Справа № 757/16430/21 Суддя в суді першої інст. - Бортницька В.В.
Провадження № 33/824/5490/2021 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
06 грудня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Саманян О.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340,00 гривень; визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років,-
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 03.03.2021 о 12 год. 45 хв. в м. Києві, по бул. Л. Українки, буд. 30, перехрестя з вул. Джона Маккейна, керуючи автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив п.2.3. «б», п. 10.1., п. 10.4. Правил дорожнього руху України, а саме: здійснив поворот праворуч зі смуги, яка дозволяє виключно рух прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної події автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 будучи двічі протягом 2020 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, 03.03.2021 о 12 год. 45 хв. в м. Києві по бул. Л. Українки, буд. 30, керував автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Санамян О.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що в судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, а зі змістом оскаржуваної постанови захисник ознайомилась лише 10 листопада 2021 року.
Зазначає, що судом першої інстанції при винесенні постанови не повно з'ясовано обставини,які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Так, зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку відсутності в матеріалах справи доказів, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, відсутність в матеріалах направлення водія на огляд, а наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського, не містить зафіксованого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя; права на апеляційне оскарження; реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами з точки зору їх належності та допустимості, зокрема:
- протоколом серії ААБ №123499 про адміністративне правопорушення від 03 березня 2021 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку;
- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність та допустимість вказаних доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, і які свідчать про те, що ОСОБА_1 будучи двічі протягом 2020 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, 03.03.2021 о 12 год. 45 хв. в м. Києві по бул. Л. Українки, буд. 30, керував автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Положення п.4 розділу І цієї ж Інструкції визначають ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови та почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів апеляційної скарги з доповненнями про те, що під час розгляду справи не доведено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, оскільки вони суперечать об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги.
Крім того, таке твердження розцінюється апеляційним судом як спроба ОСОБА_1 знизити ступінь вини у скоєному та ухилитися від адміністративної відповідальності за допущене ним порушення ПДР України.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Крім того, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть спростовувати доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, за наявності у справі належних та допустимих доказів, і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави її скасування, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити адвокату Санамян О.О. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021рокущодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко