ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2021 року м. Київ № 640/14263/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азімут Запад» про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 40627.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та необґрунтованим, адже не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників за п. 8 Критеріїв, як і не ґрунтується на доказовій базі. Також, позивач звертає увагу на те, що невідомо яка саме податкова інформація та джерела покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.07.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, послався на те, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації, регламентована Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Водночас, до критеріїв ризиковості платника податку відноситься, зокрема, і те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської інформації, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору ТОВ «Азімут Запад» (ЄДРПОУ 37893933).
08.09.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на предмет спору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» здійснює господарську діяльність у сфері консультування з питань комерційної діяльності та керування (КВЕД 70.22), що охоплює собою широкий спектр консультаційних послуг у різних сферах виробництва, в тому числі, виробництва зеленої енергетики.
У ході здійснення господарської діяльності, позивачу стало відомо про прийняття щодо нього рішення ГУ ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 40627 (відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків).
Листом від 15.05.2020, Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло адвокатський запит від 06.05.2020 № 68Аз/20 щодо надання інформації по ТОВ «Ліонгард» (код ЄДРПОУ 42944654) та зазначило про те, що за результатами проведеного моніторингу ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "ЛІОНГАРД" відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з наявністю у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що реалізовані консультативні та юридичні послуги (код ДКПП 70.22, 69.10) відсутні в придбанні. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання автомобілів та автозапчастин в асортименті. Відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг (повідомлення при прийняття співробітників на роботу, звітність з ЄСВ, 1-ДФ, договори ЦПХ). Відсутні орендовані або власні: офісні, складські приміщення, додаток AM.
Позивач вважає, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 40627, є протиправним та підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до змісту пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку № 1165, встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165, передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
З рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 40627 вбачається, що у якості підстави для відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказано про те, що прийняття оскаржуваного рішення стала наступна податкова інформація: п. 8 Критеріїв. Податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Позивач наголосив на тому, що застосування до останнього таких обмежень ведення господарської діяльності, є безпідставним і невмотивованим, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач не вказав, яка саме податкова інформація, із посиланням на відповідні документи, слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували його висновки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Суд наголошує, що оскаржуване рішення контролюючого органу, є актом індивідуальної дії стосовно позивача. Акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, суд вважає, що оскаржуване рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Посилання лише на п. 8 Критеріїв та наявність податкової інформації для прийняття рішення про віднесення позивача до переліку ризикових, є недостатнім, адже у такому б випадку, можливо будь-якого платника податків віднести до ризикових без надання будь-якого мотивування. Як вже зазначено судом, у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.
Відзив на позовну заяву лише відтворює норми податкового законодавства, проте жодним чином не спростовує доводів та обґрунтувань, що були покладені в основу позовної заяви. Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 340/474/20 (адміністративне провадження № К/9901/29952/20), право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Також, Верховний Суд у своїй постанові наголосив на тому, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на обставини, наявними в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, доводи позовної заяви щодо необґрунтованості на невмотивованості оскаржуваного рішення, знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору, при цьому, що сторона відповідача крім загального посилання на п. 8 Критеріїв, жодним чином не розкрила та не довела наявність підстав для висновків, покладених в основу для прийняття відповідного негативного для позивача рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2102 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азімут Запад», про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 40627.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліонгард» (ЄДРПОУ 42944654, 01054, м. Київ, вул. Володимирська, 54, корп. 3, літ. Г);
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011);
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Азімут Запад» (ЄДРПОУ 37893933, 65014, Одеська область, місто Одеса, вул. Пушкінська, 27, кв. 12).
Суддя В.І. Келеберда