також, ПрАТ «ВФ Україна» зазначило, що абонентський номер до 21.04.2021 року обслуговувався знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв'язку, тому надати мені більш детальні дані не мають можливості. На інші питання ПрАТ «ВФ Україна» відповіді не надало, але зазначили про готовність надати наявні дані у відповідь на звернення правоохоронних та судових органів.
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з метою досудового вирішення спору поясненнями та запитами, заявами про відновлення балансу по рахунку.
Так, в чаті з АТ «Універсал банк» в мобільному додатку «Viber» 20.04.2021 року позивачка звернулася до відповідача з повідомленням, що жодних підтверджень на проведення транзакції двома платежами на суму 15600,00 грн. та 2080,00 грн. на невідомий їй картковий рахунок сторонніх осіб банку «ПУМБ» ( НОМЕР_9 ) не надавала, знову просила заблокувати суми коштів перераховані з її карткового рахунку.
Однак, 21.04.2021 року відповідач в чаті мобільного додатку «Viber» 20.04.2021 року надіслав повідомлення звинувативши її у передачі даних по картці третім особам, (при цьому не надавши жодних підтверджень дій чи бездіяльності які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду), або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою), внаслідок чого у них відсутня можливість здійснити оскарження переказу.
Також, відповідач рекомендував звернутися до поліції по їхньому шаблону тіла заяви, із зазначенням всієї максимально корисної, для правоохоронних органів інформацією (як зазначив відповідач), наступного змісту:
«Мені дзвонили з номера (ів) +380 _________, представилися _________. Сказали, що ( написати, що вони вам говорили __), після чого я передав дані по своїй карті ІНФОРМАЦІЯ_4 , які вони запитували, а саме: (напишіть, які дані (пін-код, паролі з смс і т.д.) назвали шахраям_)
Після чого по карті пройшли наступні операції:
НОМЕР_9
Переказ на картку
20.04.2021 15:24
-2 080.00 UAH
НОМЕР_9
Переказ на картку
20.04.2021 15:23
-15 600.00 UAH
У зв'язку з чим сума збитку, по її карті, склала: 17680 грн.00коп.
Прошу прийняти заяву в роботу і вжити всіх необхідних заходів для розшуку і затримання зловмисників.»
Таким чином, зі змісту наданої відповідачем для зразку заяви чітко прослідковується бажання останнього перекласти всю відповідальність за проведені платежі 20.04.2021 року на позивача.
30 квітня 2021 року позивачка звернулася на юридичну адресу до відповідача з претензією щодо несанкціонованого доступу до кредитної картки та списання коштів та повторно звернулася претензією від 02 червня 2021 року на електронну адресу monitoring@monobank.ua.
Проте, листами від 18 травня 2021 року №41587 та №QEVR-20210603-14793570 від 03 червня 2021 року відповідач, посилаючись на «банківську таємницю» відповіді не надав.
03 червня 2021 року позивачка направила на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 претензією щодо несанкціонованого доступу до кредитної картки та списання коштів підписану ЕЦП, в якій зазначила, що відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, та якою просила відповідача:
1. Відновити кредитний ліміт до стану, в якому він був перед виконанням несанкціонованих платежів 20.04.2021 року на загальну суму 17680,00 грн.
2. Надати результати проведеного безпекою Банку розслідування, щодо несанкціонованого списання з її картки № НОМЕР_3 кредитних коштів загальною сумою 17680,00 грн.;
3. Надати інформацію про те, яким чином відбувся несанкціонований доступ до кредитної картки Користувача, з якого пристрою, за якою IP-адресою, було здійснено вхід в додаток «Монобанк» 20.04.2021 року та після якого відбулося несанкціоноване списання кредитних коштів;
4. Вказати чи використовувався пін-код для входу додаток «Монобанк» 20.04.2021 року та після якого відбулося несанкціоноване списання кредитних коштів, кількість разів введення пін-коду, чи були невдалі спроби введення пін-коду?
5. Надати пояснення, як саме в налаштуваннях профілю додатку (Монобанк) було змінено фінансовий номер телефону користувача, електронну адресу, здійснено платежі на суми, які ніколи раніше з даного карткового рахунку не здійснювалися і чому перелік вказаних, нетипових для Користувача дій, не викликав у Банку жодних сумнівів.
Однак, листом №QEVR-20210607-14793574 від 07.06.2021 року відповідач лише зазначив, що проведенню несанкціонованих списань 20 квітня 2021 року передував успішний вхід у її мобільний додаток «Монобанк», з коректно введеним ПІН-кодом. Всі інші поставлені мною питання відповідач повністю проігнорув, чим порушив ч.1 ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Але, в цьому ж листі банк погодився з тим, що ці дії є шахрайськими «…Ми розуміємо, що ситуація сталася вкрай неприємною для Вас. Хочемо повідомити, Вам, що згідно з договором, якщо Ви внесете суму заборгованості протягом 3-х місяців з моменту вчинення шахрайських дій, Банк може переглянути нараховані відсотки. Чим раніше сума буде погашена, тим швидше буде вирішено питання про списання нарахованих відсотків…»
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням зупинити нарахування відсотків та інших штрафних санкцій за користування кредитними коштами по її картковому рахунку № НОМЕР_3 , якими я не користувалася, однак останній відповів на мої звернення відмовою та жодних дій для відновлення моїх законних прав не вжив.
20.07.2021 року позивачка знову звернулася до відповідача з проханням надати інформацію, а саме:
1. Надати інформацію щодо операцій, які здійснювались у мобільному додатку monobank АТ «Універсал Банк» по картковому рахунку № НОМЕР_3 протягом 20.04.2021 року, а також дані пристроїв на яких вони здійснювались, враховуючи, але не обмежуючись: їх тип, операційну систему, веб-браузер, версії апаратного та програмного забезпечення, мова, часовий пояс, номери телефонів, IP-адреси, МАС-адреси, електронні адреси;
2. Надати інформацію про рух грошових коштів по рахунку, до якого відкрито платіжну картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , протягом 20.04.2021 року, з повною розшифровкою фінансових операцій, реквізитів платіжних документів, зазначенням адрес банкоматів, терміналів, банківських відділень, тощо, в яких кошти були отримані.
3. Надати інформацію про успішне введення пін-коду в мобільному додатку monobank, щодо операцій, які здійснювалися 20.04.2021 о 15.23, 15.24. : чи одразу було вірно введено пін-код, кількість невдалих спроб.
4. Надати інформацію щодо зміни налаштувань профілю (особистих даних) в мобільному додатку monobank АТ «Універсал Банк» по картковому рахунку № НОМЕР_3 (зміна фінансового номеру, електронної адреси, тощо), протягом 20.04.2021 року із зазначенням часу змін.
У відповідь АТ «Універсал Банк» вказав:
«…Операціям, які здійснювались за Вашим картковим рахунком 20 квітня 2021 року 15 год 23 хв та о 15 год 24 хв, передував успішний вхід у Ваш мобільний додаток Monobank з правильно введеним ПІН-кодом о 15 год 19 хв. Звертаємо увагу на те, що ПІН-код коректно було введено з другої спроби. У налаштуваннях особистих даних після введення коректного ПІН-коду 20 квітня 2021 року було змінено Вашу електронну пошту на ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15 год. 30 хв. Також в налаштуваннях було встановлено новий фінансовий номер НОМЕР_10 о 15 год 31 хв, після чого знову відбулась зміна фінансового номера на+380 (95) 507-57-36 о 15 год 45 хв.»
На інші питання Відповідач вказав зазначив, що : «…Інформацію щодо пристрою, з якого здійснений вхід у Ваш мобільний додаток 20 квітня 2021 року, запитувана ІР-адреса, а також інша інформація, яка буде сприяти всебічному розгляду справи, може бути надана Банком лише за запитом Національної поліції України, адже Банк готовий невідкладно сприяти розслідуванню даної справи.»
Таким чином, позивачка вважає, що відсутні обставини підтверджуючі, що вона, як користувач, своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також вважає, що відсутня її вина у перерахуванні списаних коштів, а твердження відповідача про передачу інформації третім особам є лише припущенням. У зв'язку незабезпеченням AT «Універсал банк» належної безпеки її особистих даних, вказаний банк надав можливість шахраям 20.04.2021 року здійснити платежі на загальну суму 17680 грн. 00 коп.
Вважає дії АТ «Універсал Банк» протиправними.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, прохала задовольнити.
У відповіді на відзив позивачка вказує на те, що вона не вчиняла жодних дій (бездіяльності), що могли б призвести до втрати, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Вимоги Положення №705 щодо повідомлення Банку про блокування електронного платіжного засобу (банківської картки) виконано позивачкою 20.04.2021 року, тобто невідкладно о 15.33, як дізналася про блокування та віддалену заміну сім-карти фінансового номеру телефону.
Всі перелічені позивачкою факти доводять, про її непричетність до здійснених операції (транзакції) щодо переказу коштів о 15.год.23 хв. та о 15 год. 24 хв. 20.04.2021 року з карткового рахунку НОМЕР_2 АТ «Універсал банк» на загальну суму 17680,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
У відзиві на позов представник АТ «Універсал Банк» просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що вВідповідно до п. 6.2.7 Глави 6 Розділу II: «Клієнт зобов'язується:... 6.2.7. Не передавати Платіжну картку та / або номер мобільного телефону та / або мобільний телефон, що використовується для Мобільного додатку у користування третім особам».
Відповідно до п. 6.2.8 Глави 6 Розділу II: «Клієнт зобов'язується:... Зберігати ПІН- код, Коди доступу, Аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання Клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку».
Вказане вище свідчить, що позивач зобов'язаний не передавати будь-які відомості, що дозволять будь-яким особам ідентифікувати себе як Клієнт Банку. Проте Позивачем не було виконано його обов'язків встановлених Договором, про що буде зазначено нижче.
Відповідно до Глави 1 Розділу І Умов: «Мобільний додаток MONOBANK (в подальшому може використовуватися як Мобільний додаток, Мобільний додаток MONOBANK, Мобільний додаток MONO) - сервіс Банку в рамках банківського продукту MONOBANK I Universal Bank, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку».
Відповідно до п. 5.1. Глави 5 Розділу І Умов: «До каналів Дистанційного обслуговування відносяться:
5.1.1. Контактний центр Банку, який здійснює обслуговування по телефону і месенджерах.
5.1.2. Мобільний додаток і інші канали обслуговування в Інтернет.
5.1.3. Інформування через SMS, e-mail або месенджери».
Відповідно до п. 5.9.1. Глави 1 Розділу І Умов: «Ідентифікація клієнта для доступу до мобільного додатку здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, які передбачені між банком і клієнтом (засоби ідентифікації: номер телефону клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо)».
Відповідно до Глави 1 Розділу І Умов: «Дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг по рахунках клієнта і здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта - розпорядження Банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за допомогою Інтернету (мобільного додатку, месенджерів тощо), а також через службу підтримки».
Як вбачається з систем AT «Універсал банк», операції, які виконувалися 20.04.2021 року та які, як зазначає позивач, нібито, виконувалися не нею були виконані після вірного входу до Мобільного додатку. При цьому цей вхід був здійснений після вірного ведення ПІН-коду.
Вказане свідчить, що особа, яка виконувала дії щодо розпорядження коштів виконував або позивач, або особа, якій позивач передала ПІН-код, що є порушенням Умов та Договору.
Відповідно до Глави 1 Розділу І Умов: «Аутентифікація - посвідчення правочинності звернення клієнта в Банк для здійснення банківських операцій або отримання інформації про рахунки клієнта в порядку, передбаченому Договором».
Відповідно до Глави 1 Розділу І Умов: «Верифікація - процедура перевірки персональних даних держателя картки з перевіркою його анкетних (ідентифікаційних) даних».
Відповідно до Глави 1 Розділу І Умов: «Ідентифікація - отримання Банком ідентифікаційних даних клієнта».
Відповідно до п. 8.1. Глави 8 Розділу І Умов: «Сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов Договору».
Відповідно до п. 8.5. Глави 8 Розділу І Умов: «Банк не несе відповідальності за наслідки виконання доручень, виданих уповноваженими особами, і в тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами і Договором процедур Банк не міг встановити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами».
Відповідно до п. 8.7. Глави 8 Розділу І Умов: «Банк не несе відповідальності у випадках невиконання Клієнтом умов Договору та додатків, які є його невід'ємною частиною».
Відповідно до п. 8.10. Глави 8 Розділу І Умов: «Клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг».
Відповідно до П. 8.11. Глави 8 Розділу І Умов: «Клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації».
Відповідно до П. 8.15. Глави 8 Розділу І Умов: «... Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду».
Зазначене вище свідчить, що Позивач самостійно несе відповідальність за будь-які дії, які були проведені особами після аутентифікації (ідентифікації) через мобільний додаток до момент його звернення до Банку із заявою про вчинення шахрайських дій.
Слід зазначити, що доступ до рахунку позивача, як було зазначено вище, виконано через мобільний додаток шляхом ідентифікації Клієнта та правильного введення ПІН-коду. Вказане доводиться вищевикладеним в цьому Відзиві.
Звертає увагу суду, що відповідач не має правової чи будь-якої іншої можливості перевіряти втрату Клієнтами будь-якої інформації, яка може бути використана для ідентифікації чи аутентифікації клієнта. А тому, після здійснення авторизації, відповідно до Умов та Договору, в мобільному додатку, Банк зобов'язаний надати всі передбачені послуги, оскільки будь-які розпорядження коштами вважалися такими, що надаються Клієнтом.
Банк не може нести відповідальності за дії невстановлених осіб, якщо такі дійсно були, оскільки останні, внаслідок передання позивачем інформації, були ідентифіковані як Клієнти Банку (позивач), а тому відповідач мав виконати всі обов'язки передбачені Умовами та в чіткій їх регламентації.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, 26 березня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал банк» було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви. Фінансовий (контактний) номер закріплений за нею - НОМЕР_1 .
На виконання Анкети-заявки, на її ім'я було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, видано кредитну картку АТ «Універсал Банк» (Монобанк) № НОМЕР_3 .
20 квітня 2021 року в період часу з 15.23 годин до 15.24 год. з кредитної карти позивачки АТ «Універсал Банк» (Монобанк) № НОМЕР_3 відбулося списання кредитних коштів двома платежами на суму 15600,00 грн. та 2080,00 грн. на невідомий позивачці картковий рахунок сторонніх осіб банку «ПУМБ» ( НОМЕР_9 ), також повідомлено, що в налаштуваннях профілю додатку «Монобанк» було здійснено заміну вказаного позивачкою фінансового номеру телефона на невідомий їй тел. НОМЕР_10 , а як виявилося пізніше і електронної адреси на procenkou61@gmail.com.
З відповіді ПрАТ «ВФ Україна» № СД-21-11607/кі від 01.12.2021 року убачається, що всі дії по переведенню коштів та вхід в додаток було здійснено з пристрою Elephone U3H у АДРЕСА_1 , хоча мобільним пристроєм позивачки є Samsung Galaxy A71 (Samsung SM-A715F), IMEI 1: НОМЕР_4 та IMEI 2: НОМЕР_7 , яким вона користуюся з 07.10.2021 року по сьогодні та фізично вона знаходилася у м. Полтава.
