06 грудня 2021 року
справа № 361/5536/21
провадження № 33/824/5393/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Борисенка Олександра Васильовича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 рокувизнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн 00 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник Овсієнка В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, судом неповно та однобічно з'ясовано обставини справи. Зазначає, що підпис ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено раніше, ніж видано направлення на огляд щодо виявлення стану сп'яніння.
До матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних записів, в якому не зазначено за допомогою якого засобу проведено огляд та які результати такого огляду, водночас зазначено, що ОСОБА_1 з результатам огляду згоден, хоча підпис особи відсутній.
Апелянт посилається на те, що свідками в акті зазначено співробітників медичного закладу, а не громадян, які повинні бути залучені на місці зупинки. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду і був доставлений для його проведення до медичної установи. Висновок щодо результатів медичного огляду складено не було, що є порушенням Інструкції.
Апелянтом зазначено, що з фрагментів відеозапису немає підстав вважати, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, та в той же час зафіксовані численні порушення з боку працівників поліції при оформленні матеріалів.
В судовому засіданні захисник Овсієнка В.А. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 13 червня 2021 року, близько 00 год. 15 хв., за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Переяславський Шлях, водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «FOSTI» б.н. з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано направлення до медичного закладу для проведення огляду.
Із пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до лікарні для проходження тесту на виявлення алкогольного сп'яніння та під час перевірки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Із наявного в матеріалах відеозапису із нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, однак прибувши до медичної установи правопорушником вимоги медичного працівника на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру виконано не було, що свідчить про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду і був доставлений для його проведення до медичної установи спростовується вищенаведеним.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, на підставі доказів, зокрема: протоколу про адміністративне правопорушення; письмових пояснень свідків, які засвідчили відмову водія пройти огляд на стан сп'яніння, відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено раніше, ніж видано направлення на огляд щодо виявлення стану сп'яніння не спростовує факт відмови водія від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не містить інформації за допомогою якого засобу проведено огляд та відсутній висновок щодо результатів медичного огляду судом не приймається, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Доводи апелянта про те, що свідками в акті зазначено співробітників медичного закладу, а не громадян, які повинні бути залучені на місці зупинки, судом не приймається, оскільки судом будь-якої зацікавленості свідків щодо їх пояснень з даного правопорушення не встановлено.
Посилання на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом та посвідчення водія в нього не вилучалось не є підставою для звільнення правопорушника від відповідальності.
Доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Борисенка Олександра Васильовича залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя