Справа № 754/15729/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/17133/2021
Головуючий у суді першої інстанції: Сенюта В.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
15 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.
Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання права власності,-
Рішенням Деснянського районного суду міста від 04 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7454,82 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано фактичні обставини справи.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору є для відповідача занадто обтяжливий, оскільки вона отримує невелику пенсію та надала довідку про доходи №4332873716331398 за період з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року, яка складає 20 471,86 грн.
Розглянувши зазначене клопотання та надані докази,колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1. 3ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України«Просудовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору є вичерпним.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року №71731/01, § 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamskav. Poland» від 26 липня 2005 року № 73547/01, § 63-64).
Згідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
За нормами ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За наведених обставин, а також враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зважаючи на те, що згідно Довідки про доходи №4332873716331398 за період з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року, ОСОБА_1 отримувала стабільний дохід, що складає 20 471,86 грн., колегіясуддів вважаєза необхідневідстрочити сплату судового збору в розмірі 11 182, 23 грн. (7 454,82 * 150%) до ухвалення рішення по суті.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановлених статтею 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі судом апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно вимогам ст. 359 ЦПК України, про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 353, 356, 359, 360 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.
Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року,в розмірі 11 182,23 грн. на реквізити: (отримувач коштів ГУК у м. Києві/ Солом'янський р-н./ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010) до ухвалення в справі №754/15729/20 рішення Київським апеляційним судом.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання права власності.
Копію ухвали апеляційного суду та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи та визначити строк тривалістю 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України
Роз'яснити, що відповідно до частин 3 та 4 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді