Ухвала від 14.12.2021 по справі 761/23410/20

Справа №761/23410/20 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/1563/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки в порядку ст.76 КК України.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, 30 травня 2020 року , о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 проходив по вул.Бульварно-Кудрявській у м. Києві , поблизу будинку №32 помітив гаражні приміщення.

В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, а саме , приміщення гаражу, у дворі житлового будинку , що за адресою : АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення , з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь , ОСОБА_7 30 травня 2020 року, о 04 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу будинку №32 по вул. Бульварно-Кудрявській в м. Києві , використовуючи заздалегідь підготовлений інструмент, впевнившись , що за його діями ніхто не спостерігає та вони несуть таємний характер , зірвав кріплення для навісного замка , відчинив вхідні двері до гаражу , після чого зайшов в середину , де пробачив та таємно викрав із гаражу велосипед марки «Comanche», вартістю 3500 гривень , який належить ОСОБА_8 , та після чого разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

А всього ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна , поєднане з проникненням у інше приміщення , що належить ОСОБА_8 на загальну суму 3500 гривень.

Крім того, 21 липня 2020 року , о 05 годині 00 хвилин , ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою : м. Київ, пр. Перемоги ,27, помітив припаркований у дворі автомобіль марки «ГАЗ» моделі «21» , державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , з якого вирішив таємно, повторно викрасти майно, що знаходиться в салоні зазначеного транспортного засобу , у спосіб проникнення до його салону.

Реалізуючи свій злочинний умисел , направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна , поєднане з проникненням у сховище , з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь , 21 липня 2020 року , о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою : м. Київ, пр. Перемоги, 27, помітивши , що водія у вказаному автомобілі немає , впевнившись , що за його діями ніхто не спостерігає та вони несуть таємний характер, користуючись тією обставиною , що автомобіль був у не зачиненому стані , проник до автомобіля марки «ГАЗ» моделі «21», державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки таємно викрав : драйвер шагового двигуна марки «StepStick» моделі «А4988» з радіатором охолодження , в кількості 5 штук, вартістю 176 гривень 35 коп. кожна , датчик алкоголю марки «MQ303B» , вартістю 49 грн., оптичний датчик пилу та диму марки «GP2Y1010AUO», вартістю 121 грн., датчик для відкриття дверей та вікон марки «Sonoff DW1» (розумний дім), радіо частота RF433 MHz, вартістю 159 грн. 67 коп., плату розробника «BeagleBone » моделі «Blue», унікальний Мас адрес Wi fi передатчика 8ЕF9, вартістю 2281 грн. 50 коп., однопалатний мікро - комп'ютер марки «Raspberry РІ 4» моделі «4 GB», вартістю 2132 грн. 67 коп., модуль Wi fi моделі «ESP32» з камерою 2 МР , вартістю 224 грн. 10 коп., ОТG кабель USB AF- мікро USB, довжиною 0,3 м, вартістю 20 грн., дріт монтажний марки «МГТФ» діаметром 0,07, довжиною 10 м, вартістю 24 грн. 70 коп., модуль Wi fi марки «lua Node 32 c ESP-32» вартістю 234 грн. 50 коп., міні-комп'ютер марки «Orange PI Late», вартістю 526 грн. 33 коп., конденсатор електролітичний , ємністю 47 uF , напругою 35 V, в кількості 7 штук, вартістю 38 грн.50 коп. кожний ; конденсатор електролітичний ємністю 22 uF, напругою 50 V, у кількості 14 штук, вартістю 10 грн. 50 коп. кожний ; конденсатор електролітичний ємністю 10 uF, напругою 25 V, у кількості 13 штук, вартістю 6 грн. 24 коп. кожний ; конденсатор металокерамічний ємністю 1800 рF, напругою 100 V, допуск 5%, у кількості 11 штук, вартістю 56 грн. 10 коп. кожний ; мікро-схема марки « TDA» моделі «7495», вартістю 74 грн. 95 коп. ; мікро-схема марки «LM» моделі «3886 TF», в кількості 5 штук , вартістю 965 грн. кожна ; мікро-схема марки «ОРА» моделі «627» , в кількості 2 штукки , вартістю 1699 грн. кожна ; мікро-схема марки «ОРА» моделі «2134» в кількості 3 штуки , вартістю 230 грн. 25 коп. кожна ; мікро-схема марки «ОРА» моделі «132», в кількості 3 штуки , вартістю 421 грн. 62 коп. ; мікро-схема марки «TDA» моделі «7293» в кількості 3 штуки , вартістю 178 грн.41 коп. кожна, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 18936 гривень 25 коп., та після чого разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

А всього, ОСОБА_7 ,повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище на загальну суму 18936 гривень 25 коп.

Крім того, 25 липня 2020 року , приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у внутрішньому дворі будинку №17 , по проспекту Перемоги, в м. Києві , звернув свою увагу на автомобіль марки «KiaSportage» бежевого кольору , державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований біля вказаного будинку . В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на таємне , повторне викрадення чужого майна , яке знаходилось в салоні автомобіля, поєднане з проникненням в сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне , повторне викрадення чужого майна , яке знаходилось в салоні автомобіля, поєднане з проникненням в сховище , ОСОБА_7 , перебуваючи у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_4 , підійшов до лівих передніх дверей автомобіля марки «Kia Sportage» , державний номерний знак НОМЕР_2 . Після чого, ОСОБА_7 скориставшись тим , що за його злочинними діями ніхто не спостерігає , з метою покращення свого матеріального становища за рахунок таємного викрадення чужого майна , діючи повторно, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет , який він мав при собі , а саме молоток , який знаходився в його руці , розбив переднє ліве скло вищевказаного автомобіля , таким чином проник у сховище, з якого таємно , повторно викрав майно ОСОБА_10 , а саме : відео реєстратор марки «Falkon», моделі «HD34-LCD», вартістю 504 гривні 93 коп. , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

А всього , ОСОБА_7 таємно, повторно,поєднано з проникненням в сховище, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10 , завдавши останньому майнову шкоду на загальну суму 504 гривні 93 копійки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_7 , юридичну кваліфікацію дій останнього, вважає, що вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необгрунтованим застосуванням ст. 75 КК України та, як наслідок, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Вказує, що судом при ухваленні вироку не достатньо враховано суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, завдану потерпілим шкоду не відшкодував, та призначено покарання, яке є надто м'яким і не є достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння нових злочинів.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

Суд першої інстанції розглянув дане кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальності та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Так, частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи та характер вчиненого діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який в повному обсязі визнав свою винуватість та щиро каявся, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, офіційно не працює, на спеціальних обліках не перебуває, обставинами, які пом'якшують покарання суд визнав щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують його покарання та обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4роки.

Враховуючи принципи індивідуалізації, співмірності заходу примусу характеру вчинених дій та конкретні обставини справи, призначене ОСОБА_7 покарання за вчинення інкримінованого злочину відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Крім того, відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Згідно абзацу 2 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року, рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

На думку колегії суддів, звільняючи ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та правильно звільнив останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, навівши переконливі мотиви на обгрунтування прийнятого рішення про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Так, приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції послався на відношення останнього до вчиненого, який щиро кається у скоєному, конкретні обставини скоєного та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження.

Колегія суддів, зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням вищезазначених фактів і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 в сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку колегії суддів, звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованим, а встановлений іспитовий строк буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним в подальшому нових злочинів.

Відтак, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість - є безпідставними.

Доказів на спростування висновків місцевого суду прокурором в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а вирок суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
101955748
Наступний документ
101955750
Інформація про рішення:
№ рішення: 101955749
№ справи: 761/23410/20
Дата рішення: 14.12.2021
Дата публікації: 03.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (23.02.2022)
Результат розгляду: Мотивована відмова
Дата надходження: 18.02.2022
Розклад засідань:
21.08.2020 11:30 Шевченківський районний суд міста Києва
07.09.2020 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
23.09.2020 11:30 Шевченківський районний суд міста Києва
20.10.2020 13:30 Шевченківський районний суд міста Києва
11.11.2020 12:00 Шевченківський районний суд міста Києва
20.11.2020 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва