Провадження № 2/641/1425/2021 Справа № 641/1753/21
13 грудня 2021 року
Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді - Чайка І.В.,
за участю секретаря - Дрокіної С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/1753/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживача, скасування заборгованості за централізоване опалення та зобов'язання вчинити певні дії,
Встановив:
Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ») в якому просить скасувати заборгованість за послуги теплопостачання за адресою : АДРЕСА_1 ; зобов'язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» поновити на абонентському обліку теплолічильник SUPERCAL 539, заводський № 11363238, встановлений за адресою: квартира АДРЕСА_2 ; зобов'язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в рахунковихквитанціях за послуги з теплопостачання за адресою: квартира АДРЕСА_2 окремо зазначати:кількість споживання одиниць теплопостачання за кожний звітний період (місяць), ціну одиниці тепла і спільну суму у відповідності з показами лічильника;кількість споживання одиниць теплопостачання за кожний звітній період (місяць), ціну одиниці тепла та загальну суму за опалення місць загального користування будинку АДРЕСА_3 ; стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . На підставі договору з КП «ХТМ» від 01.11.2010 року йому надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. 29.11.2011 року у його квартирі встановлений лічильник теплової енергії. Згідно з показаннями вказаного лічильника станом на 17.02.2021 року було використано теплової енергії 124191 ГДЖ та об'єм 225103 м3. За інформацією КП «ХТМ» станом на лютий 2021 року у нього існує заборгованість в розмірі 13228,57 грн. З 2011 року в квартирі ніхто не проживає. Подача теплової енергії завжди перекрита, підключення здійснюється у разі різкого похолодання та інших виключних випадках. Прилад обліку проходить повірку. Такі повірки були проведені 16.05.2014 та 26.04.2019. Будь-яких несправностей у роботі лічильника не встановлено, як і не встановлено використання необлікованої теплової енергії. На думку відповідача, термін проходження чергової перевірки для приладу закінчився 08.07.2019 року. Надані автопоказання за жовтень 2019 року та листопад 2019 року не були прийняті відповідачем по причині не проведення планової повірки лічильника. З жовтня 2020 року і по теперішній час автопоказання відповідачем не приймаються, оскільки, відповідно до відомостей, зазначених в особистому кабінеті позивача , лічильник невірно показує час (годину) роботи. Нарахування за послуги з теплопостачання в таких випадках проводиться згідно з вимогами п. 21, 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення № 630 від 21.07.2005 року. Відповідно до підпункту 4 п. 32 Правил № 630 виконавець зобов'язаний: контролювати установлені міжповерхові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. З моменту встановлення лічильника, відповідач жодного разу не виконав вимог Правил № 630. Заборгованість по оплаті наданого тепла визначена довільно. Він звертався до КП «ХТМ» з проханням провести взаємо звірку та уточнити порядок і правила нарахування грошових коштів за спожите тепло, однак звернення не дало результатів. Не виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повірки лічильника не є підставою для не врахування його показань при нарахуванні теплопостачання. Відповідач у квитанціях про сплату за спожите тепло не вказує в повному обсязі структуру платежів, внаслідок цього він позбавлений можливості визначити у квитанціях об'єм спожитого тепла у відповідності з показаннями лічильника та ту його частину, яка витрачається на опалення місць загального користування. В зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
28.04.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в кв. АДРЕСА_2 Станом на 01.04.2021 року заборгованість позивача складає 15298,21 грн., нарахування проводяться у відповідності до показників приладу обліку, про що свідчить відомість нарахувань і оплати за послуги з теплопостачання. У квартирі позивача встановлені індивідуальний прилад обліку теплової енергії, який прийнятий до експлуатації 29.11.2011 та знаходиться на балансі власника квартири. Нарахування за послуги з централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_4 за періоди з 27.12.2017 по 26.03.2019 та з 31.01.2020 по 18.04.2020 були проведені відповідно до показань індивідуального приладу обліку, наданих споживачем підприємству. У разі відсутності показань індивідуального приладу обліку, нарахування за послуги з централізованого опалення проводяться відповідно до пункту 12 зазначених Правил № 630. У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальної площі квартири. Тобто, від показань будинкового приладу обліку віднімаються показання по індивідуальним приладам обліку, а різниця об'єму спожитої теплової енергії розподіляється між квартирами без індивідуальних приладів обліку і квартирам, які не передавали показання по індивідуальним приладам обліку. Нарахування за послуги з централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_4 були проведені відповідно до показань будинкового приладу обліку за періоди: у квітні 2019 року - з 27.03.2019 по 09.04.2019; у грудні 2020 року - з 08.12.2020 по 17.12.2020; у січні 2021 року - з 18.12.2020 по 18.01.2021. У період з жовтня 2019 по січень 2020 року будинковий прилад обліку знаходився у ремонті, та у період з жовтня 2020 року по 07.12.2020 на черговій повірці, тому нарахування за послуги по квартирі були проведені згідно з нормативами споживання. Повірка індивідуального приладу обліку була проведена 30.01.2020 року, а 31.01.2020 року прилад обліку прийнято на комерційний облік. З 31.01.2020 року та до закінчення опалювального сезону 2019-2020 років нарахування проводились за показаннями індивідуального приладу обліку. Показання індивідуального приладу обліку теплової енергії передані на сайт позивачем у квітні 2020 року, по яких проводились нарахування за послуги з централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_4 , виявилися некоректно ним передані на сайт, а саме в частині показань часу роботи приладу обліку, яке не відповідало дійсному часу станом на 18.04.2020, що в майбутньому привело до неможливості передати наступні показання приладу обліку через сайт підприємства. 17.02.2021 року представником КП «ХТМ» було оглянуто вузол обліку теплової енергії заводський номер № 113663238, встановлений в квартирі позивача. Відповідно до огляду, про що зазначено в акті, вузол обліку теплової енергії знаходиться в робочому стані. Послугу із зйому архівних даних може надати люба спеціалізована організація, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт. Також, ці роботи може проводити КП «ХТМ» на оплатній основі згідно затвердженої калькуляції. Позивач не звертався до КП «ХТМ» про надання інформації про архівні данні його приладу обліку для звірки його показників. ОСОБА_1 не надано суду підтвердження права на перерахунок, а саме архівних показників приладу обліку теплової енергії встановленого в його квартирі. Отже, вимога щодо зобов'язання зробити перерахунок необґрунтована та безпідставна. На даний час прилад обліку теплової енергії, встановлений в квартирі позивача знаходиться на комерційному обліку підприємства, вимога про взяття на облік приладу обліку теплової енергії уже не актуальна так як відсутній предмет спору. Позовна вимога про списання грошових коштів, як безнадійної заборгованості є неналежним способом захисту. Позовна вимога про формування рахунків на оплату за надані послуги відповідно до побажань позивача є необґрунтованою та безпідставною. Рахунки на оплату комунальних послуг є типовими і формуються однаково для всіх споживачів у відповідності до вимог діючого законодавства. Просили у задоволенні позову відмовити.
02.05.2021 року позивачем надано відповідь за відзив в якому зазначено, що його лічильник ніколи не виходив із ладу про що свідчать чисельні акти його повірки. Коли підходив черговий період повірки лічильника, про це його КП «ХТМ» повідомляло, хоча зобов'язано було це зробити само, згідно договору, оскільки це їх робота. Внаслідок того показники лічильника не враховувались, були здійснені довільні нарахування. Як тільки він про це дізнався, то відразу організував повірку. Він знаходив ліцензійну організацію, оплачував її послуги та протягом 3-5 днів ця повірка закінчувалась. На час повірки лічильника, в квартирі встановлювався тимчасовий лічильник, він опломбовувався. Більш того, ліцензійна організація, яка проводила повірку лічильника, показники тимчасового лічильника передавала до КП «ХТМ». В період повірки лічильника теплом він не користувався. Він завжди забезпечував доступ до лічильника, а КП «ХТМ» не повідомляло про свої сумніви, а просто блокували отримання його звітів та здійснювали довільне нарахування оплати послуг. У квитанціях про сплату за спожите тепло відповідач не вказує об'єм спожитого тепла у відповідності з показаннями лічильника та ту його частину, яка витрачається на опалення місць загального користування. Включення в квитанції послуг витрат на втрату тепла є незаконними.
