справа №641/10092/20
провадження №2-а/619/257/21
16 грудня 2021 року Дергачівський районний суд
Харківської області
у складі: головуючого-судді - Жорняк О.М.
за участю секретаря судового засідання - Молотко А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника віпс (тип А) впс «Дергачі»Харківського прикордонного загону капітана Няньчура Олексанра Сергійовича, Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Представник позивача - адвокат Рябцев О.О. звернувся до Дергачівського районного суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до начальника віпс (тип А) впс «Дергачі»Няньчура О.С., Харківського прикордонного загону Харківської області в якому просить скасувати постанову серії СхРУ № 074518 від 08 грудня 2020 року винесену начальником відділу прикордонної служби (тип А) «Дергачі» капітаном Няньчур О.С. про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., закрити провадження у справі та звільнити від адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову вказує, що начальником віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону капітаном Няньчур Олександром Сергійовичем було винесено постанову серії СхРУ № 074518 від 08 грудня 2020 року, якою визнано позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Згідно із вказаною постановою 08 грудня 2020 року о 23 год. 35 хв. в пункті пропуску "Готівка" на вхід в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено ОСОБА_1 , який пояснив, що він виїхав до тимчасово окупованої території Донецької області 21.02.2020 о 09 годині 50 хвилині через КПВВ "Новотроїцьке" (Бугас), а 08.12.2020 приблизно о 09 год. 00 хв. перетнув в пішому порядку державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Успенка».
Він не згоден з постановою про накладення адміністративного стягнення. Дії начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» капітана Няньчура О.С., не є об'єктивними, а постанова має бути скасована.
Начальником віпс (тип А) впс «Дергачі» капітаном ОСОБА_2 під час притягнення його до адміністративної відповідальності допущені порушення норм діючого законодавства, а саме: належних доказів стосовно цього факту порушення йому надано не було; вказаною повноважною особою його права і обов'язки не роз'яснювались, протокол не оголошувався; не запропоновано скористатись правом на юридичну допомогу, посадовою особою не вивчались всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідач не врахував пояснень позивача щодо його дійсної мети перетину державного кордону України.
В даному випадку з адміністративного матеріалу вбачається, що позивач даного правового порядку перетину кордону не порушував, оскільки на тій ділянці лінії кордону вказаний порядок державою Україна не забезпечений (ця ділянка держаного кордону не контролюється українською владою, а також на цій ділянці кордону фактично не діють нормативно-правові акти України).
За таких обставин дії позивача не охоплюються диспозицією ст. 204-2 КУпАП, а тому не містять складу даного правопорушення.
Просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП відносно нього.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року вказану вище справу передано на розгляд до Дергачівського районного суду Харківської області.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, згідно заяви позов підтримали, просили його задовольнити, справу розглядати без їх участі, що суд вважає за можливе.
Начальника віпс (тип А) впс «Дергачі»Няньчур О.С. у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача Харківського прикордонного загону ДПС України у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позову, посилаючись на необґрунтованість позову.
На підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником віпс (тип А) впс «Дергачі» Харківського прикордонного загону капітаном Няньчур Олександром Сергійовичем було винесено постанову серії СхРУ № 074518 від 08 грудня 2020 року, якою визнано позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Згідно із вказаною постановою 08 грудня 2020 року о 23 год. 35 хв. в пункті пропуску "Готівка" на вхід в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено ОСОБА_1 , який пояснив, що він виїхав до тимчасово окупованої території Донецької області 21.02.2020 о 09 годині 50 хвилині через КПВВ "Новотроїцьке" (Бугас), а 08.12.2020 приблизно о 09 год. 00 хв. перетнув в пішому порядку державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Успенка».
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова про адміністративне правопорушення не містить посилань на докази, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-2 КУпАП.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з належних від нього причин.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові.
Суд критично сприймає зазначені в оскаржуваній постанові фактичні дані щодо визнання позивачем вчиненого правопорушення, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування зазначеної постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова відносно ОСОБА_1 винесена з процесуальними порушеннями, оскільки ОСОБА_1 заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення. За таких обставин, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з істотними порушеннями ст. ст. 245, 256, 258, 268 КпАП України.
За таких обставин суд виходить з положень ст.77 КАСУ.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, постанова, яка складена відносно позивача, не містить доказів підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, тому є необґрунтованою, а лише факт визнання особою вчинення адміністративного правопорушення, як про те вказано в постанові про адміністративне правопорушення, не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень та не звільняє останнього від доведення його правомірності (таку ж позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 15 травня 2019 року, справа № 537/2088/17).
Враховуючи викладене, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення є недоведеним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, істотні порушення з якими складена постанова, а також те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Що стосується вимог до начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 204-2 КУпАП посадові особи Державної прикордонної служби України діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Державної прикордонної служби України, що реалізує державну політику із забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222-1 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-2 КУпАП.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
У якості співвідповідача зазначений Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України.
З цього слідує, що за результатами розгляду справи слід відмовити в позові до неналежного відповідача та прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до начальника віпс (тип А) впс «Дергачі» Няньчура О.С.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону суд визнає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати на оплату судового збору мають бути стягнені у державний бюджет за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії СхРУ № 074518 від 08 грудня 2020 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП України - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП України.
Стягнути з Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420.00 гривні.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування (Ім'я) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор Відділу прикордонної служби «Дергачі» Няньчур О.С, адреса місцезнаходження: Харківська область, Дергачівський район, смт Козача Лопань, вул. Прикордонна, 4.
Відповідач: Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 22
Суддя О. М. Жорняк