Справа №761/22017/20
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16261/2021
15 грудня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року (суддя Рибак М.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до тренінгового центру прокурорів України, Національної академії прокуратури України в особі ліквідаційної комісії, третя особа: офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Повний текст рішення складено 4 жовтня 2021 року.
На вказане рішення суду 27 жовтня 2021р. ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка надійшла до суду 29 жовтня 2021 року.
2 листопада 2021 року матеріали справи витребувані із Шевченківського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 13 грудня 2021 року.
Однак, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У підтвердження сплати судового збору позивачем 1 листопада 2021 року надіслано до Київського апеляційного суду копію квитанції про оплату судового збору у розмірі 1 681грн 60коп., зарахування якого до Державного бюджету України перевірено.
В обґрунтування розміру сплаченого судового збору позивач зазначає, що оскільки при поданні позовної заяви суд першої інстанції своєю ухвалою зобов'язав його сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840грн 80коп., то розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі складає 1 681грн 60коп.
Однак, вказані твердження не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом
відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 454/3289/19, 25 вересня 2020 року у справі № 59/3716/18, 14 вересня 2020 року у справі № 595/223/17.
Отже, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та не звільнений від сплати судового збору в частині оскарження рішення суду про відмову у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15 вересня 2020 року до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначав, що його середньоденна заробітна плата становила 1 220грн 95коп. та просив стягнути з тренінгового центру прокурорів України на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17 червня 2020 року до дня поновлення на роботі.
Разом з цим, 28 вересня 2021 року позивачем надано суду додаткові пояснення про уточнення розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з коригуванням коефіцієнту підвищення тарифних ставок та посадових окладів, в яких він просив при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, врахувати положення п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, тобто застосувати коефіцієнт коригування 1,39 (12 500грн / 8 990грн).
Враховуючи викладене, ціна позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на час ухвалення рішення у справі становила 546 472грн 80коп. (1,39*1 220,95*322 робочих днів у період з 17 червня 2020 року до дати ухвалення рішення суду першої інстанції), тому судовий збір за розгляд вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції становив 5464грн 73коп, а відтак судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 8 197грн 09коп.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 6 515грн 49коп. та направити на адресу Київського апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує доплату.
При цьому, позивач не позбавлений можливості навести власний розрахунок ціни позову, виходячи із вищезазначених норм матеріального права та своїх позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та зазначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який він просить стягнути з відповідача, та сплатити судовий збір, виходячи із визначеної ним суми, враховуючи вимоги апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У додатках до апеляційної скарги позивач зазначив, що приєднав копії апеляційної скарги всім учасникам справи з додатками для сторін, проте працівниками канцелярії Київського апеляційного суду складений акт про відсутність вказаних документів (с.с.90,
т. 2).
У листі, надісланому ОСОБА_1 1 листопада 2021 року на адресу Київського апеляційного суду, зазначено, що ним надано копії скриншотів про підтвердження отримання іншими учасниками справи позовної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.
Враховуючи обов'язок апеляційного суду виконати вимоги ст. 356, 361 ЦПК України, ОСОБА_1 необхідно направити до Київського апеляційного суду копії апеляційної скарги з доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до тренінгового центру прокурорів України, Національної академії прокуратури України в особі ліквідаційної комісії, третя особа: офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху, надавши позивачу п'ять днів з дня вручення копії ухвали для надання документів про доплату судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя