ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2021 року м. Київ № 640/16779/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича: про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215; про стягнення виконавчого збору від 27.04.2021 ВП № 65285215; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215; про арешт коштів боржника від 26.05.2021 ВП № 65285215.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи про протиправність оскаржуваних постанов державного виконавця, адже постанова суду звернута до виконання після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 303 КУпАП, а тому, отримавши виконавчий документ від 17.09.2020 № 761/27297/20, державним виконавцем повинен був бути повернутий такий виконавчий документ до суду без виконання, натомість, протиправно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2021 відкрито провадження в справі та призначено судове засідання. Зобовязано відповідача надати суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 65285215.
11.08.2021 на виконання вимог ухвали суду, від Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 65285215.
До суду від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
У відповідності до приписів частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 28.09.2021, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 761/27297/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Рішення суду набрало законної сили 29.09.2020.
Шевченківський районним судом міста Києва листом вих № 79885/20-Вих/3/761/6743/2020/АК направлено виконавчий документ - копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 761/27297/20, який зереєстровано Шевченківським РВ ДВС 26.04.2021 вх. 22804.
Державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Алексєєвим Валентином Владиславовичем 27.04.2021 прийнято постанову ВП № 65285215 про відкриття виконавчого провадження, а також, постанови про стягнення виконавчого збору від 27.04.2021 ВП № 65285215; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215; про арешт коштів боржника від 26.05.2021 ВП № 65285215.
Позивач, вважаючи, що вказані постанови відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Наведене зумовило звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Так, порядок примусового виконання рішень визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до норм статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Так, пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 4 наведеного Закону, встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до норм частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною другою статті 12 наведеного Закону, визначено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до положень частини першої статті 26 вказаного Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 26 Закону, встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 761/27297/20, як у ній зазначено, набрала законної сили 29.09.2020.
З наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що даний документ надійшов на виконання 26.04.2021, тобто з пропуском тримісячного строку пред'явлення документа до виконання, встановленого частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII, позаяк такий строк згідно приписів частини другої статті 12 зазначеного Закону, сплинув 30.12.2020.
Також, суд бере до уваги надані позивачем 31.08.2021 додаткові докази, в яких міститься лист Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2021 № 01-20/135/2021, у якому зазначено, що відповідно до реєстру від 06.01.2021 про передачу виконавчих документів (копій постанов) для виконання за територіальністю, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2020 у справі № 761/27297/20 працівником Шевченківського РВ ДВС у м. Києві отримано 17.03.2021, копію витягу з реєстру додано.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, оскільки було пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Жодних доказів вчасного пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідачем не надано, а матеріали виконавчого провадження не містять.
Тож, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215.
Також, оскільки суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання та про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, винесені на підставі даної постанови інші постанови у виконавчому провадженні також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Нормами ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 3502,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича: про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215; про стягнення виконавчого збору від 27.04.2021 ВП № 65285215; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.04.2021 ВП № 65285215; про арешт коштів боржника від 26.05.2021 ВП № 65285215.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3502,40 грн. (три тисячі п'ятсот дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
Відповідач: Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34967593, вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032).
Суддя В.І. Келеберда