23.06.2021 року відповідачем подані доповнення до відзиву в яких зазначено, що в квітні 2021 року, у винятковому порядку КП «ХТМ» було проведено нарахування за спожиту теплову енергію за період з початку опалювального сезону 2020-2021 по 17.02.2021 року без врахування невідповідності періоду часу та часу непрацювання приладу обліку за вказаний період, які некоректно вносились споживачем теплової енергії. У зв'язку з цим у вказаний період було виконано корегування нарахувань наступним чином: за жовтень 2020 року зменшено суму нарахувань на 53,98 грн., за листопад 2020 року зменшено розмір нарахувань на 2827,96 грн., за грудень 2020 року зменшено суму нарахувань на 533,74 грн., за січень 2021 року зменшено суму нарахувань на 1083,89 грн., за лютий 2021 року збільшено суму нарахувань на 807,82 грн.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.06.2021 року за клопотанням позивача витребувані докази.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до наступного.
01.11.2010 року між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_2 .
14.05.2020 року КП «Харківські теплові мережі» надало ОСОБА_1 відповідь, що взаєморозрахунки за послуги з теплопостачання регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 № 630. Лічильник теплової енергії, встановлений за адресою: АДРЕСА_5 , був прийнятий до експлуатації 29.11.11 та знаходиться на балансі власника квартири. Термін проходження чергової повірки приладу обліку закінчився 08.07.2019 р. Наданні автопоказання за жовтень 2019 року (станом на 28.10.2019) та листопад 2019 року (станом на 18.11.2019) не були прийняті по причині не проведення планової повірки, про що є відмітка у особистому кабінеті. Нарахування за послуги з теплопостачання за період з початку опалювального сезону та до прийняття індивідуального приладу обліку на комерційний облік, у зв'язку з ремонтом будинкового приладу обліку, проводились з розрахунку 1 кв. метр опалювальної площі квартири з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці який є розрахунковим, згідно з вимогами пунктів 21, 40-49 Правила № 630.
Повірка індивідуального приладу обліку була проведена 30.01.2020 року та 31.01.2020 поставлено прилад обліку на комерційний облік, про що складено акт № 66726. З 31 січня та до закінчення опалювального сезону 2019-2020 років нарахування за послуги з централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_4 проводились за показаннями індивідуального приладу обліку. Додатково до показань приладу обліку додаються: теплові витрати, так як прилад обліку теплової енергії розташований не на межі балансової належності; обсяг фактичних теплових втрат від трубопроводів внутрішньобудникової системи опалення житлового будинку, прокладених в місцях загального користування, які розподіляються між споживачами пропорційно площі квартири; обсяг теплової енергії за опалення місць загального користування.
27.01.2021 року ОСОБА_1 звертався до КП «ХТМ» з заявою в якій просив провести взаємну звірку та зобов'язався надати вільний доступ до приладу обліку.
05.03.2021 року ОСОБА_1 звертався до КП «ХТМ» із запитом в якому просив повідомити причини не прийняття показань лічильника, який пройшов повірку та перевірений фахівцями КП «ХТМ».
Згідно з актами обстеження системи теплоспоживання житлового приміщення (акти складені 29.11.2011 р., 01.09.2015 р., 01.03.2016 р., один акт на а.с. 27 не містить дати) за адресою: АДРЕСА_1 , складеними працівниками КП «Харківські теплові мережі» порушень в роботі лічильника не виявлено.
Актом № 77394 КП «ХТМ» був оглянутий вузол обліку теплової енергії Supercal 539 R 111 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що він перебуває в робочому стані.
Відповідачем була надана довідка про нарахування та оплату за послуги теплопостачання відносно абонента ОСОБА_1 , з якої вбачається, що споживачу був зроблений перерахунок заборгованості та суму заборгованості зменшено на 3790,75 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначав Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV).
Абзацами другим, одинадцятим частини першої статті 1 Закону № 1875-IV встановлено житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною першою статті 16 Закону № 1875-IV зазначено порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Частинами першою, четвертою статті 19 Закону № 1875-IV визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що між позивачем і відповідачем у справі укладений письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України від 2 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV).
Абзацом вісімнадцятим статті 6 Закону № 2633-IV визначено державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.
Частиною шостою статті 19 Закону № 2633-IV встановлено споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначає Закон України від 22 червня 2017 року № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон № 2119-VIII).
Пунктами 6 та 10 частини 1 статті 1 Закону № 2119-VIII встановлено вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2119-VIII визначено обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності регулює Закон України від 5 червня 2014 року № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон № 1314-VII).
Частиною першою статті 17 Закону № 1314-VII встановлено законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Частиною третьою статті 17 Закону № 1314-VII визначено суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Частиною четвертою статті 17 Закону № 1314-VII зазначено періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Частиною четвертою статті 17 Закону № 1314-VII встановлено відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 17 Закону № 1314-VII визначено відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води i водовідведення регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Правила № 630).
Пунктом 1 Правил № 630 встановлено виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг.
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг в установлені договором строки.
В той же час, згідно з положеннями підпункту 6 пункту 29 та підпункту 4 пункту 32 Правил № 630, споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення, виконавцем яких є КП «ХТМ», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку вузла обліку теплової енергії, встановленого у квартирі позивача.
Тобто, зазначеними вище нормами визначено, що відповідач, як суб'єкт господарювання, який надає послугу з централізованого опалення (виконавець), здійснює, зокрема, періодичну повірку квартирних лічильників тепла за власний рахунок.
Проте, якщо витрати на періодичну перевірку вимірювальних засобів не були включені до складу тарифів на послуги , вони не можуть покладатися на споживача. Споживачі не несуть відповідальність за нараховані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 815/5554/16.
Включення чи невключення до тарифів плати за повірку приладів обліку теплової енергії, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «ХТМ» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а споживач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку теплової енергії.
Такий висновок викладений Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 398/1581/18.
Абзацом другим пункту 10 Правил № 630 визначено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Пунктом 15 Правил № 630 зазначено засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Абзацом п'ятим пункту 15 Правил № 630 передбачено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Інших випадків справляння плати за нормою споживання Правилами № 630 не передбачено.
Оскільки в квартирі позивача встановлений засіб обліку тепла - лічильник «SUPERCAL 539», заводський номер 11363238, єдиною підставою для переведення споживача на плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання є виявлена несправність засобу обліку тепла, що не підлягає усуненню. Такі нарахування здійснюються лише з моменту виявлення несправності лічильника тепла.
17 лютого 2021 року КП «ХТМ» було оглянуто засіб обліку теплової енергії, який знаходиться в квартирі позивача і його несправності не встановлено та зазначено, що вузол обліку теплової енергії знаходиться в робочому стані.
За відсутності прямої норми, передбаченої Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» щодо заборони використання показань лічильників, матеріали справи не містять доказів, а відповідач не довів, що квартирний засіб обліку теплової енергії позивача надавав недостовірну інформацію щодо розміру використання тепла, яку не можна використовувати при нарахуванні плати за послуги.
Аналіз вищезазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності в квартирі засобу обліку теплоенергії оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постановах від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 815/3916/16, від 13 травня 2020 року у справі № 815/5332/16, від 14 липня 2020 року у справі № 815/5554/16.
Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474 (далі - Порядок № 474).
Частиною другою пункту 1 Порядку № 474 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб'єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- та газопостачання для побутових потреб (далі - виконавці), а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (далі - споживачі).
Абзацом другим пункту 1 Порядку № 474 зазначено, що виконавець послуг - оператори зовнішніх інженерних мереж (суб'єкти господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- та газопостачання для побутових потреб.
Пунктом 2 Порядку № 474 визначено у цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Підпунктом 11 пункту 1 статті 1 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води.
Отже, виконавцем, відповідно до цього Порядку та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», є суб'єкт господарювання, який надає споживачу послуги з централізованого опалення.
