ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2021 року м. Київ № 640/23550/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про арешт коштів боржника від 29.07.2021 ВП № 66267730.
В обґрунтування позовної заяви, позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про арешт коштів є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачу від виконавця постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила, крім того, відповідачем не було вчинено дій щодо пошуку наявності будь-яких коштів у боржника, перед винесенням постанови про арешт, тож, позивач вказує на те, що була позбавлена можливості добровільно виконати вимоги виконавчого документа.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 поновлено позивачу строк на звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Витребувано у відповідача належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 66267730.
21.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, приватний виконавець вказала на те, що оскаржувана постанова винесене законно, адже така приймається виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Також, наголошено на тому, що приватним виконавцем було виконано вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує відповідне рекомендоване поштове відправлення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696).
07.10.2021 зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, судом ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни знаходиться виконавче провадження № 66267730 з примусового виконання виконавчого напису № 11625 від 17.05.2021, що виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.
26.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною відкрито виконавче провадження.
У рамках виконавчого провадження № 66267730, приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною було також винесено постанову про арешт коштів боржника від 29.07.2021, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
Позивач вважає, що постанова про арешт коштів є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні, приватний виконавець порушив норми Закону України «Про виконавче провадження». Наведене і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Так, предметом спору у справі, що розглядається, є скасування постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .
Згідно з нормами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту також - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів та постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У силу норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до положень ч. 1-4 ст. 56 Закону № 1404-VІІ, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що приватному виконавцю надані повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках, а також на все майно боржника або на окремі речі. При цьому, ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII, закріплено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Так, у рамках виконавчого провадження № 66267730, приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 29.07.2021, якою відповідач постановила накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
Вказану постанову приватний виконавець виніс на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», за якою, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
У постанові про накладення арешту на кошти боржника від 29.07.2021, відповідачем зазначено: «накласти арешт на кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».
Тобто, з наведеного слідує, що приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують постанови виконавця порядок виконання зазначених постанов з урахуванням обмежень, визначених законодавством, яким обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення, на які заборонено законом. У зв'язку з прийняттям банками постанови про арешт коштів боржника, у рамках виконавчого провадження № 66267730, карткові рахунки, відкриті в банківських установах не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до норм п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно абз. 2 ч. 2 цієї ж статті, виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів надходження від банківських установ до відповідача повідомлень про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 , заборонено звертати стягнення.
Тобто, приватним виконавцем правомірно винесена постанова про арешт коштів боржника, підстави для її скасування відсутні.
Щодо доводів позивача про те, що її не було повідомлено про відкрите відносно неї виконавче провадження, оскільки вона не отримувала будь-якої кореспонденції від приватного виконавця, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Матеріали виконавчого провадження містять докази вчасно направлення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. за вимогами ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження (рекомендоване поштове відправлення № 0200250330366).?
Крім того, суд наголошує на тому, що у межах даного спору не є предметом розгляду ні дії/бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні, ні постанова про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірну у цій справі постанову про арешт коштів боржника, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 287 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-а, офіс 71-а);
Третя особа: ТОВ «Онлайн Фінанс» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 12, оф. 177).
Суддя В.І. Келеберда