Оскільки дії по перерахуванню коштів позивачка не здійснювала, про всі зазначені факти нею, цього ж дня (20.04.2021 року), було повідомлено поліцію, внаслідок чого відкрито кримінальні провадження №12021175430000348 та №12021175430000375 за ознаками ч.1 ст.185 та ч.1 ст.190 КК України. Витяг з ЄРДР одразу направлено до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Позивачку визнано потерпілою. Наразі триває досудове розслідування.
Таким чином, в результаті вчинення 20.04.2021 року невідомою особою платежів на суму в розмірі 17680,00 грн. та з урахуванням платежів, які здійснювались попередньо позивачкою за картковим рахунком № НОМЕР_3 утворилася заборгованість 19 538,60 грн.
Кредитні кошти, які використовувалися позивачкою, внесені на картковий рахунок № НОМЕР_3 за допомогою терміналу IBOX 15 травня 2021 року в загальній сумі 1900,00 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов'язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.
В судовому засіданні не доведено, що позивач вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку, списання коштів відбулось не з телефону позивачки, не за місцем її постійного знаходження.
Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010 року банку разі здійснення не дозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов'язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4)використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання обтяжувачем чи отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.
Згідно пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Позивачем не надавалося жодних доручень на проведення списання коштів з її карткового рахунку, а тому жодних правових підстав для проведення вищевказаного списання коштів відповідач не мав.
В той же час, відповідно до п. п. 1, 2 розділу IV постанови Правління НБУ від 05.11.2014 року №705 (далі - Постанова № 705), користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або Іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
Згідно пункту 5 розділу IV Постанови № 705, користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Пунктом 6 розділу IV Постанови №705 встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Відповідно до п. 8 та п. 9 Розділу VI Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів»: «Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (п. 8).»
Згідно п.9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.
Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов'язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути незаконно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У рішеннях Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 202/10128/14-ц (ЄДРСРУ № 71807586), 01.02.2018 року у справі № 758/7327/14-ц (ЄДРСРУ № 72044195) та від 12.02. 2018 року у справі № 592/2386/16-ц (ЄДРСРУ № 72199299) досліджувалися питання щодо стягнення з банківської установи на користь споживача (позивача) безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
У вказаних рішеннях Верховний суд вказував на те, що задовольняючи позов споживача суд має враховувати положення статей 1068, 1071, 1072, 1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу ІV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та діяти на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15: «…не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності позичальника».
Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, доводи позивачки про те, що вона не порушувала умови договору про обслуговування карткового рахунку, негайно повідомила обслуговуючий банк про несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку, звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не користувалася кредитними коштами незаконно списаними з її рахунку 20.03.2020 року в загальній сумі 17680,00 грн. нарахування відсотків на вказану суму також суперечить вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 14, 526, 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. ст. 19, 28, 175, 177, 184, 187, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати недійсними операції (транзакції) щодо переказу коштів о 15.год.23 хв. та о 15 год. 24 хв. 20.04.2021 року з карткового рахунку НОМЕР_2 АТ «Універсал банк» на загальну суму 17680,00 грн.
Зобов'язати АТ «Універсал Банк» відновити залишок коштів, на рахунку НОМЕР_2 до того стану, в якому він був перед виконанням операцій (транзакцій) о 15.год.23 хв. та о 15 год. 24 хв. 20.04.2021 року, тобто станом на 13.00 год. 20.04.2021 року, з урахуванням внесеної позивачем плати в рахунок погашення боргу на суму 1900 грн. 00 коп. 15.05.2021 року зарахувавши на нього грошові кошти в розмірі 17680,00 грн.
Зобов'язати АТ «Універсал Банк» скасувати нараховані ОСОБА_1 по картковому рахунку НОМЕР_2 відсотки та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 20.04.2021 року.
Стягнути з АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження юридичної особи: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 54/19) на користь держави судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: А.Г. Потетій