Пунктом 3 Порядку № 474 визначено, що періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту підлягають засоби вимірювальної техніки, які введені в експлуатацію в установленому порядку.
Пунктом 6 Порядку № 474 зазначено, що оплата періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 7 Порядку № 474 зазначено, що виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.
Пунктом 8 Порядку № 474 встановлено, що споживач забезпечує у зазначений в повідомленні строк доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки.
У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки для проведення його періодичної повірки споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до настання такого строку інформує про це виконавця шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання виконавцем відповідної інформації.
Інший строк доступу до засобу вимірювальної техніки споживач та виконавець узгоджують, зокрема шляхом обміну листами.
В матеріалах справи відсутні докази про надсилання відповідачем на адресу позивача письмових повідомлень щодо термінів планування та виконання робіт по повірці квартирного засобу обліку теплової енергії або перешкоджання відповідачу у здійсненні повірки лічильника тепла.
Пунктом 11 Порядку № 474 визначено, що на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки.
У відповідності до пункту 12 Порядку № 474, після демонтажу засобу вимірювальної техніки виконавець забезпечує його транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту. А пунктом 14 цього Порядку визначено, що після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Транспортування засобу вимірювальної техніки здійснюється таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики.
Отже, за змістом наведених норм, періодична повірка засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з централізованого опалення.
При цьому, здійснення повірки засобів вимірювальної техніки, яка включає демонтаж, транспортування до місця повірки, повірка та монтаж після повірки, також покладається на суб'єкта господарювання, що надає послуги. Саме суб'єкт господарювання має демонтувати засіб обліку, визначитися із спеціалізованою організацією, яка проведе повірку, транспортувати до місця повірки і назад споживачу та встановити засіб обліку.
Не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку тепла не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов'язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов'язку не повинно мати негативних наслідків для споживача.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 521/6670/18.
Позивач також просив скасувати заборгованість за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17) зроблено висновок, що «законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону. У зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. А тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку».
По суті позивач просить здійснити перерахунок коштів нарахованих за послуги з теплопостачання.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. А тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за надані послуги споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання КП «ХТМ» в рахункових квитанціях окремо зазначати визначені позивачем значення суд зазначає наступне.
Рахунки на оплату комунальних послуг є типовими і формуються однаково для всіх споживачів, відповідно до вимог діючого законодавства, а саме в межах проекту наказу Мінрегіону «Про затвердження вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та підставі Законі України: «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово комунальні послуги», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про захист прав споживачів», розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 307-р «Про затвердження плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політки у сфері теплопостачання до 2020 року».
У відповідності до ч.2 статті 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії», виконавець або визначення власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до ч.3-5 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;
2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;
3) період, за який здійснюється нарахування;
4) загальна сума до сплати;
5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);
6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;
7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;
8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);
9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.
У разі якщо у будівлі налічуються два та більше споживачів, інформація про обсяги спожитої комунальної послуги, зазначена в пункті 6 частини третьої цієї статті, надається також щодо будівлі в цілому.
Інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік вимог, які ставляться до формування рахунків на оплату комунальних послуг, формування квитанцій за індивідуальним бажанням споживача не передбачено діючим законодавством, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Матеріали справи містять докази понесення позивачем на правничу допомогу адвоката витрат в розмірі 3000,00 грн.
На підтвердження цього позивачем було надано: договір про надання правової допомоги, ордер, акт надання правової допомоги, квитанцію про сплату 3000 грн. .
З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.
В зв'язку з тим, що позивачем було завлено три позовних вимоги немайнового характеру, дві з яких задоволено, та позивач був звільнений від сплати судового збору за подачу позову до суду, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати заборгованість за послуги теплопостачання за адресою : АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» поновити на абонентському обліку теплолічильник SUPERCAL 539, заводський № 11363238 за адресою: квартира АДРЕСА_2 .
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на його користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , м. Харків 3-й Вербний провулок 6.
Відповідач: КП «Харківській теплові мережі», м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119.
Повний текс рішення складений 17.12.2021 року.
Суддя: І. В. Чайка