Справа 688/3832/21
№ 3/688/1395/21
Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №316356 від 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 30 листопада 2021 року о 13 год. 05 хв. в м. Шепетівка по проспекту Миру, 25, Хмельницької області, проводив господарську діяльність, а саме: перевозив пасажирів в режимі таксі транспортним засобом марки КІА СІД державний номерний знак НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження господарської діяльності, чим порушив п. 24 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно 30 листопада 2021 року, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративні правопорушення в графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», своїм процесуальним правом не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у його відсутності суду не надав, своєї позиції щодо обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП суду не висловив.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав доходжу до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд визнав можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ч.3 ст.268 КУпАП, не має.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини. Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування ст.32 Конвенції, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумцій щодо фактів.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в судовому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення, у якому крім іншого зазначають відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.164 КУпАП.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст.3 ГК України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною 2 ст.3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Отже необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, в порушення зазначених вимог, відсутні відомості про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності на постійній основі, систематично, два і більше разів, з надання платних послуг з перевезення громадян.
Більш того, в матеріалах справи міститься тільки протокол про адміністративне правопорушення, фотокартка, відеозапис події та реєстраційна картка транспортного засобу.
У матеріалах справи відсутні та суду не надані належні та допустимі докази, такі як пояснення свідків-пасажирів, яким би ОСОБА_1 надавав послуги із перевезення на автомобілі таксі за плату, в тому числі 30 листопада 2021 року, як зазначено у протоколі та протягом якогось періоду часу, що давало би підстави для оцінки його діяльності як підприємницької та систематичної, отже - господарської в розумінні ст.ст. 3, 42 ГК України .
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК