Справа № 947/38970/21
Провадження № 1-кс/947/17817/21
14.12.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , перекладача - ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000695 від 15092021 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Поті, Республіки Грузія, грузина, громадянина Республіки Грузії, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, немаючого місця реєстрації на території України, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.09.2021 приблизно об 15:30 годині ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , прибули на автомобілі «OpelSignum» д.н.з. НОМЕР_1 до АЗС «Сокар» розташованої на земельній ділянці НОМЕР_2 кілометру автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» Южненського ОТГ Одеського району Одеської області. Помітивши, що поряд відсутні сторонні особи, у них виник спільний протиправний умисел, спрямований на проникнення до автомобілю «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 який належить потерпілому ОСОБА_11 , з метою таємного викрадення чужого майна.
В цей же день, приблизно об 15:35 годин, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , з метою викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла задньої правої двері проникли в салон автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_3 .
Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, розташованого на паркувальному майданчику вказаної АЗС, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, а поряд відсутній власник та стороні особи, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , діючи умисно за попередньою змовою, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, таємно викрали з даного автомобіля чорну сумку та чорний поліетиленовий пакет в яких знаходились грошові кошти в сумі 454 040 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 15.09.2021 становило 12 093 900 гривень).
Після чого, з місця події зникли, розпорядившись викраденим грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 , матеріальний збиток на суму 12 093 900 гривень.
Таким чином, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками:таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в особливо великих розмірах.
Оскільки на теперішній час, в рамках кримінального провадження, ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , не виявляється за можливе з об'єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні надала суду письмові заперечення відповідно до яких, остання заперечила проти задоволення клопотання, оскільки підозра необґрунтована, клопотання не відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, ризики необґрунтовані, підозрюваний має місце проживання, одружений з громадянкою України, раніше не судимий, потерпілий та свідки вже допитані, у зв'язку з чим захисник просила відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
17.09.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в особливо великих розмірах.
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 11.11.2021 року підозрюваному продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер вказаного кримінального правопорушення, а також на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, немає місця реєстрації на території України, що в свою чергу в сукупності обґрунтовує ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, не зменшився та продовжує існувати.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого (свідків) та дослідження їх судом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого та свідкв, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідка, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що посилання органу досудового розслідування на наявність ризиків передбачених п. 2, 4, 5 ст. 1 ст. 177 КПК України є необґрунтованим, оскільки при застосуванні відносно підозрюваного та продовженні застосування запобіжного заходу у вигяді тримання під вартою такі ризики не були встановлені.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 14.12.2021 року в рамках кримінального провадження №12021162330000695 від 15.09.2021 року, строку досудового розслідування продовжено до п'яти місяців, тобто до 17.02.2022 року, оскільки в рамках кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, перелік яких міститься в ухвалі.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом продовження застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи рішення про розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, визначений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.09.2021 року, слідчий суддя зазначає, що в клопотанні сторони обвинувачення не наведено жодної підстави, яка є виключною, та яка б давала можливість слідчому судді залишити без змін визначений розмір застави, та вийти за межі вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Так, враховуючи те, що застава, про продовження застосування якої просить орган досудового розслідування є занадто обтяжливою для підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення такого кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у його вчиненні, беручи до уваги, встановлене в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, про можливість застосування застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень, та вважає, що вказаний запобіжний захід буде надійним стримуючим заходом та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000695 від 15092021 року - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.02.2022 року, в межах строк досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 14.02.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. Утримуватися від спілкування з потерпілим та свідком у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1