Справа № 639/7114/21
Провадження № 1-кп/639/533/21
17 грудня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 07.09.2021 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12021226250000495 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_4 14.08.2021 приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу буд. №17, розташованого по вул. Баварська, м. Харкова, де став ініціатором конфлікту на ґрунті давно сформованих неприязних відносин з раніше йому знайомим ОСОБА_6 .
Саме в той час ОСОБА_4 вирішив спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження будь - якого ступеню тяжкості.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 спочатку наблизився до ОСОБА_6 , а потім усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс потерпілому ОСОБА_6 один ковзаючий удар кулаком правої руки, в ділянку лівої брові, скроні та вилиці.
Надалі, майже водночас, ОСОБА_4 , наніс потерпілому ОСОБА_6 удар стопою в ділянку гомілки, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю.
Після цього, ОСОБА_4 , бажаючи продовжити своє протиправне діяння, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс потерпілому ОСОБА_6 приблизно 4-5 хаотичних ударів, обома руками та ногами, в ділянку тулубу та ніг потерпілого та використовуючи в якості знаряддя проступку, невстановлений предмет, який має ріжучу властивість, чим спричинив потерпілому різану рану в ділянці лівого коліна.
Після цього ОСОБА_4 , вважаючи виконаними до кінця усі дії щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , припинив свої протиправні дії.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: різану рану в ділянці лівого колінного суглоба, яка у своєї течії потребувала до хірургічного втручання: проведення ПХО рани та накладання шовного матеріалу, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день). Садна в проекції лівого ліктьового суглобу, на обох передпліччях, на правому стегні, на правому плечі, на обох гомілках, в скроневій ділянці, на лівій брові, на 1-4 пальці правої кисті, викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти діб, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-1596/2021від 12.10.2021.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України визнав повністю за фактичних обставин,викладених в обвинувальному акті, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння . Суду пояснив, що дійсно 14.08.2021р. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння прибув до будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання його колишньої співмешканки ОСОБА_7 , щоби поспілкуватися з останньою. Там він зустрів її біля будинку з ОСОБА_8 . Між ним та ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого він спричинив останньому легкі тілесні ушкодження,зазначені в обвинувальному акті. Висновки судово-медичної експертизи не оспорює. З того часу він більше не зустрічався із потерпілим,не цікавився його здоров'ям . У вчиненому щиро розкаюється.Просив суд суворо його не наказувати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст.325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним заяви до суду просить розглядати справу без його участі, цивільний позов не заявляє,просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду (а.с.18).
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції , суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.125 ч.2 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина, не є інвалідом та особою, яка досягла пенсійного віку, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 ч.2 КК України, є повне визнання вини.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення кримінального проступку особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння .
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст.ст. 50,65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є проступком, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який офіційно непрацює, є розлученим, має на утриманні неповнолітню дитину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який не вибачився за скоєне перед потерпілим, не цікавився станом його здоров'я і не надавав йому матеріальної допомоги, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті кримінального закону, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Процесуальних витрат, речових доказів у кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти ) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1